ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Час системних реформ, спрямованих на досягнення соціальної справедливості

4 березня розпочав роботу Виконавчий комітет Пан’європейської ре­гіональної ради Міжнародної конфедерації профспілок. На засіданні було розглянуто низку питань, зокрема щодо кампанії з нарощування потенціалу профспілок та органайзингу, проголошення 2013 року Єв­ропейським роком громадян, східного партнерства та Форуму грома­дянського суспільства, діяльності жіночого та молодіжного комітетів Пан’європейської регіональної ради.

 У роботі комітету взяв участь і виступив Голова ФПУ Юрій Кулик.

До початку засідання Го­лова ФПУ провів низку зу­стрічей з керівниками національ­них профцентрів, а також керівни­цтвом Пан’європейської регіональ­ної ради.

Із виступу Юрія Кулика на засі­данні Пан’європейської регіональ­ної ради Міжнародної конфедера­ції профспілок:

«Незважаючи на жорсткі бю­джетні обмеження, в Україні остан­німи роками було реалізовано низ­ку важливих ініціатив, спрямова­них на підвищення соціальних стандартів для найменш захище­них категорій громадян і добробуту людей. За останні три роки реальні доходи населення зросли більш ніж на 41%, а мінімальна зарплата, за­вдяки підвищенню прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 61%, середня – на 59%.

Однак для того, щоб упевнено вийти з економічної кризи й успіш­но розвиватися, в Україні необхід­но провести системні реформи, спрямовані на досягнення соціаль­ної справедливості. Насамперед, на думку Федерації професійних спі­лок України, яка налічує 8 млн 250 тис. спілчан, необхідно здійснити реальну демонополізацію в еконо­міці. Від монополізму в сфері жит­лового господарства, виробництва та продажу товарів народного спо­живання, сільського господарства найбільше страждають найменш забезпечені верстви населення. Без­глуздо займатися соціальним за­хистом незахищених громадян, якщо їх повсякденно оббирають за­гальнонаціональні та місцеві мо­нополісти й роблять ще біднішими.

Нещодавно Кабінетом Міністрів України було розглянуто Держав­ну програму активізації розвитку економіки країни на 2013–2014 роки. Одним з її пріоритетів, зокре­ма, є легалізація зарплат. Планом заходів щодо реалізації зазначеної програми також передбачено вве­дення штрафних санкцій у розмірі 0,5% від суми заробітної плати за несвоєчасну її виплату в небю­джетній сфері. Зрозуміло, що ФПУ підтримує ухвалення даної програ­ми, адже розмір заборгованої зарплати сягнув мільярда гривень. Причому половина боргів накопичилася на економічно активних підприємствах. Федерацією проф­спілок проводиться щотижневий профспілковий моніторинг стану погашення заборгованості із зарплати з наданням інформації у Мінсоцполітики для вжиття відпо­відних заходів. Крім того, ФПУ оприлюднила список більш ніж 100 підприємств та організацій, що порушують права працівників на сво­єчасне отримання заробітної плати.

Ще однією сферою діяльності, яка вимагає пильної уваги громад­ськості та профспілок, є встанов­лення контролю за діяльністю бан­ків. І тут, насамперед, плануємо до­биватися якнайшвидшого впрова­дження стандартів банківського регулювання, що здобули популяр­ність як Базель-ІІІ, щоб відмежува­ти соціально необхідну для розви­тку бізнесу діяльність банків від інших форм їх інвестиційної актив­ності. Достатньо сказати, що мину­лорічний прибуток 16 найбільших банків України склав 6,5 млрд грн.

Нині громадськість є відносно пасивною в питаннях громадського контролю, оскільки більшість на­селення не орієнтується в банків­ській системі, а банки не надають відповідної інформації повною мі­рою і в доступній формі. Першим кроком у напрямку мобілізації гро­мадськості стало створення народ­ної колегії при Міністерстві соці­альної політики України, щоб спільно виробляти й проводити чесну політику в соціальній сфері.

ФПУ також виступає за подаль­ше реформування податкової сис­теми з тим, щоб розширити шкалу прогресивного податку і підвищи­ти ставку для найбільш заможних громадян.

У полі зору ФПУ перебувають і питання, що стосуються стимулю­вання ринку праці. Для України, як і Європи загалом, украй актуаль­ною є проблема молодіжного безро­біття. У ЄС безробітними є 22% мо­лоді. В Україні п’ята частина моло­дих людей у віці 15–24 років узагалі нічим не зайнята – тобто, вони не лише не працюють, а й не навча­ються.

Позитивно на розвитку ринку праці має позначитися і нещодавно підписана всіма соціальними парт­нерами Національна тристороння угода про зайнятість. Якщо її буде реалізовано, в Україні найближчим часом можна очікувати щорічного зниження безробіття на 0,4%.

Потужним стимулом у модерні­зації ринку праці може стати під­писання Угоди про асоціацію й Уго­ди про поглиблену зону вільної тор­гівлі з Європейським Союзом. Своє завдання профспілки вбачають у тому, щоб економічні свободи та конкуренція не одержали пріорите­ту над фундаментальними соціаль­ними правами».

07.03.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини