ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Економісти обговорили пенсійну та податкову реформи

 Представницький фо­рум фахівців з економіч­них і правових питань нових незалежних дер­жав (СНД) – представни­ків членських організа­цій Міжнародної конфе­дерації профспілок/Пан’європейської регіо­нальної ради (МКП/ПЄРР), у тому числі ФПУ та КВПУ, відбувся 3–5 жовтня ц. р. за учас­ті офіційних уповнова­жених ПЄРР. Зустріч позиціонувалась як пре­зентації й обговорення пенсійної та податкової політики й реформ у цих сферах. Координував процес обміну думками виконавчий секретар ПЄРР Григор Градєв.

 Тема порядку ден­ного першого дня – «Пенсійні систе­ми: стандарти й політичні підхо­ди». В центрі уваги – ре­зультати пенсійних ре­форм у країнах Східної та Південної Європи, зокре­ма в СНД; окремо розгля­далася ситуація в тій чи іншій країні. Щодо Украї­ни, то запроваджена з 1 жовтня 2011 року пенсій­на реформа дуже розчару­вала українців, передусім через збільшення віку ви­ходу на пенсію та страхо­вого стажу. А з погляду профспілок, у пенсійному забезпеченні українських громадян: а) відсутня соці­альна справедливість; б) не вирішено проблем солі­дарної системи й не забез­печено належного напо­внення бюджету Пенсійно­го фонду (хоча є тенденція до зростання); в) було ви­явлено надмірну поква­пливість щодо наміру за­провадити обов’язкову на­копичувальну систему, а це могло негативно позна­читися на солідарній.

У самій Європі накопи­чувальні системи бага­тьох країн через фінансово-економічну кризу мали відчутні втрати пен­сійних активів.

Другого дня йшлося про кризу та її вплив на демократію й права люди­ни, а також нові політики зростання (альтернативи жорсткій економії). У за­сіданнях узяли участь профспілкові фахівці з економічних питань та за­прошені експерти: Бруно Серджі (Університет Мес­сіни, Італія), Бела Галго­ші (Європейський проф­спілковий інститут), Крас­то Петков, Крістіна Мітрє­ва (Болгарія).

Інформуючи про нову економічну політику євро­зони, виклики й можливос­ті, Бруно Серджі підкрес­лив необхідність дотри­мання найоптимальнішої поведінкової стратегії за існування мінімум трьох помітних викликів у краї­нах сучасної Європи: зрос­тання рівня безробіття та зовнішнього боргу стосов­но ВВП, зниження спожи­вання. В особливо важко­му стані перебувають Гре­ція, Португалія, Італія, Іс­панія. Отже, Європа – не без конкретних проблем, включно з безоднею між країнами нужденними й благополучними. В цьому ж контексті промовець роз­глянув деякі аспекти фі­нансової та податкової по­літики в різних європей­ських країнах, не забувши згадати про нав’язування єврозоні соціальної диле­ми з боку МВФ, Євросоюзу та Євроцентробанку. Ці ін­ституції закликають краї­ни насамперед «урізати ви­трати», що, безперечно, вдарило б у першу чергу по найменш захищених кате­горіях населення. Цікаву альтернативу, за його сло­вами, виклали двоє видат­них сучасних науковців, стверджуючи, що режим жорсткої економії від кри­зи не врятує – навпаки, по­трібні фінансові стимули. Зрештою, п. Серджі кон­статував, що ухвалені в різних географічних міс­цях підходи й позиції є су­перечливими та проти­лежними.

Бела Галгоші репрезен­тував аналітику стосовно впливу кризи єврозони на країни Центральної та Східної Європи, її корот­кострокових й довгостро­кових наслідків. Галгоші додав, що з погляду фахів­ців Європейського проф­спілкового інституту, су­часні політичні лідери не здатні впоратися з кризою та її соціально-економічними наслідками.

А хто ж здатний? Гри­гор Градєв, який повер­нувся до теми профспілок, акцентував, що нині очі­кування соціально враз­ливого європростору скон­центрувалися вочевидь саме на дієвості профспіл­кового руху й боротьби – останній надії демократії. «Нам потрібні дуже кон­структивні зустрічі!» – ре­зюмував він.

Заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк передусім констатував певний пара­докс: спочатку нам доводи­ли, що Європа – найкраща модель, сьогодні – навпа­ки. У європросторі, як зро­зуміло, десь краще, десь гірше, але факт лишається фактом: повсюдно мільйо­нери збагачуються, бо три­мають фінанси, а бідні й надалі біднішають. Хоч Україна давно орієнтуєть­ся на європейські макроекономічні пропорції, Сер­гій Кондрюк вважає, що нам слід обережно стави­тися до аксіом ринкової економіки, не приймати їх мовчки й покірно, а дума­ти й реагувати. Від імені ФПУ він запропонував учасникам засідання пи­тання для продовження дискусії. Серед них: нові характеристики бізнес-угруповань, нині, схоже, готових до предметного ді­алогу; необхідність якісної підготовки профспілкових переговорників; трагічні наслідки офіційної легалі­зації аутстафінгу; необхід­ність ухвалення Трудового кодексу з урахуванням за­конних прав та інтересів працівників; ліквідація за­боргованості із зарплати (ФПУ розробила з цього приводу великий пакет пропозицій, показавши механізм одержання еко­номічної вигоди від своє­часної виплати зарплати); загроза присутності на на­шому ринку транснаціо­нальних компаній, що шу­кають дешеву робочу силу, невибагливу щодо умов праці; гідна праця як зба­лансована життєзабезпе­чуюча система «зарплата – ціни – податки».

Сергій Кондрюк закли­кав колег перейти від кон­статації фактів до реаль­них і конкретних спіль­них дій. «Лише консоліду­ючи зусилля різних країн (хоча б СНД), – сказав він, – ми досягнемо довгостро­кового ефекту».

На форумі обговорюва­лися й проблеми оподат­кування. Представники ФПУ запропонували під­готовлену департаментом бюджетної політики та со­ціального захисту презен­тацію «Податкова систе­ма України та дії ФПУ за­для забезпечення соціаль­ної справедливості в опо­даткуванні».

Останнього дня учасни­ки зустрічі підбивали під­сумки, визначали пріори­тетні напрями спільної ро­боти та подальші заходи.

Тетяна МОРГУН, «ПВ»

10.10.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини