«Прикарпаття» відстояли. Чергова перемога у Верховному Суді за майно профспілок
Шість років тривала судова тяганина по відстоюванню законного права
власності на туристичний комплекс «Прикарпаття», що знаходиться у мальовничому куточку
Івано
-
Франківська. У 2012 році місцева прокуратура звернулася
до суду з позовом про визнання права власності на комплекс за державою в особі
ФДМ. Але «Укрпрофтур» довів безглуздість зазіхань держави.
ХТО
Ж ВЛАСНИК?
Господарським судом Івано-Франківської області
було відкрито провадження та залучено до участі в розгляді судової справи №
5010/276/2012- П-3/10-9/61 Федерацію професійних спілок України та ПрАТ
«Укрпрофтур».
Федерація професійних спілок України та
ПРАТ «Укрпрофтур», які брали участь в розгляді судової справи про визнання
права власності на будівлю Туристичного комплексу «Прикарпаття», надали суду
всі належні докази щодо правомірності використання цієї будівлі та законного
отримання свідоцтва про право власності від 01.07.2005, яке було видано на
підставі розпорядження міського голови м. Івано-Франківська № 301 від
04.06.2004.
Так, рішенням Господарського суду Івано-
Франківської області від 20 жовтня 2015 року у справі №
5010/276/2012-П-3/10-9/61 відмовлено в задоволенні позову заступнику прокурора
Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна
України.
Під час розгляду судової справи було встановлено,
що Туристичний комплекс на вул. Г. Мазепи, 140-А був збудований у 1969 році. Замовником
будівництва була Івано-Франківська обласна рада по екскурсіях та туризму.
Рішенням виконавчого комітету міської
ради від 09.12.1969 № 596/2 був затверджений акт приймання в експлуатацію
турбази «Прикарпаття» на вул. Дзержинського (нині Мазепи) в м.
Івано-Франківську.
З архівних бухгалтерських матеріалів,
наданих ПрАТ «Івано-Франківськтурист», вбачається, що будівництво туристичного
комплексу на вул. Мазепи, 140-А у м. Івано-Франківську проводилось за рахунок
власних коштів профспілкового бюджету та кредитних коштів «Будбанку СРСР».
Право власності на даний туристичний комплекс
належало і було зареєстровано за Івано-Франківським обласним підприємством
«Івано-Франківськтурист» ще з 1997 року, на підставі рішення виконавчого
комітету № 596/2 від 09.12.1969.
У подальшому, 11 червня 2001 року, на
підставі розпорядження міського голови від 23.04.2001, виконавчим комітетом
Івано-Франківської міської ради було видано свідоцтво про право власності на
приміщення туристичного комплексу «Прикарпаття» по вул. Мазепи, 140-А в м.
Івано-Франківську і на підставі цього свідоцтва перереєстровано на ДП «Івано-
Франківськтурист» у зв’язку з реорганізацією попередньої юридичної особи –
Івано-Франківського обласного підприємства «Івано-Франківськтурист».
Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного
кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше
прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не
встановлена судом.
Отже, попередньо оформлене ПрАТ «Івано- Франківськтурист»
право власності на спірне майно у відповідності до норм ст. 321 Цивільного
кодексу України є непорушним.
Факт відсутності будь-яких судових
рішень, які б свідчили про незаконність набуття права власності на даний
туристичний комплекс попередніми юридичними особами і про незаконність
переходу права власності на це майно в період з 1969 року по даний час, по суті
спростовує позицію заступника прокурора Івано-Франківської області про
незаконність набуття права власності на майновий комплекс «Прикарпаття» ПрАТ
«Івано-Франківськтурист».
Постановою Львівського апеляційного господарського
суду від 7 червня 2016 року рішення Господарського суду Івано-Франківської
області від 20.10.2015 у справі № 5010/276/2012-П-3/10-9/61 залишено без змін, апеляційну
скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області № 05/2- 2078вих.-15 від
28.12.2015 – без задоволення.
ХВИЛЯ СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ
Не погоджуючись з рішеннями судів, перший
заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне
застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального
права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від
07.06.2016 та рішення Господарського суду Івано- Франківської області від
20.10.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги
в повному обсязі.
Під час розгляду судової справи колегія
суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що в порушення вимог ст. 32 ГПК
України, ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України суди попередніх інстанцій не
встановили початку перебігу строку позовної давності, наявності чи відсутності
поважних причин його пропуску, а також усупереч покладеному на суди обов’язку
щодо повного та всебічного з’ясування дійсних обставин справи суди на
вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не
можна визнати законними та обґрунтованими.
Постановою Вищого господарського суду
України від 15 лютого 2017 року касаційну скаргу першого заступника прокурора
Івано-Франківської області задоволено частково. Постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 07.06.2016 та рішення Господарського суду
Івано-Франківської області від 20.10.2015 у справі № 5010/276/2012-П-3/10-9/61
скасовано.
Справу № 5010/276/2012-П-3/10-9/61 направлено
до Господарського суду Івано- Франківської області на новий розгляд в іншому
складі суду.
І тут все почалося спочатку та з першої
інстанції. Але ми не опустили руки...
Під час нового розгляду судової справи та
повторних доказів від ПрАТ «Укрпрофтур» рішенням Господарського суду
Івано-Франківської області від 19.04.2017, яке було залишено без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2017,
відмовлено в
задоволенні позову заступника прокурора Івано-Франківської області повністю.
Товариством ПрАТ «Укрпрофтур» справу виграно повторно.
Приймаючи рішення на користь профспілок,
суди посилалися на положення статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу
України і дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду
на пропуск Фондом державного майна України строку позовної давності та відсутність
поважних причин такого пропуску, зокрема судді дослідили всі надані документи
про обізнаність Фонду про порушене право.
Отже, доводи прокурора і позивача про те,
що прокуратурою проведено перевірку в лютому 2012 році, і лише за її
результатами прокурор і Фонд державного майна України довідались про порушене
право, є необґрунтованими.
Як приклад, у рішенні Господарського суду
Івано-Франківської області від 19.04.2017 було зазначено, що «ФДМУ став
відомим факт передачі Федерацією профспілок України до статутного фонду ЗАТ
«Укрпрофтур» майна, в тому числі спірного об’єкта, 20.01.1997. Отже, перебіг
строку позовної давності щодо вимоги про визнання права власності, в спірному
випадку, розпочався з 20.01.1997 і сплив 20.01.2000.
04.07.2006 між ФДМУ та Федерацією
професійних спілок України укладено Угоду № 299, метою якої було здійснення
спільних заходів для проведення інвентаризації об’єктів Федерації професійних
спілок України. Пунктом 5 Угоди визначено, що при виявленні об’єктів, які на
100% є державною власністю, відомості про них вносяться до Єдиного реєстру
об’єктів державної власності.
На виконання вказаної угоди та Закону
України «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні
Федерації профспілок України», на адресу позивача надсилались листи № 512 від
19.06.2007 та № 11/01-16/1079 від 19.06.2007 з переліком майна, відчуженого
ЗАТ «Укрпрофтур» у період з 01.01.2007, та з переліком майна, переданого в
статутний фонд суб’єктів господарювання у період з 01.01.1994 по 01.01.2007.
Наведене свідчить про обізнаність позивача про заходження
спірного майна у власності Івано- Франківського обласного акціонерного товариства
по туризму та екскурсіях «Івано-Франківськ- турист» у зв’язку з його отриманням
у статутний фонд та оформленням такого права.
З наведеного можна зробити висновок про пропущення позивачем
Фондом державного майна України строку позовної давності для звернення з
позовом до суду про визнання недійсним розпорядження голови міста про
оформлення права власності на спірне майно, про визнання недійсним свідоцтва
про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації свідоцтва
про право власності, який розпочався 19.06.2007 (дата направлення переліку
майна) та закінчився 19.06.2010.».
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної
інстанцій, у листопаді 2017 року заступник прокурора Львівської області подав
касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та
ухвалити нове рішення про задоволення позову на користь держави в особі ФДМУ.
Свою касаційну скаргу заступник прокурора Львівської області
обґрунтовує, зокрема, неправильним застосуванням судами положень законодавства,
які регулюють питання позовної давності, внаслідок чого неправомірно
відмовлено у задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку позовної
давності.
Фонд державного майна України у відгуку на касаційну скаргу
підтримав доводи прокурора і просив їх задовольнити в інтересах держави.
У відгуках на подану касаційну скарг
у ПрАТ
«Івано-Франківськтурист» і ПрАТ «Укрпрофтур» надали Верховному Суду всі докази
щодо обізнаності ФДМУ про порушене право задовго до проведення перевірки за
завданням Генеральної прокуратури України, у свою чергу, судові рішення у
справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, з
наданням належної оцінки всім наданим сторонами доказам та з урахуванням усіх
встановлених фактичних обставин справи.
Під час розгляду судової справи щодо визнання права власності
на туристичний комплекс «Прикарпаття» керівництвом ПрАТ
«Івано-Франківськтурист» були знайдені документи відносно проведення перевірки
нашого Товариства ще у 2000 році щодо законного використання будівлі туристичного
комплексу «Прикарпаття»,
а саме на виконання
доручення Кабінету Міністрів України від 16.10.2000 за № 17212/96 та листа
ФДМУ від 17.11.2000 № 10-16-14110 про проведення перевірки оренди майна, яке
перебуває у володінні Федерації профспілок України на території
Івано-Франківської області було проведено перевірку стосовно ряду об’єктів Івано-
Франківського обласного дочірнього підприємства «Івано-Франківськтурист»
Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях
«Укрпрофтур», зокрема,
в складі робочої групи брали участь посадові особи
Регіонального відділення ФДМУ в Івано- Франківській області.
У довідці про перевірку оренди майна, яке перебуває у
володінні Федерації профспілок України на території Івано-Франківської області,
було зазначено, що
станом на 01.12.2000 Івано- Франківське ОДП
«Івано-Франківськтурист» має 14 діючих договорів оренди нежитлових приміщень
туристичного комплексу «Прикарпаття» по вул. Г. Мазепи, 140-А, який
розташований у м. Івано-Франківську і перебував на балансі ОДП
«Івано-Франківськтурист».
Листом РВ ФДМУ по Івано-Франківській області від 22.10.2002
за № 14/2093 було повідомлено генерального директора ОДП «Івано-Франківськ-
турист» В. Павлика, що регіональному відділенню доручено разом з відповідними
профспілками провести інвентаризацію об’єктів соціально- культурного
призначення, які станом на 01.12.1996 перебували у віданні профспілкових
організацій, з метою виявлення діючих.
У свою чергу, в додатках до листа було зазначено, що станом
на 24.08.1991 т/б «Прикарпаття» перебуває у віданні республіканських/обласних
органів управління Федерації профспілок України Загальної Конфедерації
профспілок СРСР / колишнього ВЦРПС.
Підсумовуючи вищевикладене, є всі підстави та докази щодо
обізнаності ФДМУ та РВ ФДМУ по Івано-Франківській області, що спірний об’єкт
належав ПрАТ «Івано-Франківськтурист» задовго до проведення у лютому 2012 року
перевірки за дорученням Генеральної прокуратури України.
КРАПКУ ПОСТАВЛЕНО
У свою чергу, 23 травня 2018 року Верховним Судом у справі №
5010/276/2012-П-3/10- 9/61 було прийнято остаточне рішення про відмову у
задоволенні касаційної скарги заступника прокурора Львівської області
про визнання недійсним п. 2 розпорядження міського голови м.
Івано-Франківська № 301 від 04.06.2004; визнання недійсним свідоцтва серії ЯЯЯ
№ 472086 від 01.07.2005 про право власності на нерухоме майно по вул. Г.
Мазепи, 140-А в м. Івано-Франківську; скасування державної реєстрації
свідоцтва про право власності; визнання права власності на нерухоме майно по
вул. Г. Мазепи, 140-А в м. Івано-Франківську за державою в особі Фонду державного
майна України, зокрема, залишено в силі рішення першої та другої інстанцій на
користь ПрАТ «Укрпрофтур». Державі відмовлено повністю Верховним Судом
України.
Враховуючи вищезазначені прийняті судові рішення, Товариство
відстояло
у всіх судових інстанціях законне право володіння, користування
та розпорядження нерухомим майном туристичного комплексу «Прикарпаття».
6 років судової тяганини далися нелегко, але спільними
зусиллями керівництва Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофтур»
та ПрАТ «Івано-Франківськтурист» було здобуто перемогу в усіх судових
інстанціях та підтверджено законне право власності на туристичний комплекс
«Прикарпаття» за профспілками.
Водночас слід зазначити,
що після проведення судової реформи в Україні діючі судді Верховного Суду при
розгляді справ щодо визнання прав власності на профспілкове майно за державою дотримуються
важливих принципів судового процесу, таких як принцип змагальності та рівності
всіх перед законом і судом, а головне – застосовують практику Європейського суду
з прав людини, де зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності,
та відмовляють Фонду державного майна України у задоволенні позовних вимог у зв’язку
з пропуском строку позовної давності та недоведеністю поважності причин її пропуску.
СЕРГІЙ СТРІЛЕЦЬ,
ПРЕЗИДЕНТ ПРАТ «УКРПРОФТУР»,
ГОЛОВА НАГЛЯДОВОЇ РАДИ
ПРАТ
«ІВАНО-ФРАНКІВСЬКТУРИСТ»
|