ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Літній відпочинок: вдома і за кордоном

З азвичай українці планують літні відпустки заздале­гідь. Гортають прогнози си­ноптиків, аби негода не зі­псувала довгожданий від­починок. Так само активно гортають прайси: що, де та за скільки. І головне, де саме провести відпустку – в Україні чи на курортах зарубіжжя?

Туристичний бізнес пропонує спів­вітчизникам чимало варіантів літнього відпочинку у себе вдома. Не у родичів чи на дачі, а на курортах рідної країни. Передусім, на узбережжях Чорного і Азовського морів. Тут щороку відкрива­ються нові готелі, поліпшується інфра­структура і сервіс. Якість відпочинку підвищується з року в рік. Чимало укра­їнських баз відпочинку намагаються працювати за світовими зразками. Останніми роками все більше курорт­них готелів пропонують відпочиваль­никам послуги за принципом «все вклю­чено». Це, звісно, не турецький аналог «їж скільки хочеш і коли заманеться», а суто український варіант – триразове харчування, вартість якого включена до вартості проживання. Крім того, клієн­ти отримують чимало послуг, за які ра­ніше доводилось доплачувати на місці. Приміром, користування басейном, са­уною, спортивним обладнанням, дитя­чою кімнатою тощо.

Експерти туристичної галузі пози­тивно оцінюють намагання фірм пра­цювати по-новому. Щоправда, самі українці нарікають, що вартість ві­тчизняного відпочинку зросла цього літа на 15–20%. Ціни на готелі серед­нього рівня і нижче, приміром у райо­ні Затоки, становлять 350–400 грн на добу без харчування. Готелі рівня вище середнього в середині літа найімовірніше проситимуть з одного 550 грн і вище. І теж тільки за проживан­ня. Вартість дво- чи триразового хар­чування обійдеться у 200–250 грн.

З настанням сезону відпусток багато українців останнім часом вирушають не на південь, а на Захід. Особливо ті, кому недостатньо валятися цілими дня­ми на пляжі, а хочеться відпочити ак­тивніше. Якщо раніше Карпати і Закар­паття були переважно зимовими курор­тами, то сьогодні тенденція змінюється. Там активно розвивається інфраструк­тура літнього відпочинку, що дозволяє їм бути цілорічними курортами.

Відпочинок у середньому туристич­ному готелі Західної України обійдеться цього літа в 300–350 грн з людини. Але це, як правило, з одноразовим харчуванням (сніданком). Хоча і тут з’являються готе­лі, які намагаються працювати за систе­мою «все включено». Вартість відпочин­ку на такому курорті – від 570 грн на добу з людини в готелі середнього класу і 700–800 грн у готелі класу «4 зірки».

А для відпочинку за кордоном най­популярнішим напрямком незмінно залишається Туреччина. На другому місці – Єгипет, на третьому – Болгарія. Далі йдуть Грузія, Балі, Кіпр, Греція, Туніс, Хорватія, Таїланд.

Туристичні оператори стверджують: серед українців наразі спостерігається тенденція до бронювання екзотики. По­чинаючи від Шрі-Ланки, Індії, Таїлан­ду, Домінікани й завершуючи Кенією, напрямком, який буквально нещодавно з’явився. Його популярність оцінювати рано, бо українськими туристами поки що ця держава на сході Африки, скажі­мо, ще не облюбована.

Антон Рудич, президент Української асоціації туристичних агентств:

«Найбільш популярні, стандарт­но, Туреччина, Єгипет, Туніс, Іс­панія, Італія, Греція та Чорного­рія. Найбільше в Туреччину їдуть. В європейські країни українці їз­дили завжди, проте з початком дії безвізу, звісно, бажаючих побіль­шало, це стало простіше. Однак Туреччина та Єгипет впевнено тримають пальму першості. Бо це країни з концепцією «мені не тре­ба нічого думати, коли все вже продумано за мене». All inclusive передбачає повне забезпечення. Крім того, Туреччину і Єгипет можна розглядати як такий собі «виїзд на дачу», зовсім простий і комфортний відпочинок».

На захист прав дітей і вчителів

Уряд ухвалив постанову про створення в Укра­їні інституту освітнього омбудсмена для захис­ту прав громадян у сфері освіти. Запрацювати він має з 1 січня 2019 року. Створення інституту освітнього омбудсмена передбачено реформою освіти, за яку проголосувала Верховна Рада у вересні минулого року. Планується, що він мати­ме право розглядати скарги, подані учнями і сту­дентами, їхніми батьками та законними представ­никами, а також педагогами та науковцями.

О світній омбудсмен сте­житиме за недопущен­ням порушення прав дітей, вчителів і нау­кових працівників. Він призначається на посаду Уря­дом строком на 5 років без права повторного переобрання, зазначи­ла міністр освіти Лілія Гриневич. І додала, що він не може поєднувати жодних посад із своїм представни­цтвом у виборчих органах, а також матиме в своєму підпорядкуванні 15 штатних працівників.

Передбачається, що після отри­мання скарги про порушення прав у сфері освіти служба повинна роз­глянути її протягом щонайбільше місяця. За результатами цього розгляду освітній омбудсмен при­ймає рішення про обґрунтованість або необґрунтованість скарги і на­дає письмову відповідь про ре­зультати її розгляду. Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом 5 робочих днів вживає заходів для відновлення та захис­ту порушених прав заявників.

Омбудсмен може надати по­трібні роз’яснення і рекомендації установам і органам місцевого са­моврядування, надати консульта­цію заявнику і навіть представля­ти його інтереси в суді, якщо спра­ва дійде до розгляду в судовій ін­станції. Він зможе звертатись до органів державної влади та право­охоронних органів за виявленими фактами порушення права люди­ни на освіту й порушення законо­давства в сфері освіти. Аналітики наполягають, аби на посаді освіт­нього омбудсмена була людина не тільки з вищою, а бажано і з юри­дичною освітою.

Урядовці зазначають, що осо­бливу увагу освітній омбудсмен приділятиме проблемі забезпе­чення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами в школах.

Експерти у царині освіти звер­тають увагу на те, що така посада є в більшості країн світу. Тож якщо на посаду українського освітнього омбудсмена буде обра­но людину, зацікавлену й ініціа­тивну, яка зможе запустити наяв­ні інституційні можливості, це може мати позитивний ефект. «Те, що будуть конфлікти – це очевид­но, – вважає голова профільної громадської організації «Точка росту» Світлана Благодєтєлева- Вовк. – Особливо, коли туди по­ставлять людину, яка реально за­хищатиме інтереси людей та пра­во на освіту».

Однак інструменти, які стануть запобіжниками зловживань та за­хистять права учнів, студентів, освітян і науковців, нині потрібні як ніколи, додала експерт. Це буде інститут із захисту прав абітурієн­тів, студентів, їхніх батьків – здій­снюватиме моніторинг порушен­ня прав на освіту. Створення ін­ституту освітнього омбудсмена встановить додаткові гарантії за­безпечення права на здобуття якісної і доступної освіти.

Якби посада освітнього омбуд­смена з’явилася вже сьогодні, то робота для нього знайшлася б. Адже в школярів та їхніх батьків накопичилося чимало запитань до чиновників.

Лілія Гриневич, міністр освіти України:

«Зараз у нас активно відбува­ється децентралізація – значні повноваження та кошти пе­редаються на місця, універси­тети та наукові установи та­кож стають дедалі більш авто­номними. Це необхідно – на місцях краще видно, як ефек­тивно використати ресурси.

Система освіти перейшла до органів місцевого самовря­дування, а заразом пере­йшли і кошти. В результаті якість освіти залежить від ве­личезної кількості територі­альних громад. Нам необхід­но сигналізувати про пору­шення прав дитини, людини, учня, педагогічного і науко­вого працівника. Тому мають бути розвинені інструменти, що стануть запобіжниками та захистять права учнів, сту­дентів, освітян і науковців.

Потрібна людина, яка захис­тить права людей в галузі освіти. Ми виписали низку вимог, зокрема вона не може поєднувати свою ро­боту з іншою діяльністю, окрім освітньої та творчості. В її підпорядкуванні будуть 15 осіб, які розглядатимуть скарги населення».

18.06.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини