« на головну 06.02.2023
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1190)
26
Січень
 
Інтерв’ю
 
РАНО ЗАСПОКОЇЛИСЬ?..

РАНО ЗАСПОКОЇЛИСЬ?..


РУБРИКИ


Передплата





Статті Резонанс

БРАЗИЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ УКРАЇНИ

БРАЗИЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ УКРАЇНИ

ВОЛОДИМИР САЄНКО

заступник Голови Федерації профспілок України

Наступаючи на трудове

законодавство та зни-

щуючи профспілки, вла-

да впевнено йде прото-

реним шляхом латиноамериканських

країн –

до злиднів, диктатури і

власного краху.

Сумно при цьому, що йде

вона не одна, а тягне за собою

всю країну. Нас із вами.

Усе починається елемен-

тарно – з тестового порушення

законів. Зійшло з рук один

раз, повторили другий, третій.

З кожним разом порушення

стають все нахабнішими, їх

перестають соромитися та

приховувати. А далі й прості

громадяни, спостерігаючи по-

ведінку влади, перестають

зважати на закон. Як наслі-

док, країна поринає в хаос. А

там – або внутрішні вороги

влаштують переворот, або зо-

внішні скористаються ситуа-

цією.

І що цікаво: Україна тут не

перша. Схема настільки кла-

сична і пройдена багатьма, що

її час уже заносити в підруч-

ники для державних службов-

ців. Здавалося б, наступати на

традиційні граблі уже ніхто

не буде. Але – ні. Українські

можновладці історії не зна-

ють і на чужих помилках не

вчаться. Схоже на те, що Укра-

їна нині йде шляхом Бразилії,

де після реформи Трудового

кодексу в країні постійно по-

рушуються права працівни-

ків. У липні 2017 року бразиль-

ський уряд проголосував за

прискореною процедурою за

внесення змін до 117 статей і

200 термінів Консолідації тру-

дового законодавства, розро-

бленого ще 1943 року. Мішел

Темер, колишній віце-прези-

дент Бразилії, вирішив подо-

лати економічну кризу, зро-

бивши ринок праці та колек-

тивні переговори «більш гнуч-

кими». Пообіцяв створити 6

млн робочих місць упродовж

10 років.

2017 рік, Бразилія – приско-

рена процедура. 2019 рік, Укра-

їна – голова Комітету Верхо-

вної Ради України з питань со-

ціальної політики та захисту

прав ветеранів Галина Третья-

кова пропонує бізнесу «легко

наймати та звільняти» й при

цьому «дискримінувати та на-

їжджати на права найманих

працівників». 2022 рік, Украї-

на – турборежим під прикрит-

тям війни. Голова Комітету

соцполітики

Галина Третьяко-

ва і команда її однодумців ви-

рішують «поправити» трудове

законодавство України. Розро-

бляють і ухвалюють в Раді за-

кони, які, цитую, «забезпечать

належний рівень гнучкості

трудових відносин». Лобію-

ється індивідуальний трудо-

вий договір, який прописуєть-

ся під роботодавця та має силу

вище, ніж Кодекс законів про

працю. Тривалість робочого

дня, умови праці, наявність

відпустки і лікарняних – все

на розсуд роботодавця. Звісно,

у працівника є вибір: погоди-

тися або шукати іншу роботу.

«Ми маємо запровадити зміни

в трудовому законодавстві,

які б привели до створення ро-

бочих місць, зруйнованих вна-

слідок війни», – ні, це не цита-

та бразильського прем’єра у

2017-му. Це слова українського

депутата Третьякової зразка

2022-го.

Як і в Бразилії, так і в Укра-

їні заважали нищенню трудо-

вих прав людей профспілки. І

зрозуміло, в обох випадках

владі треба було щось із ними

робити. Оскільки в Бразилії

вони отримували частково фі-

нансування від держави, там

просто припинили їм давати

гроші. Профспілки 5 років

тримаються лише на волонте-

рах. В Україні ситуація склад-

ніша: Федерація профспілок

України фінансово незалежна

від держави. Управляє потуж-

ним майновим комплексом,

який не розтринькала, не про-

дала за 30 років незалежності,

та який фінансується проф-

спілковими внесками мільйо-

нів спілчан, отримує міжна-

родну солідарну допомогу.

Але влада – українська – зна-

йшла спосіб, як знекровити

профспілки. Відібрати інстру-

менти статутної діяльності,

простіше кажучи, майно. І

дарма, що воно у приватній

власності. Дарма, що в проф-

спілкових санаторіях нині

знайшли прихисток тисячі

внутрішніх переселенців. Дар-

ма, що там лікуються після

поранень українські воїни.

Для Третьякової і Ко такі дріб-

ниці значення не мають. Бо

профспілки заважають твори-

ти «законодавчий бєспрєдєл»,

тож їх треба негайно зупини-

ти. Ну або хоча б відволікти на

майнові питання. Десятки су-

дів, тиск, залякування, обшу-

ки, арешти. І навіть Європей-

ський суд з прав людини ви-

знав законність володіння і

користування профспілкови-

ми об’єктами.

Коли це не дало

результатів, українська влада

пішла напролом – вирішила

вигадати новий закон і націо-

налізувати майно профспілок.

Просто взяти і забрати. І десь

у мавзолеї заплакав Ленін: а

що, так можна було?

Та повернемось до Брази-

лії. Після трудової реформи

минуло 5 років. Рецесія і криза

в галузі охорони здоров’я

сильно вдарили по економіці,

спричинивши зростання без-

робіття і неформальної зайня-

тості. Працівники відчули по-

слаблення своїх прав: спро-

щення процедури звільнення,

запровадження тимчасових

контрактів без гарантії міні-

мального доходу, обмеження

вільного доступу до трудового

правосуддя... Але при цьому

всьому й обіцяні макроеконо-

мічні вигоди трудова реформа

не принесла. «Флексибіліза-

ція» не активізувала ринок

праці, і країна не змогла по-

кращити свій сумнозвісний

дефіцит продуктивності пра-

ці. Середній дохід бразильців

не збільшився. Інфляція

стрибнула до 30%. У 2021 році

безробіття досягло піку в

14,7% (у 2014-му було 4,8), що є

одним з найвищих показників

серед країн G20. І увага: майже

40% працездатного населення

не мають трудових договорів

або соціального захисту. До-

дайте сюди нещасні випадки

на виробництві, примусову та

дитячу працю, які лише зрос-

ли за останнє п’ятиріччя.

У 2022 році Міжнародна

конфедерація профспілок від-

несла Бразилію до «10 найгір-

ших країн світу для працюю-

чих людей». У своєму звіті за

січень 2022-го про права трудя-

щих і соціальний захист Орга-

нізація економічного співро-

бітництва та розвитку зазна-

чила, що «Бразилія далека від

того, щоб відповідати ціннос-

т я м , с т а н д а р т а м і

зобов’язанням», необхідним

для вступу в організацію, в

тому числі через її «нездат-

ність захистити права трудя-

щих».

Тепер щодо України. З та-

кими підходами нас також не

дуже хочуть бачити в цивілі-

зованій міжнародній спільно-

ті – роками топчемося на поро-

зі ЄС. Хоча на відміну від кра-

їни, українські профспілки

прийняли до Європейської

конфедерації профспілок. Але

заслуги держави тут немає

жодної – винятково робота са-

мих профспілок. Так от ця

сама Європейська та Міжна-

родна конфедерації профспі-

лок у листах до українських

Прем’єра та Президента пря-

мо вказали, що своїми діями

влада порушує міжнародні

зобов’язання України. «Просто

незрозуміло, чому уряд і чле-

ни правлячої партії в парла-

менті замість того, щоб зосе-

редитися на потребах війни та

відновлення, продовжують

свої кричущі атаки на трудя-

щих та профспілки», – йдеться

у листі.

І нарешті, «Кáмо грядéши».

Багато експертів одностайні в

думці, що реформа Трудового

кодексу і подальша політика

президента Бразилії Жаїра

Болсонару завдали найбіль-

шої шкоди правам трудящих.

За його підтримки міністр

економіки Паулу Гедеш про-

штовхнув низку законодавчих

та адміністративних змін, які

засуджувалися захисниками

прав трудящих. Стандарти

охорони праці були послабле-

ні, органи трудової інспекції

зазнали різкого скорочення, а

звільнення від сплати внесків

роботодавців виснажили ре-

сурси соціального забезпечен-

ня. До слова, Гедеш планував

і приватизацію пенсійної сис-

теми. Для влади, точніше для

президента, який очолював

цю владу, така політика закін-

чилася сумно. Днями Брази-

лія обрала новий напрям сво-

го майбутнього і нового прези-

дента. Новий очільник к

06.01.2023



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

06.01.2023 22:55

06.01.2023 22:54

06.01.2023 18:42

06.01.2023 18:10

06.11.2022 13:44

06.11.2022 13:43

06.11.2022 13:40

21.10.2022 21:56

02.10.2022 19:06

02.10.2022 19:05

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання