Літній відпочинок: вдома і за кордоном
З
азвичай українці планують літні відпустки заздалегідь. Гортають прогнози
синоптиків, аби негода не зіпсувала довгожданий відпочинок. Так само активно
гортають прайси: що, де та за скільки. І головне, де саме провести відпустку – в
Україні чи на курортах зарубіжжя?
Туристичний бізнес пропонує співвітчизникам чимало варіантів літнього
відпочинку у себе вдома. Не у родичів чи на дачі, а на курортах рідної країни. Передусім,
на узбережжях Чорного і Азовського морів. Тут щороку відкриваються нові готелі,
поліпшується інфраструктура і сервіс. Якість відпочинку підвищується з року в рік.
Чимало українських баз відпочинку намагаються працювати за світовими зразками.
Останніми роками все більше курортних готелів пропонують відпочивальникам послуги
за принципом «все включено». Це, звісно, не турецький аналог «їж скільки хочеш
і коли заманеться», а суто український варіант – триразове харчування, вартість
якого включена до вартості проживання. Крім того, клієнти отримують чимало послуг,
за які раніше доводилось доплачувати на місці. Приміром, користування басейном,
сауною, спортивним обладнанням, дитячою кімнатою тощо.
Експерти туристичної галузі позитивно оцінюють намагання фірм працювати
по-новому. Щоправда, самі українці нарікають, що вартість вітчизняного відпочинку
зросла цього літа на 15–20%. Ціни на готелі середнього рівня і нижче, приміром
у районі Затоки, становлять 350–400 грн на добу без харчування. Готелі рівня вище
середнього в середині літа найімовірніше проситимуть з одного 550 грн і вище. І
теж тільки за проживання. Вартість дво- чи триразового харчування обійдеться у
200–250 грн.
З настанням сезону відпусток багато українців останнім часом вирушають
не на південь, а на Захід. Особливо ті, кому недостатньо валятися цілими днями
на пляжі, а хочеться відпочити активніше. Якщо раніше Карпати і Закарпаття були
переважно зимовими курортами, то сьогодні тенденція змінюється. Там активно розвивається
інфраструктура літнього відпочинку, що дозволяє їм бути цілорічними курортами.
Відпочинок у середньому туристичному готелі Західної України обійдеться
цього літа в 300–350 грн з людини. Але це, як правило, з одноразовим харчуванням
(сніданком). Хоча і тут з’являються готелі, які намагаються працювати за системою
«все включено». Вартість відпочинку на такому курорті – від 570 грн на добу з людини
в готелі середнього класу і 700–800 грн у готелі класу «4 зірки».
А для відпочинку за кордоном найпопулярнішим напрямком незмінно залишається
Туреччина. На другому місці – Єгипет, на третьому – Болгарія. Далі йдуть Грузія,
Балі, Кіпр, Греція, Туніс, Хорватія, Таїланд.
Туристичні
оператори стверджують: серед українців наразі спостерігається тенденція до бронювання
екзотики. Починаючи від Шрі-Ланки, Індії, Таїланду, Домінікани й завершуючи Кенією,
напрямком, який буквально нещодавно з’явився. Його популярність оцінювати рано,
бо українськими туристами поки що ця держава на сході Африки, скажімо, ще не облюбована.
Антон Рудич,
президент Української асоціації туристичних агентств:
«Найбільш популярні, стандартно, Туреччина, Єгипет, Туніс,
Іспанія, Італія, Греція та Чорногорія. Найбільше в Туреччину їдуть. В європейські
країни українці їздили завжди, проте з початком дії безвізу, звісно, бажаючих побільшало,
це стало простіше. Однак Туреччина та Єгипет впевнено тримають пальму першості.
Бо це країни з концепцією «мені не треба нічого думати, коли все вже продумано
за мене». All inclusive передбачає повне забезпечення. Крім того, Туреччину і Єгипет
можна розглядати як такий собі «виїзд на дачу», зовсім простий і комфортний відпочинок».
На захист
прав дітей і вчителів
Уряд ухвалив постанову про створення
в Україні інституту освітнього омбудсмена для захисту прав громадян у сфері освіти.
Запрацювати він має з 1 січня 2019 року. Створення інституту освітнього омбудсмена
передбачено реформою освіти, за яку проголосувала Верховна Рада у вересні минулого
року. Планується, що він матиме право розглядати скарги, подані учнями і студентами,
їхніми батьками та законними представниками, а також педагогами та науковцями.
О
світній омбудсмен стежитиме за недопущенням порушення прав дітей,
вчителів і наукових працівників. Він призначається на посаду Урядом строком на
5 років без права повторного переобрання, зазначила міністр освіти Лілія Гриневич.
І додала, що він не може поєднувати жодних посад із своїм представництвом у виборчих
органах, а також матиме в своєму підпорядкуванні 15 штатних працівників.
Передбачається, що після отримання скарги про порушення
прав у сфері освіти служба повинна розглянути її протягом щонайбільше місяця. За
результатами цього розгляду освітній омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість
або необґрунтованість скарги і надає письмову відповідь про результати її розгляду.
Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом 5 робочих днів вживає заходів
для відновлення та захисту порушених прав заявників.
Омбудсмен може надати потрібні роз’яснення і рекомендації
установам і органам місцевого самоврядування, надати консультацію заявнику і навіть
представляти його інтереси в суді, якщо справа дійде до розгляду в судовій інстанції.
Він зможе звертатись до органів державної влади та правоохоронних органів за виявленими
фактами порушення права людини на освіту й порушення законодавства в сфері освіти.
Аналітики наполягають, аби на посаді освітнього омбудсмена була людина не тільки
з вищою, а бажано і з юридичною освітою.
Урядовці зазначають, що особливу увагу освітній омбудсмен
приділятиме проблемі забезпечення умов для навчання дітей з особливими освітніми
потребами в школах.
Експерти у царині освіти звертають увагу на те, що
така посада є в більшості країн світу. Тож якщо на посаду українського освітнього
омбудсмена буде обрано людину, зацікавлену й ініціативну, яка зможе запустити
наявні інституційні можливості, це може мати позитивний ефект. «Те, що будуть конфлікти
– це очевидно, – вважає голова профільної громадської організації «Точка росту»
Світлана Благодєтєлева- Вовк. – Особливо, коли туди поставлять людину, яка реально
захищатиме інтереси людей та право на освіту».
Однак інструменти, які стануть запобіжниками зловживань
та захистять права учнів, студентів, освітян і науковців, нині потрібні як ніколи,
додала експерт. Це буде інститут із захисту прав абітурієнтів, студентів, їхніх
батьків – здійснюватиме моніторинг порушення прав на освіту. Створення інституту
освітнього омбудсмена встановить додаткові гарантії забезпечення права на здобуття
якісної і доступної освіти.
Якби посада
освітнього омбудсмена з’явилася вже сьогодні, то робота для нього знайшлася б.
Адже в школярів та їхніх батьків накопичилося чимало запитань до чиновників.
Лілія Гриневич,
міністр освіти України:
«Зараз у нас активно відбувається децентралізація – значні
повноваження та кошти передаються на місця, університети та наукові установи також
стають дедалі більш автономними. Це необхідно – на місцях краще видно, як ефективно
використати ресурси.
Система освіти перейшла до органів місцевого самоврядування, а
заразом перейшли і кошти. В результаті якість освіти залежить від величезної
кількості територіальних громад. Нам необхідно сигналізувати про порушення
прав дитини, людини, учня, педагогічного і наукового працівника. Тому мають
бути розвинені інструменти, що стануть запобіжниками та захистять права учнів,
студентів, освітян і науковців.
Потрібна
людина, яка захистить права людей в галузі освіти. Ми виписали низку вимог, зокрема
вона не може поєднувати свою роботу з іншою діяльністю, окрім освітньої та творчості.
В її підпорядкуванні будуть 15 осіб, які розглядатимуть скарги населення».
18.06.2018
|