СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Соціальне страхування: стан і перспективи

У Будинку профспілок відбувся брифінг, на якому голова правління Фон­ду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, в. о. першого заступника Голови ФПУ Григорій Осовий і перший заступ­ник директора Виконавчої дирекції Фонду Володимир Ткаченко презен­тували роботу системи соцстрахування з тимчасової непрацездатності.

Тетяна РУБАН

«ПВ»

Під час брифінгу Григо­рій Осовий поінфор­мував про діяльність Фонду та перспективи його подальшого роз­витку. Йшлося про систему комп­лексного захисту працівників від нещасних випадків на виробни­цтві або у разі отримання травми під час роботи чи професійного за­хворювання, про виплату допомо­ги по вагітності та пологах, на по­ховання тощо, а також про необ­хідність санаторно-курортного лі­кування для відновлення втраче­ного здоров’я.

За словами Володимира Тка­ченка, робота Фонду значно поліп­шилася після того, як його прав­ління очолив представник проф­спілок. Наразі триває робота над Концепцією розвитку та діяльнос­ті Фонду на період до 2023 року.

У 2013 році бюджет Фонду стано­вив 12 млрд грн. За рахунок цих ко­штів не лише оплачуються лікар­няні й здійснюються виплати по пологах. Фонд також виконує таку важливу соціальну функцію, як оздоровлення застрахованих осіб і членів їхніх сімей, частково фінан­сує діяльність ДЮСШ і дитячий відпочинок, здійснює виплати на поховання.

Крім того, цього року в бюджеті передбачено збільшення коштів за всіма основними напрямами ді­яльності: на оздоровлення, санаторно-курортне лікування, дитя­чий відпочинок, на виплату допо­моги з тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологах, а також на поховання. Як наголосив Володимир Ткаченко, цього року вдалося своєчасно провести проце­дури відкритих торгів із закупівлі послуг санкурлікування, за ре­зультатами яких придбано понад 257 тисяч путівок. Завдяки цьому понад 278 тисяч застрахованих осіб і членів їхніх сімей дістали змогу поліпшити своє здоров’я.

ВЛАДИСЛАВ ЛУК’ЯНОВ: «ПОТРІБНО ЗРОБИТИ КРОК, ЩО ДАВНО НАЗРІВ»

Уже у листопаді на Вільнюському саміті Україна може підписати Угоду про асоціа­цію з Європейським Союзом. «ПВ» звер­нулися до Владислава Лук’янова, аби ді­знатися його думку щодо перспектив розвитку української економіки та держа­ви в цілому в контексті євроінтеграції.

Олена ОВЕРЧУК

редактор відділу «ПВ»

Розмірковуючи, як по­значиться ухвалення цього надзвичайно важливого докумен­та на розвитку української економіки та держави в ці­лому, Владислав Лук’янов зазначив, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС потребува­тиме від України підви­щення конкурентоспро­можності у всіх сферах. Країні належить пройти нелегкий шлях, але в пер­спективі це дасть змогу створити нові робочі міс­ця, вийти на новий рівень міжнародного співробіт­ництва. Також це позитив­но вплине на національ­ний інвестиційний клімат, адже асоціація з ЄС збіль­шить довіру інвесторів до нашої країни. Він повідо­мив, що впродовж остан­ніх місяців Верховна Рада ухвалила низку змін до за­конодавства, спрямованих на поліпшення інвестицій­ного клімату в Україні та умов ведення бізнесу.

Разом із тим Владислав Лук’янов висловив думку, що Україна навряд чи змо­же отримати значну вигоду від скасування країнами Євросоюзу мита на імпорт товарів із нашої країни. Для сільськогосподарської та продовольчої продукції з України Європа встановила занадто низькі квоти на безмитний імпорт, а щодо сировини та металургії, то в цих галузях мита пере­важно відсутні й так. Скасу­вання експортних мит на сировину, що вивозиться до Європи, негативно по­значиться на вітчизняній промисловості, адже спри­ятиме вивезенню з України сировини. Виникнуть про­блеми, зокрема, у металур­гійній та харчовій промис­ловості. Україна майже по­вністю скасовує мита на ввезення товарів з ЄС, що створить серйозні пробле­ми для українських вироб­ників, зокрема тих, що за­ймаються виробництвом одягу, меблів, продуктів харчування, машинобуду­вання тощо. Проте, як вва­жає Владислав Лук’янов, з чогось потрібно починати. Можна було б іще довго виторговувати квоти, умо­ви, але потрібно робити крок, що давно вже назрів. Ів процесі розвитку й по­глиблення кооперації та взаємодії з ЄС покращува­тимуться наші стандарти, умови праці, і через рік, два, три, в середньостро­ковій і довгостроковій пер­спективі, за оцінками екс­пертів, завдяки тісній інте­грації у торговій, промис­ловій сферах з ЄС гаранто­вано зростатиме ВВП.

Владислав Лук’янов упев­нений, що Україна за своїм менталітетом ближча до Європи, і цьому напрямі останнім часом зроблено чимало: ухвалено нові за­конопроекти, проводяться культурні заходи – концер­ти, конференції, фестивалі.

Аналогічна ситуація спосте­рігається і в соціальній сфе­рі: Європейський Союз є гарним прикладом соціаль­ного розвитку, де надзви­чайно розвинені такі сфе­ри, як охорона здоров’я, освіта, туризм, підтримка житлового будівництва.

Боржники відзвітували

25 жовтня під головуванням міністра соці­альної політики України Наталії Королев­ської відбулося засідання Комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій та інших соціальних виплат.

Анна Рєпіч

редактор відділу «ПВ»

Відзвітувати про поточ­ний стан справ до Мін­соцполітики прибули ке­рівники найбільших підприємств-боржників із ви­плати заробітної плати та за­ступники голів облдержадміністрацій.

На засіданні комісії зазначало­ся, що впродовж дев’яти міся­ців ц. р. державні інспектори з питань праці на 3 тис. підприємствах-боржниках провели 4 тис. перевірок із питань ви­плати заробітної плати. На їхню вимогу повністю або част­ково було погашено заборго­ваність із виплати заробітної плати 273,2 тис. працівникам на суму 636,6 млн гривень.

Під час засідання було заслу­хано доповіді керівників під­приємств – найбільших борж­ників, представників Держав­ного концерну «Укроборонпром», Міноборони, Мінінфраструктури, Фонду держ­майна, Міненерговугілля, Мінфіну, заступників голів ре­гіонів та ін.

«Погашення заборгованості працівникам підприємств ко­мунальної власності – персо­нальне завдання керівників місцевих органів виконавчої влади. Тому прошу негайно вжити заходів для її повного погашення згідно з графіками, – зазначила Наталія Королев­ська. – Якщо цього не станеть­ся, то питання відповідаль­ності розглядатиметься на за­сіданні Уряду. Ми маємо за­стосовувати всі можливі ін­струменти для зменшення чи недопущення боргів і захисти­ти українських громадян».

Станом на 21.10.2013 року найбільшими боржниками се­ред державних підприємств є Харківський приладобудівний завод ім. Шевченка (21,8 млн грн); Київський завод «Буре­вісник» (19,5 млн грн); судно­будівний завод ім. 61 комуна­ра (18,5 млн грн) – усі нале­жать до Укроборонпрому. Се­ред найбільших боржників ін­ших форм власності числять­ся: ПрАТ«Авіакомпанія «Ае­росвіт» (149,8 млн грн); Олек­сандрійська філія ЗАТ«Енер­говугілля» (17,3 млн грн); Авіакомпанія «Донбасаеро» (15 млн грн) та ін.

За рішенням Комісії керівники підприємств, які допустили кричущу заборгованість із за­робітних плат, мають бути при­тягнуті до відповідальності.

Як зберегти трудовий потенціал?

В Україні щороку 12 тисяч осіб стають інва­лідами праці, а на виробництві вже загину­ло більше, ніж на війні в Афганістані.

Тетяна РУБАН

«ПВ»

Такі цифри оприлюднив під час круглого столу «Збереження трудового потенціалу країни за ра­хунок зниження рівня захво­рюваності, виробничого трав­матизму та забезпечення без­печних і здорових умов пра­ці», що відбувся в Укрінформі 24 жовтня, заступник Голови ФПУ Сергій Українець.

У своєму виступі він звернув увагу присутніх на те, що 90% виявлених професійних за­хворювань завершуються тим, що людина не поверта­ється до праці, стає інвалідом. За останні 12 років через ви­робничий травматизм держа­ва втратила кілька десятків тисяч працездатних осіб.

Заступник Голови ФПУ вважає, що під час роботи з потенцій­ними зарубіжними інвестора­ми не слід робити акцент на дешевій робочій силі в Україні. Профспілки занепокоєні тим, що в країні законодавчо змен­шено видатки на охорону пра­ці – із 20 до 2,5 млрд грн, пору­шуються положення міжна­родних конвенцій щодо обов’язкового забезпечення держ­нагляду у сфері безпеки праці. Разом із тим Сергій Українець зазначив, що цього року в Україні ухвалено загальнодер­жавну програму поліпшення безпеки праці до 2018 року, яка «підкріплена фінансуван­ням з державного бюджету, фонду соціального страхуван­ня». Програма передбачає ме­ханізм економічного стимулю­вання роботодавців, заходи щодо запобігання виробничо­му травматизму і професійним захворюванням.

03.11.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини