ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог:

 – Проблема бідності є актуаль­ною для України, як і для більшос­ті пострадянських країн. Причому, я б сказав, що за останні півтора десяти­ліття вона загострилася, оскільки відбулося соці­альне розшарування сус­пільства. Якщо в Радян­ському Союзі, при колиш­ній соціально-економічній системі, існувала віднос­на рівність і значного роз­риву не було, то тепер сприйняття проблеми бід­ності загострюється саме соціальним розшаруван­ням.

На сьогодні рівень со­ціального напруження за­лишається досить висо­ким. Бідність локалізува­лася в окремих соціальних групах, таких, наприклад, як багатодітні сім’ї, люди з обмеженими фізичними можливостями, пенсіоне­ри тощо. І найголовніше, на що слід звернути увагу, – бідність починає консер­вуватися. Як показують дослідження фахівців, сім’ї з низьким рівнем життя не можуть дозволи­ти більш високий рівень освіти для дітей. А це озна­чає, що і їхні діти будуть мати низький рівень жит­тя, адже нині чітко просте­жується кореляція: чим нижчий рівень освіти, тим нижчий рівень життя.

Проблема бідності пов’язана ще й з перехід­ним станом суспільства. Ми більше 10 років пере­бували в умовах так звано­го «дикого капіталізму», коли гроші заробляли будь-яким шляхом, в умо­вах високого рівня злочин­ності, нестабільності. Сьо­годні ситуація все ж стабі­лізувалася. Є позитивні соціально-економічні тен­денції, і якщо людина, сім’я, та чи інша соціальна група підлаштувалися під новий життєвий порядок, нові соціально-економічні умови, то рівень їх життя поступово підвищується.

Проблема бідності не повинна бути абстрак­тною. Боротьба з нею має носити чітко виражений цільовий характер: яким чином допомагати і підви­щувати життєві стандарти для пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей, для тих людей, які в силу жит­тєвих обставин опинилися на соціальному узбіччі (на­приклад, залишилися на тривалий час без роботи). Тому потрібні конкретні цільові соціальні програ­ми для окремих груп, які перебувають за межею бід­ності або мінімальних со­ціальних стандартів.

Профспілки традицій­но асоціюються з виконан­ням багатьох важливих соціальних функцій, голо­вна з яких – соціальний захист. Нова економічна епоха, перехід до нового економічного укладу дещо обмежили їхні мож­ливості, проте профспіл­ки продовжують вносити свою частку в соціальну політику, соціальний за­хист. І тут важливі парт­нерські відносини між владою, роботодавцями та профспілками.

Наразі не тільки наша країна, а й увесь світ пере­живає складний післякри­зовий період. Ми бачимо, що діється в Європі. Між тим, світ змінюється, тож і в нас є можливість істот­но поліпшити економічне становище в країні, підви­щити соціальні стандарти для наших громадян.

Записала Олена ОВЕРЧУК, «ПВ»

17.10.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини