« на головну 17.07.2018
Архів номерів  •  Актуальний номер » (958)
05
Липень
 
Інтерв’ю
 
ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА

ГОЛОВНА МЕТА – ЗАХИСТ НАЙМАНОГО ПРАЦІВНИКА


РУБРИКИ


Передплата





Статті Резонанс

Пріоритет – безготівкові платежі

Пріоритет – безготівкові платежі

У Національному банку оприлюднили висновок, що українці останнім ча­сом все активніше вико­ристовують банківські картки для оплати товарів і послуг.

За підрахунками НБУ, більше 3/4 всіх операцій з банківськими картами складає оплата товарів і послуг – 77,7% . Решта 22,3% – зняття готівки. З початку року частка безготівкових платежів зросла на 3%.

Експерти стверджують, що із загаль­ної суми грошей, які «пройшли» через банківські карти українців, 55,6% – отри­мання готівки, а 44,4% – оплата за безго­тівковими розрахунками. Цифри свід­чать про те, що більше половини всіх покупок і оплат українці все ще воліють робити за допомогою «живих» грошей.

У переважній більшості країн ЄС безготівкові розрахунки давно посіли провідні позиції. У Швеції та Данії без­готівкові платежі складають більше 90%. Приміряючись до європейських стандартів, у Нацбанку заявили про го­товність курсу на безготівкові розра­хунки, економіку, вільну від «кеша».

Аналітики фінансового ринку пере­конують, що відсоток безготівкових роз­рахунків – один з показників розвине­ності економіки. А велика кількість го­тівкових розрахунків і взагалі велика кількість готівки в країні – показник високого рівня тіньової економіки. На це звертали увагу і зарубіжні економіс­ти, і керівництво Нацбанку. Відтак, ви­сновок на поверхні: якщо українці бу­дуть частіше здійснювати безготівкові розрахунки, це допоможе швидше ви­вести економіку з тіні, а отже, забезпе­чити економічне зростання.

У «Комплексній програмі розвитку фінансового сектора до 2020 року» йдеться про необхідність пріоритетного розвитку безготівкових платежів у по­рівнянні з готівкою. Поставлено кон­кретну мету скоротити рівень позабан­ківської грошової маси до 2020 року до 9,5% ВВП. Порівняймо: у 2014 році цей показник становив 18,1%, у 2018-му – близько 11%. Плани головного банку країни ще амбітніші: збільшити рівень безготівкових розрахунків до 2020 року до 55%. У 2014-му він становив усього 25%, сьогодні частка безготівкових роз­рахунків збільшилась до 44,4%.

Статистика НБУ свідчить, що наразі кожен другий безготівковий платіж – це покупка в магазині: 50,6% від загально­го числа. На другому місці за частотою – покупки в інтернет-магазинах або оплата послуг через інтернет – 40,7%. Ще 6,7% безготівкових операцій – це пе­рекази грошей з картки на картку.

За даними НБУ, наразі українці ма­ють 59,9 млн платіжних карт, щоправда активних із них тільки 58%, або 34,8 млн штук. І все ж, за І квартал поточного року кількість платежів за допомогою безконтактних карт і грошовий оборот за такими операціями збільшилися вдвічі, якщо порівнювати з аналогіч­ним періодом минулого року.

Цікава деталь: жителі мегаполісів, здається, відчули зручність оплати про­їзду саме безконтактними картами. За І квартал 2018 року кількість таких пла­тежів зросла в 6 разів!

Аналітики фінансового ринку оціни­ли безготівкові розрахунки з погляду ко­ристі для держави і населення, зокрема. У масштабах держави безготівкові роз­рахунки сприяють виведенню економіки з тіні, зменшуючи обсяги зарплат «у кон­вертах». Щодо переваг для населення, то безготівкові операції швидкі та зручні. Адже завдяки банківській картці опла­тити товар або послугу можна в зручний час та з будь-якого місця, не витрачаючи час на дорогу, затори або черги. Проте, головна перевага безготівкових розра­хунків для українців – їхня безпечність.

Степан Кубів, віце-прем’єр- міністр України:

«Банківською карткою можна розра­хуватися практично скрізь: купити продукти, одяг, побутову техніку та ін. А ще банківська карта допомагає господиням вести «домашню бухгал­терію», з легкістю аналізувати відсо­ток витрат на придбання різних това­рів, планувати бюджет, накопичувати кошти на великі покупки та навіть отримувати відсотки на залишок ко­штів на своєму рахунку. Можливо, саме тому безготівкові розрахунки дедалі популярніші серед населення: якщо у 2011 році розрахунки за допо­могою банківських карток становили 8%, то у 2017-му – понад 35%. Ринок чутливо реагує на таку потребу: сьо­годні в Україні понад 33 тис. банко­матів та понад 200 тис. терміналів. І цей показник щодня зростає».

 


Генеральна «чистка» у шеренгах субсидіантів

У зв’язку з введенням нових правил близько 15% субсидіантів потрібно буде звернутися до органів соціального захисту за переоформленням субсидії. Кабінет Міністрів України вніс зміни до програми призначення субсидій. Раніше субсидії в Україні перепризначали раз на рік у травні й окремо розраховували її розмір на літній і зимовий період. Відтепер така процедура відбуватиметься двічі на рік – у травні та жовтні.

Б ільшості людей, які отримують субсидії і не мають щойно куплених предметів розкоші, но­вих автомобілів, або у складі сімей яких немає працездатних осіб, що декларують ну­льові ставки доходу, державна допомога призначається в авто­матичному режимі і без необхід­ності звертатися до органів соці­ального захисту. На цьому наго­лошують у Міністерстві соціаль­ної політики. Акцентують увагу на тому, що з наступного опалю­вального сезону на субсидію годі розраховувати тим, хто при­ховує статки від контролюючих органів: мають по кілька квар­тир чи будинків, або отримують нелегальні прибутки від тіньо­вої зайнятості.

Приміром, сім’я має новень­кий автомобіль, якому менше 5 років. Субсидію скасують. Що­правда, це не стосується автомо­білів, наданих органами соці­ального захисту населення.

Серед новацій і те, що у графі «інші доходи» слід вказувати до­ходи від оренди майна. Це стосу­ється тих, хто здає в оренду одну, дві чи навіть три квартири.

Субсидія скасовується і в тому випадку, якщо площа квар­тири перевищує 120 кв. м, а бу­динку – 200 кв. м, крім дитячих будинків сімейного типу та при­йомних сімей. Власники такої житлової площі будуть оплачу­вати послуги в повному обсязі, заявляють у Міністерстві соці­альної політики.

Нововведення стосуються і людей працездатного віку, які претендують на субсидію, але не реєструються як безробітні, оскільки працюють без оформ­лення в Україні чи за кордоном. Таким особам органи соціально­го захисту автоматично нараху­ють дохід у розмірі трьох про­житкових мінімумів – 5286 грн. А тим особам, які справді є безро­бітними, необхідно буде стати на облік до центру зайнятості.

Експерти стверджують, що нова програма житлових субси­дій соціально справедливіша, а головне – адресна. Зміни спрямо­вані на те, щоб ті, хто реально потребує державної підтримки, її отримали. При цьому вводять­ся такі механізми, при яких бага­ті люди не будуть користуватися благами за кошт усіх платників податків. Їхні заяви про надання субсидій найімовірніше анулю­ють, а декларацію про доходи ре­тельно перевірять.

Такі заходи в Уряді мотиву­ють тим, що багато людей при­ховують високі доходи, щоб оформити державну допомогу: реєструють у великій квартирі преміум-класу тільки самотню родичку з мінімальною пенсією або приховують, що перебува­ють на заробітках за кордоном, оформлені на роботі нелегально або за мінімальну зарплату, а та­кож що здають житло або іншу нерухомість в оренду.

«Ми не ставимо питання про зменшення субсидій. Ми хоче­мо, щоб субсидії отримали ті, хто їх потребує», – наголосив мі­ністр соціальної політики Ан­дрій Рева.

Святослав Павлюк, експерт «Реанімаційного пакету реформ»:

«При розрахунку доходів домо­господарства враховуються до­ходи всіх, хто проживає в цьо­му домогосподарстві, а також членів сім’ї, які входять до скла­ду домогосподарства. Ця нор­ма є не зовсім зрозумілою. Бо яким чином визначаються чле­ни сім’ї, які там не проживають? Наприклад, діти не проживають разом з батьками, але вони є членами сім’ї. Тобто визначення «член сім’ї» взагалі немає. Це створюватиме багато запитань та конфліктів. Конкретизація цих питань фактично лягає на комісію, яка проводитиме акт обстеження матеріально-побу­тових умов домогосподарств.

Оскільки немає чітких рамок, критеріїв, це створює ризик корупції на місцях. Це також потрібно врахувати. Все те, що робиться не за правом, а за персональними рішеннями, має ризики.

Є ще один аспект цієї пробле­ми: люди змушені або працю­вати за копійки, або не працю­вати взагалі, щоб претендува­ти на субсидію. Скоро претен­дувати на субсидію зможе тільки та людина, яка реально ніде не працює».

25.06.2018



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

08.07.2018 02:28

08.07.2018 02:28

08.07.2018 02:27

08.07.2018 02:08

25.06.2018 02:08

25.06.2018 02:07

25.06.2018 01:49

18.06.2018 00:15

11.06.2018 21:19

11.06.2018 21:18

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання