ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Що головне в реформуванні податкової системи?

 Нині часто можна почути про не­обхідність докорінно змінити підхід до системи оподаткуван­ня. Власні зауваження і пропози­ції висуває влада, роботодавці та профспілки. У кожного своя пози­ція, свої рекомендації і рецепти. Тому таким цікавим і діловим було обговорення Концепції рефор­мування податкової системи, презентація якої відбулася в Мі­ністерстві фінансів України.

 Цей документ під­готувала Держав­на податкова служба України. Як зазначив у своїй доповіді заступник голови Державної подат­кової служби Андрій Ігна­тов, на виконання Програ­ми економічних реформ Президента України в 2010–2014 роках «Заможне суспільство, конкуренто­спроможна економіка, ефективна держава» в час­тині зменшення кількості малоефективних податків, визначення доцільності величини їх ставок, роз­ширення об’єктів оподат­кування, ревізії пільг і по­ліпшення системи адміні­стрування податків перед­бачено низку кардиналь­них змін у системі оподат­кування. Підкреслюва­лось, що ці зміни сприяти­муть найбільш повному використанню стимулюю­чої функції податків та ліквідації умов для існу­вання тіньового сектору економіки. Наголошува­лося, що обсяг тіньового сектору в Україні за екс­пертними розрахунками ДПС оцінюється в 350 млрд грн на рік. Цей обсяг роз­поділяється приблизно та­ким чином: 170 млрд грн – зарплата «в конвертах»; 100 млрд грн – доходи влас­ників активів і виведення безготівкових коштів у го­тівкову форму або на інва­лютні рахунки в закордон­них банках; 35 млрд грн – неофіційні платежі; 45 млрд грн – основні засоби, матеріальні ресурси і по­слуги тіньового сектору.

Але боротьба з тіньо­вим сектором шляхом ад­міністративних заходів довела свою малоефектив­ність. Єдиним дієвим спо­собом, зазначалося в до­повіді, є усунення причин та умов його існування. Основною причиною від­ходу економіки в тінь є високе податкове наван­таження, по-перше, на ін­вестиційний актив (бізнес-одиницю, підприємство) з точки зору його власника (юридичної або фізичної особи, або нерезидента), по-друге, нарахування на фонд оплати праці (ФОП) в межах самої бізнес-одиниці підприємства.

У виступах першого за­ступника міністра фінан­сів Анатолія Мярковсько­го, народних депутатів України Владислава Лук’янова та Петра Мель­ника, інших учасників об­говорення йшлося про те, що зміни торкнуться структури й основної за­конодавчої та нормативно-правової бази, що регу­лює оподаткування. Крім того, необхідно створити кілька нових порядків і змін до форм звітності, що є порівняно значним обся­гом, який підлягає транс­формуванню в результаті реалізації даних змін.

Мабуть, єдиним з учас­ників обговорення Концеп­ції, хто чітко і переконли­во показав, як необхідно реформувати систему опо­даткування на користь простих людей, був заступ­ник Голови ФПУ Григорій Осовий. «Безумовно, по­даткова система потребує реформування, – сказав він. – Запропоновані Дер­жавною податковою служ­бою України зміни перед­бачають досягнення по­двійної мети. Це підви­щення стимулюючої функ­ції податків для виробни­цтва та детінізація еконо­міки. Не заперечуючи не­обхідності вирішення цих завдань, знову, як і при об­говоренні проекту Подат­кового кодексу, доводить­ся констатувати, що з поля зору авторів випала соці­альна складова, а саме турбота про пересічного громадянина. Це сталося, можливо, тому, що розроб­ником цього документа є фіскальне відомство. Да­вайте пригадаємо головне призначення адміністру­вання податків. Насампе­ред, це інструмент пере­розподілу доходів в інтересах суспільства. Які сьо­годні в Україні і світі сус­пільно важливі проблеми? Це бідність, нерівність та несправедливість. Треба розуміти, що глибоке май­нове розшарування та роз­рив у рівні доходів станов­лять загрозу національній безпеці держави та соці­альній стабільності».

Торкнувшись питання бідності, Григорій Осовий наголосив: «Україна, під­писавши в 2000 році Дого­вір ООН «Цілі тисячоліт­тя» взяла на себе зобов’язання до 2015 року вдвічі скоротити рівень бідності. Уже сьогодні зрозуміло, що це зобов’язання не буде виконано. Державною про­грамою подолання біднос­ті до 2015 року її рівень пе­редбачається знизити лише на 0,2%, а кількість працюючих бідняків – з 19,5 до 15%. Чи працює у нас Податковий кодекс на усунення бідності? Майже ні. На жаль, автори вдоско­налення податкового зако­нодавства в цій частині ні­чого не запропонували. Позиція профспілок є та­кою: неоподаткований мі­німум доходів установити на рівні межі бідності, мі­німальну зарплату і пен­сію – на рівні не нижче об’єктивно визначеного прожиткового мінімуму».

Григорій Осовий заявив, що в контексті реформу­вання податкової системи дуже важливим є також питання соціальної спра­ведливості. Йдеться про податкові пільги, диферен­ційовані ставки ПДВ, суб­сидії. Позиція профспілок полягає в досягненні соці­альної справедливості в цих питаннях. Заступник Голови ФПУ також охарак­теризував позицію проф­спілок щодо єдиного соці­ального внеску, як кон­кретну і прозору: він не може бути предметом по­даткового законодавства. На його думку, дебати щодо ЄСВ є прерогативою системи соцстрахування і трьох сторін – держави, ро­ботодавців і профспілок.

Олексій Петруня

 Питання нерівності

 За даними ДПА, бідні сплачують податків у 50 разів більше, ніж багаті. Якщо статки найманих працівни­ків, пенсіонерів щорічно зростають на 6–8% у ре­альному розмірі, то статки багатих – в рази вище. Чи враховує цю проблему запропонована Концеп­ція реформування податкової системи, чи працює механізм справедливого перерозподілу доходів? Ні. Тож виникає запитання: навіщо інвестувати в економіку і тяжко працювати, щоб отримати прибу­ток, якщо на депозиті з кожних 4–5 млн гривень можна «косити» по мільйону, не до­кладаючи жодних зусиль? Позиція ФПУ полягає в наступному: рівень податків на трудові доходи не пови­нен перевищувати рівень податків на доходи від нетрудової діяльності.

Григорій Осовий, заступник Голови ФПУ

26.07.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини