«Борщовий набір» демонструє зростання
Т
ак звані продукти «борщового набору» навесні зростають у
ціні. Запаси минулого року скорочуються, або й закінчуються, а нового врожаю
доводиться чекати. Найбільше додав у вартості столовий буряк – аж на 36,7%.
«Поважчали» капуста і морква – відповідно на 32% та 29,4%.
Закінчився піст, тож господині почали готувати борщ із м’ясом.
Цей продукт теж подорожчав. Якщо проаналізувати динаміку з початку року, то
свинина подорожчала на 7,65 грн (7,76%) до 106,28 грн за кг. Яловичина
традиційно дорожча і теж додала в ціні 13,73 грн (11,38%) – до 134,34 грн.
Українців наразі цікавить думка експертів: коли почнуть
знижуватись ціни на овочі, оскільки здешевлення м’яса не очікується? Аналітики
продуктового ринку прогнозують цінове послаблення лише через місяць. Саме тоді
збільшиться пропозиція на торговельних майданчиках та ринках. При цьому
вартість «борщового набору» має знизитись практично вдвічі, оскільки овочі
нового врожаю довго не зберігаються.
А от прогнози щодо вартості м’яса точно не потішать українців.
Яловичина вже до кінця літа сягне позначки 150 грн за кілограм. Свинина дорожчатиме
повільніше, однак постійно, аж до кінця року.
Експерти з цього приводу мають свої міркування. З усіх
продуктів харчування м’ясо в Україні порівняно з європейськими цінами найдешевше.
Мабуть, тому виробники й переробники прагнуть до європейських стандартів.
Що стосується курячого м’яса, то ситуація виглядає так: спершу
було цінове підвищення, потім послаблення. Усе через те, стверджують експерти,
що у світі ціна на курятину загалом стабільна. В Україні на ціну м’яса птиці
зазвичай впливає курс долара. Оскільки нині він відносно стабільний, то й ціна
на «біле» м’ясо залишатиметься в «розумних» межах. «Розумними» їх називають у
лапках, бо впродовж останніх 2 років вартість м’яса зростала набагато швидше,
ніж середня зарплата українців.
За даними Держстату, протягом минулого року всі продукти в
середньому подорожчали на 13,4%, у тому числі хліб і хлібопродукти – на 8,4%,
хліб окремо – на 15,4%, м’ясо та м’ясопродукти – на 20,9%, риба та продукти з
неї – на 1,7%, молоко – на 26,3%, сир – на 22,2%, яйця – на 5,7%, масло – на
27,6%, соняшникова олія – на 5,5%, фрукти – на 15,2%, овочі – на 10,3% і цукор
– на 6,8%.
Утім, Уряд переконує, що зростання цін у 2018 році буде
нижчим, ніж торік. Аналогічної думки дотримуються й експерти. На переконання
директора департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating
Віктора Шулика, динаміка вартості вітчизняних овочів і фруктів у 2018 році буде
«індивідуальною» – у діапазоні від -10% до +10%. Причини: підвищення
пропозиції, конкуренція з боку імпорту, переорієнтація попиту і сезонність.
За словами Олександра
Хорева, керівника проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», черговий сезон картоплі,
овочів борщового набору (цибулі, капусти, моркви, буряка) і яблук завершиться
в квітні – травні 2018 року. Відповідно, цінові перспективи на перераховані вище
позиції можна розглядати саме до кінця весни поточного року. Складно сказати, що
буде з цінами, наприклад, восени, оскільки ще невідомо, як будуть планувати свої
посадкові площі українські виробники.
Олексій Дорошенко,
генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних
мереж:
«Зростання вартості свинини в 2018 році буде незначним
(у межах офіційної інфляції і девальвації гривні), оскільки виробників стримують
купівельна спроможність населення та зниження експорту. Найвірогідніше, будуть
дорожчати філе, грудка, вирізка всіх видів м’яса. Малоймовірно, що м’ясо подорожчає
до кінця року в межах до 15%, бо в січні ціну було збільшено дуже істотно, а роздрібні
ціни ще не «підтягнулися» до підвищення оптових».
У календарі щеплень очікуються зміни
Міністерство охорони здоров’я опублікувало
проект змін до календаря щеплень. Поки що він перебуває на обговоренні і фахівців,
і громадськості. Нововведеннями відомство хоче одночасно заощадити гроші і підвищити
рівень вакцинації. Йдеться про зміни в календарі щеплень дітей.
С
еред
основних новацій – перенесення другої дози щеплення проти гепатиту В з першого
на другий місяць життя малюка. Це, на переконання чиновників МОЗ, дозволить
використовувати комбіновану вакцину проти дифтерії, кашлюку, правця,
гемофільної інфекції та гепатиту В. Закуповувати комбіновану вакцину проти
кількох інфекцій дешевше, ніж ту, що протидіє одній. Відтак вирішили об’єднати
імунізацію проти гепатиту В із щепленням проти дифтерії, правця, кашлюку та
поліомієліту.
Однак здешевлення – не єдиний плюс
комбінованої вакцини. У лікарнях порідшають черги до кабінетів щеплень, діти
отримуватимуть менше навантаження на організм і стресу від ін’єкції.
Ще одна пропозиція – скасувати повторне
щеплення проти туберкульозу в семирічному віці. Це одна з рекомендацій
Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Запропоновані зміни зменшать кількість
ін’єкцій та поліпшать охоплення дітей щепленням, вважають медики. Дитина
отримає захист від тих же інфекцій при зменшенні числа уколів і візитів до
поліклініки, переконує голова правління організації «Батьки за вакцинацію»
Тимофій Бадіка. Він також підтримує ініціативу МОЗ скасувати ревакцинацію
проти туберкульозу в семирічному віці. Щеплення БЦЖ актуальне для дітей
перших місяців життя, а пізніше не має ефективності. Замість повторної
вакцинації проти туберкульозу краще зосередитись на сучасній діагностиці хвороби,
переконує фахівець.
Лікарі поки що неоднозначно сприймають
ініціативу Міністерства охорони здоров’я. Основну проблему вбачають у тому, що
в Україні – низька культура щеплень. Батьки не завжди довіряють якості
вакцини, тому намагаються будь-що уникнути відвідин поліклініки. Таким скептикам
потрібно терпляче пояснювати, що довічний імунітет формується тільки після
деяких щеплень, приміром проти кору, паротиту, краснухи. Імунітет проти
дифтерії, правця та кашлюку зберігається протягом 7–10 років. Особистий
календар щеплень для кожної дитини складає і контролює лікар-імунолог чи педіатр
за місцем проживання.
Перш ніж зробити щеплення, лікар повинен
вивчити медичну карту, виміряти температуру і провести ретельний загальний
огляд. Педіатр має надати батькам пацієнта форму згоди для проведення вакцинації.
Заповнений документ залишається в медичній установі.
МОЗ наполягає, аби лікарі обов’язково
повідомляли заздалегідь про можливі реакції на вакцину, симптоми, за яких
слід терміново звертатись за медичною допомогою, та як впоратись із наслідками
щеплення вдома.
Заступник міністра Ольга Стефанишина
повідомила, що вперше за 7 років Україна забезпечена всіма вакцинами. Однак
рівень вакцинації проти деяких інфекцій критично низький. За даними Центру
громадського здоров’я, минулого року тільки половину українських дітей 18
місяців вакцинували від дифтерії, правця та кашлюку, і менше половини дорослих
пройшли планову ревакцинацію від дифтерії і правця. Проти поліомієліту щеплено
75%, проти гепатиту В – 50% дітей.
Олексій Риков,
головний лікар мережі дитячих клінік «Добробут»:
«Комбіновані
вакцини ніяк не вплинуть на якість щеплення. Такі вакцини навіть безпечніші.
По-перше, знижується ризик небажаних явищ, пов’язаних з додатковими
компонентами вакцини, зменшується кількість відвідувань лікаря і, врешті- решт,
кількість уколів дитині. Ефективність комбінованих вакцин не відрізняється від
моновакцин, тому їх багато років використовують в усьому світі.
А
ось ревакцинація в 7 років проти туберкульозу є малоефективною. Особливість вакцини
в тому, що вона захищає не від інфікування, а від важких форм інфекції, а це
актуальніше для немовлят. На мою думку, сам календар щеплень можна було б
розширити. Додати щеплення від ротавірусної, пневмококової, менінгококової
інфекцій, вітряної віспи. Додати ревакцинацію від кашлюку в 6 років і для
дорослих.
Інфекційні хвороби є
однією з визначальних загроз для національної безпеки будь-якої держави, й України
зокрема, відтак владі та медикам не можна потурати забобонам чи страхам перед щепленнями».
21.05.2018
|