ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Навіщо владі майно профспілок

У серпні цього року в Токіо завершилися літні Олімпійські ігри–2020. Україна завоювала на зма­ганнях 19 медалей: одну золо­ту, 6 срібних і 12 бронзових. За загальною кількістю медалей Україна посіла 16-те місце в рейтингу, а за кількістю золо­тих – 44-те, ми здобули лише одне «золото».

На думку спортивних огля­дачів, Олімпіада–2020 стала для України найгіршою, в остаточному рейтингу нас обі­йшли навіть Еквадор та Косо­во, чиїх олімпійських медаліс­тів за весь час можна пораху­вати на пальцях однієї руки.

За великого бажання мож­на все списати на випадко­вість, непередбачувані обста­вини чи особливості Токій­ської олімпіади. Але з цифра­ми сперечатись безглуздо. Ди­наміка виступів нашої збірної на олімпіадах впевнено пря­мує вниз. Починаючи з Олім­пійських ігор у 2004 році в Афі­нах, кількість завойованих зо­лотих медалей щоразу змен­шується: Афіни – 8, Пекін – 7, Лондон – 5, Ріо – 2, Токіо – 1.

Ми не будемо досліджува­ти всі складові стагнації укра­їнського спорту, лише розпо­вімо один епізод, який яскра­во ілюструє, що глобальні про­блеми починаються з точко­вих помилкових рішень, які ведуть до руйнації системи, вибудованої десятиліттями.

Стадіон «Спартак» було від­крито у 1934 році. Сам стадіон тоді складно було назвати ста­діоном за нинішніми стандар­тами: футбольне поле, довкола декілька дерев’яних будівель – роздягальня та склад спортив­ного інвентарю. У 1935 році ви­никла ідея створити нову фіз­культурну організацію, завдан­ням якої було об’єднати всіх спортсменів-виробничників.

У квітні того ж року прези­дія Всесоюзної ради по куль­турі та спорту прийняла по­станову «Про організацію до­бровільної фізкультурної ор­ганізації «Спартак» у системі Промислової кооперації». Та­ким чином невеличкий стаді­он на Куренівці отримав пу­тівку на розвиток: було побу­довано новий стрілецький тир, майданчики для волейбо­лу, баскетболу та тенісу.

Відвідуваність стадіону за­шкалювала. Тренування та змагання проходили у трьох ві­кових групах: дорослі, юнаки та діти. Тільки в першості По­дільського району з футболу брали участь 12 команд під­приємств із понад 1 тис. працю­ючих та 30 команд – підпри­ємств із колективами до 1 тис. працівників. У 1980 році на цьо­му стадіоні проходили матчі з регбі міжнародної Олімпіади.

Всю історію стадіону ним управляли профспілки тодіш­ньої Української радянської соціалістичної республіки, а з 1994 року – Федерація профе­сійних спілок України – най­більша громадська організа­ція незалежної України.

До 2018 року на Учбово-спор­тивній базі «Спартак» у складі п’яти дитячо-юнацьких спор­тивних шкіл займалися понад 2 тис. дітей. Зокрема, басейн відвідували майже 800 плав­ців, понад 400 юних атлетів управлялись в акробатиці, тре­нувалися майже 350 мужніх регбістів, на татамі виходили понад 300 борців, практично стільки ж дітей і підлітків за­ймалися легкою атлетикою.

У 2010 році місцеві вихован­ці 151 раз підіймалися на п’єдестал пошани чемпіона­тів України, здобутки шістьох відзначені на континенталь­ному рівні, на чемпіонатах світу і перших юнацьких Олімпійських іграх тріумфу­вали ще двоє «спартаківців».

У 2017 році, за позовом за­ступника прокурора м. Києва до Федерації професійних спі­лок України про визнання права власності та витребу­вання майна, Учбово-спортив­на база «Спартак» відійшла під контроль державних орга­нів. З того моменту стадіон по­чав невпинно рухатись до стагнації та руйнування.

У квітні 2021 року Кабінет Міністрів України відніс Уч­бово-спортивну базу «Спар­так» до сфери управління Ки­ївської міської державної ад­міністрації. За 4 роки держава тільки й спромоглася, що остаточно визначитись, за ким закріпити стадіон. Ціка­во, скільки років знадобиться, щоб повернути йому минулу славу та потужність?

І скільки б не шельмували «пережитками радянщини» українські профспілки, вони все одно продовжують викону­вати соціальну функцію у на­маганні зберегти здоров’я та трудовий потенціал україн­ських працівників. Щороку га­лузеві профспілки організову­ють спартакіади по всій країні – це виховує командний дух, формує та пропагує здоровий спосіб життя сучасного поко­ління, навчає виконувати за­вдання та досягати мети. У той час як держава останніми ро­ками у ринкових умовах з нео­ліберальним курсом усе біль­ше усувається від заходів збе­реження та відновлення здоров’я працюючих, нато­мість дуже активно веде полі­тику з відбирання у профспі­лок санаторіїв, пансіонатів, стадіонів та інших засобів со­ціального піклування. Так, за роки незалежності у профспі­лок було відібрано понад 70 об’єктів, частина з яких уже остаточно зруйновані і не під­лягають відновленню, части­на продовжують розвалюва­тись, лише декілька об’єктів приватизовано, але їх діяль­ність та послуги недоступні пересічним працівникам.

08.10.2021

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини