ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

У пам’ять про скорботні 1932–1933

У четверту суботу лис­топада українці та світ вшановували пам’ять жертв жахливого злочи­ну проти нашого народу – Голодомору-геноциду 1932–1933 років.

Однією з найстрашніших катастроф, одним з най­важчих випробувань, що випали на долю україн­ського народу, став штуч­но створений сталінським режи­мом Голодомор 1932–1933 років, від якого загинули мільйони наших співвітчизників. Замучивши голо­дом невинних людей, режим праг­нув убити й саму пам’ять про них. Але, цитуючи художньо-документальний роман «Серед степу широ­кого»: «Ні, життя народу нікому не вбити. Воно продовжується з поко­ління в покоління. І буде продо­вжуватися, якщо пам’ятатимемо, як те право на життя в українсько­го народу хотіли відібрати. Якщо будемо пильними. Особливо до тих, хто веде до прірви і намага­ється відродити старі часи».

Скільки людей загинуло під час Голодомору? Таке запитання по­ставила перед собою група україн­ських та американських науков­ців, які розробили проект «Мапа: інтерактивний атлас України», що реалізується за підтримки Фонду катедр українознавства у США, Ін­ституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи й Інститу­ту історії України НАН України.

Тож, за результатами дослі­дження, загальні втрати населення України внаслідок Голодомору оці­нюються в 4,5 млн осіб, зокрема 3,9 млн через надсмертність та 0,6 млн втрат ненародженими. Слід під­креслити, що ці втрати належать до періоду 1932–1934 років, оскільки і в 1934 році спостерігалася підви­щена смертність, спричинена на­слідками голоду. Втрати сільсько­го населення значно вищі, ніж місь­кого, однак у містах вони теж істот­ні. Найбільше постраждали Київ­ська й Харківська області, на які припадає 54% загальних втрат України через надсметрність. У кожній з цих областей передчасно померли понад мільйон осіб.

Жалобні заходи та поминальні богослужіння, присвячені 80-й річ­ниці трагедії українського народу, відбулися по всій Україні. В Києві наймасовішим з них стала скор­ботна хода від станції метро «Ар­сенальна», звідки тисячі наших співвітчизників пройшли траур­ним маршем до Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні. У ру­ках люди тримали плакати «Голо­домор – геноцид», національні пра­пори з чорними стрічками, запале­ні свічки, колоски і хліб. На чолі колони несли великий банер із сло­вами Василя Симоненка «Народ мій є, народ мій завжди буде».

Традиційно цього дня відбула­ся акція «Запали свічку». О 16.00 пам’ять загиблих вшановували хвилиною мовчання, а символічні свічки – вогники пам’яті – запалю­вали українці у вікнах власних осель на знак скорботи за мільйо­нами страчених земляків.

НТСЕР зацікавлена у вивченні досвіду ЄС із вирішення соціально-економічних проблем

21 листопада члени Прези­дії Національної тристорон­ньої соціально-економічної ради зустрілися з представ­никами Європейського еко­номічного і соціального комітету (ЄЕСК) для обгово­рення перспектив співро­бітництва.

У зустрічі взяли участь заступник співголови Нацради від проф­спілкової сторони, в. о. першо­го заступника Голови ФПУ Гри­горій Осовий, заступник співголови Нацради від сторони роботодавців, виконавчий віце-президент Всеукра­їнського об’єднання «Конфедерація роботодавців України» Олексій Мі­рошниченко, представники Мінсоцпо­літики України, співробітники Секре­таріату Нацради. Делегацію ЄЕСК під час перемовин очолював член ЄЕСК, голова комітету із співробітництва зі східними сусідами Анджей Адамчик.

Під час розмови йшлося про те, що до середини 2000-х років контакти між НТСЕР і ЄЕСК були досить актив­ними, згодом вони дещо послабша­ли, але набули нового імпульсу після жовтневої зустрічі в штаб-квартирі комітету в Брюсселі.

«Ми поінформували європейських ко­лег про те, як сьогодні працює Нацра­да, які пріоритети її діяльності та ре­зультати роботи, – сказав Григорій Осовий. – Зокрема, йшлося про реце­сію в українській економіці і, як наслі­док, загострення соціальних проблем, а саме: затримка з виплатою зарплат, скорочення робочих місць та ін.».

Особлива увага зосереджувалася на діях НТСЕР з метою стабілізації ситуа­ції, що склалася. Зокрема, очільник Нацради, Голова ФПУ Юрій Кулик звер­нувся до Прем’єр-міністра України з пропозицією провести робочі зустрічі з представниками галузевих профспілок для докладного аналізу стану вітчизня­ної економіки й опрацювання шляхів вирішення існуючих проблем.

Кроки до стандартів захисту громадян

20 листопада у Комітеті ВР з питань соціаль­ної політики та праці відбулися слухання на тему «Про хід виконання в Україні Європей­ської соціальної хартії (переглянутої)».

Тетяна РУБАН

«ПВ»

Відкриваючи слухання, голова профільного ко­мітету Петро Цибенко зазначив, що Верховна Рада ратифікувала один з двох основних документів Ради Європи в сфері прав лю­дини – Європейську соціаль­ну хартію (переглянуту) 14 ве­ресня 2006 року, що поклика­на захищати соціальні та еко­номічні права громадян. «Приєднання України до цієї хартії, – наголосив Петро Ци­бенко, – дозволяє виправляти ситуацію у національній зако­нодавчій базі, поетапно на­ближати її до кращих євро­пейських стандартів».

У своєму виступі заступник Го­лови ФПУ Сергій Кондрюк ак­центував увагу на кількох пи­таннях, які турбують профспіл­ки: розмір прожиткового міні­муму, заборгованість та низька зарплата, ведення колективних переговорів. «Ми з вами чудо­во розуміємо, – зазначив він, – що нинішня ситуація із соціаль­ними стандартами, які націлені на жебракування і продукуван­ня бідності, особливо серед працюючого населення, ніколи не дозволить вирішити жодної позиції соціальної хартії, тому що в основу закладено непра­вомірно й штучно занижені економічні показники».

Сергій Кондрюк звернувся з проханням до присутніх пере­глянути методологію визна­чення розміру прожиткового мінімуму. Він наголосив на тому, що ФПУ спільно з Мін­соцполітики плідно працюють над певним пропозиціями, але вони мають бути законо­давчо закріплені. Заступник Голови ФПУ висловив споді­вання, що під час роботи над хартією комітет дослухається до цих пропозицій і виступить з відповідними законодавчи­ми ініціативами. Також, за його словами, існує проблема з колективними переговора­ми. «Сьогодні з 94 галузевих та міжгалузевих угод лише 8 укладені за участю роботодав­ців. Відтак сфера поширення цих угод є надзвичайно обме­женою порівняно з тим, якою б вона могла бути. У нас на мільйон юридичних осіб, які наймають понад 10 працівни­ків, припадає близько 100 тис. колдоговорів, тобто фактично укладені вони лише на 10% підприємств. Отже, маємо то­тальне недотримання осново­положних конвенцій МОП щодо права на ведення колек­тивних переговорів», — кон­статував Сергій Кондрюк.

У виступах учасників слухань зазначалося, що ситуація з реа­лізацією в Україні положень Єв­ропейської соціальної хартії (переглянутої) залишається складною. Згідно з інформаційно-аналітичними матеріала­ми, наданими Мінсоцполітики, із рекомендованих уряду за­вдань щодо реалізації в Україні положень хартії, в повному об­сязі виконані лише 11, частково – 2, виконуються в постійному режимі – 2, не виконані – 19.

За результатами слухань комі­тетом будуть направлені реко­мендації Верховній Раді, Каб­міну, міністерствам та іншим органам влади для вжиття від­повідних заходів.

Ювілей облпрофради

27  листопада відбулося четвер­те засідання Сум­ської облради профспілок, на якому було розглянуто питання «Про дії профспілок щодо громад­ського контролю за дотри­манням трудового законодав­ства на підприємствах, в орга­нізаціях та установах області».

У засіданні взяв участь Голова ФПУ Юрій Кулик, який у своє­му виступі зупинився на про­блемних питаннях оплати праці в бюджетній та вироб­ничій сферах, наголосив на необхідності активної участі профорганізацій усіх рівнів у подоланні заборгованості із зарплати, а також повідомив, що звернувся до Прем’єр-міністра України Миколи Аза­рова з проханням вжити захо­дів щодо належного казна­чейського обслуговування фі­нансової системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Голова Сумської облпрофради поінформувала учасників засі­дання про проведені профспіл­ками області заходи з громад­ського контролю за дотриман­ням трудового законодавства.

З нагоди 65-річчя утворення Сумської облпрофради Юрій Кулик вручив нагороди ФПУ «Профспілкова звитяга», а та­кож Почесні грамоти і Подяки Голови ФПУ профспілковим працівникам та активістам.

Рада задовольнила прохання голови облпрофради Вален­тини Єсепчук щодо звільнен­ня за власним бажанням, об­равши на цю посаду Тетяну Євдокимову.

03.12.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини