ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Голос молоді про соціальну справедливість

Залучення молодих проф­спілкових активістів до визначення й обговорен­ня проблем соціальної справедливості в Украї­ні, можливих подальших дій профспілок у цьому напрямі – такою була го­ловна мета молодіжно­го дискусійного клубу, що відбувся 21 лютого в Бу­динку спілок.

У засіданні дискусійного клу­бу «Голос молоді про соціальну справедливість: рівні можли­вості та ставлення в сфері пра­ці» взяли участь молоді лідери профспілкових організацій України, члени Молодіжної ради Федерації професійних спі­лок України. Модератором клу­бу виступила журналістка, теле­ведуча та громадська діячка Ілона Довгань.

Розпочався захід переглядом відеофільму Міжнародної орга­нізації праці «Соціальна спра­ведливість очима молодого по­коління». Учасники дискусійно­го клубу звернули увагу на про­яви соціальної несправедливос­ті по відношенню до молоді, об­говорили можливі шляхи спри­яння соціальній справедливості в Україні, а також намагалися дати відповіді на запитання: «Що для мене означає соціальна справедливість?», «Навіщо нам потрібна соціальна справедли­вість?», «Чи існують можливості для досягнення соціальної спра­ведливості в Україні?», «Хто по­винен бути головними дійовими особами і як необхідно діяти?».

Також учасники дискусійно­го клубу розробили рекоменда­ції щодо подальших дій проф­спілок у сприянні соціальній справедливості в Україні.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Профспілки як одна із сторін соціального діалогу через ін­струменти соціального партнер­ства мають насамперед забезпе­чувати представництво й захист прав працівників, зокрема мо­лоді. З метою сприяння соціаль­ній справедливості в Україні ФПУ та її членські організації покликані:

– Продовжувати і розвивати діяльність, спрямовану на на­дання підтримки в справі отримання мо­лодими людьми гід­ної роботи, якісної освіти та професійно­го навчання, а також організовувати проф­спілкові заходи із за­лучення, організації в профспілки та представництва молодих пра­цівників і осіб, які навчаються.

– При розробці своїх страте­гій враховувати зміну форм участі молоді в справах суспіль­ства і пов’язувати їх із своїми формами діяльності.

– Підготувати рекомендації щодо обов’язкового включення до колективних договорів розді­лу «Молодіжні питання».

– Підвищувати юридичну «турботу» про молодь, проводи­ти заходи, спрямовані на підви­щення рівня знань своїх прав та обов’язків, щоб молода людина могла самостійно обстоювати свої права.

– Звернутися до Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву з про­позицією залучати представни­ків молодіжних рад членських організацій ФПУ до діяльності регіональних представництв фонду.

– Домагатися від органів за­конодавчої та виконавчої влади залучення представників проф­спілкових та громадських орга­нізацій до роботи в дорадчих ор­ганах з питань молоді при орга­нах державної влади всіх рів­нів; надання державної під­тримки профспілкам під час ре­алізації ними молодіжних про­грам соціального захисту пра­цюючої молоді та молодих сі­мей; встановлення пільгового оподаткування, кредитування та інших форм стимулювання діяльності роботодавців, які за­безпечують зайнятість молоді; розробки молодіж­них цільових про­грам зайнятості; розширення досту­пу до якісної професійно-технічної та вищої освіти; зако­нодавчого встанов­лення розміру сти­пендій відповідно до розміру прожиткового міні­муму; розроблення та затвер­дження державних програм «Студентський та учнівський гуртожиток», «Оздоровлення студентів», забезпечення діяль­ності санаторіїв-профілакторіїв, спортивно-оздоровчих таборів, спортивних клубів вишів; фі­нансування в повному обсязі Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009–2015 роки; збільшення фі­нансування на реалізацію про­грам забезпечення молоді жит­лом; розробки та вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з питань соціаль­ного становлення та розвитку молоді; опрацювання низки за­ходів, спрямованих на запобі­гання та профілактику негатив­них проявів у молодіжному се­редовищі.

– Вдосконалити і поліпшити засоби ефективного переходу молоді до праці, а також прово­дити послідовну політику без­перервного навчання в трудово­му середовищі. Важливо, щоб роботодавці брали на себе під­вищені зобов’язання з професій­ного навчання молодих праців­ників, яке в останні роки значно скоротилося.

– Ініціювати зміни до Ін­струкції про порядок ведення трудових книжок працівників щодо внесення навчальними за­кладами до них відомостей про працю в студентських таборах, виробничу практику, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної роботи студентами, учнями, аспіранта­ми та клінічними ординатора­ми денної форми навчання і ви­дачу трудових книжок випускникам після закінчення навчання.

– Вивчити питання щодо можливості створення при ви­щих навчальних закладах мо­лодіжних навчально-наукових виробничих структур (із стату­сом юридичної особи), на базі яких студенти можуть проводи­ти апробацію своїх наукових розробок, отримувати й накопи­чувати трудовий досвід та стаж, мати перше робоче місце, від­кривати трудові книжки.

– Проводити заходи з відро­дження діяльності молодіжних житлових кооперативів працю­ючої молоді спільно з Держав­ним фондом сприяння молодіж­ному житловому будівництву, органами місцевого самовряду­вання, роботодавцями і проф­спілками.

– При розробці законопроек­тів про землю розгорнути широ­ку інформаційну кампанію щодо використання молоддю га­рантій відповідно до ст. 121 Зе­мельного кодексу України про безоплатне отримання землі.

ВИМОГИ ДО ВЛАДИ

Молоді профспілкові лідери вирішили звернутися до влади з наступними вимогами:

– відновити систему галузе­вої освіти (зв’язок галузевих на­вчальних закладів і підпри­ємств);

– передбачити фінансову до­помогу на започаткування влас­ної справи для випускників та молоді, які не отримали першо­го робочого місця;

– встановити податкові піль­ги для молодих підприємців (податкові канікули тощо);

– забезпечити на робочих міс­цях гідні умови й оплату праці для молоді.

На законодавчому рівні:

– встановити пільги робото­давцям за створення робочих місць, можливість надання су­часної та ефективної бази для проходження практики та ста­жувань;

– виділити кошти для покра­щення матеріальної бази професійно-технічної освіти;

– визначити поняття «моло­дий фахівець» з усіма правами, обов’язками, пільгами, гаранті­ями для таких фахівців.

28.02.2013

Олена ОВЕРЧУК редактор відділу «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини