Чужі серед своїх?
В
ласники автомобілів на єврономерах вимагають фактично
звільнити їх від податків і легалізувати машини, які ввезли з порушенням
закону. Водночас українці, які легально ввезли іномарки, заплатили ввізні
мита, ПДВ і акцизи, наполягають: умови повинні бути рівними для всіх. Проблема
так званих «євроблях» не нова, однак її розв’язання виявилось нелегким для
української влади. Прикрити лазівку поки що не вдається. Вона виявилась надто
принадною для українських автолюбителів. Ще б пак!
В Європі цілком пристойну стару іномарку можна купити за 3–7
тис. дол. США, але мито за неї складе чи не половину вартості самого авто. Тому
машину реєструють на юридичну особу, зазвичай у Литві або Польщі, а українця
вписують до техпаспорту, щоб він на «законних» підставах міг їздити на
іномарці протягом року в Україні. Така послуга коштує близько 900 євро. Через
рік водій перетинає кордон, знову реєструється й повертається в Україну.
Погляньмо на статистику. У 2017 році в Україну було завезено
понад 958 тис. авто на єврономерах. 748,9 тис. автомобілів потрапили до країни
в режимі «тимчасового ввезення» й майже 210 тис. були ввезені в режимі
«транзиту».
Власники авто з європейськими номерами вимагають, щоб в
Україні зменшили, а краще взагалі скасували розмитнення вже придбаних європейських
машин. Своєю чергою, власники іномарок, що придбали їх в офіційних салонах
або сплатили мито на кордоні, вважають таку вимогу несправедливою. Таку логіку
не можна заперечити.
Влада запевняє, що закону на умовах власників «євроблях»,
попри численні протести, не буде. Бо автомобілі на європейських номерах – це
бюджетні витрати. І потім, на переконання чиновників, такі машини потрібно
обов’язково реєструвати, аби в разі вчинення аварії власника можна було
ідентифікувати. Прем’єр Володимир Гройсман має з цього питання чітку й
недвозначну позицію: власники авто на «чужих» номерах повинні платити ввізне
мито на рівних умовах з іншими автовласниками.
У Державній фіскальній службі заявляли про початок спільного з
Литвою й Польщею розслідування законності ввезення та використання в Україні
автомобілів на іноземних номерах. Лякали штрафами до 8500 грн за перевищення
транзиту і до 17 тис. – за порушення терміну тимчасового ввезення. Однак віз,
як кажуть, і нині там. Власники машин на європейських номерах перекривають
дороги, протестують під стінами парламенту, відстоюючи своє право на пільги.
Вони вимагають насамперед встановити прийнятні ставки на митниці, скасувати
заборону на швидкий перепродаж автомобілів із ЄС, дозволити ввозити машини
старше 5 років. Саме такі машини найдоступніші за рубежем. Проти зниження податків
виступають власники фірм, які налагодили поставки автомобілів на «бляхах» і беруть
за свої послуги не менше 1000 євро.
Проблема криється ще й у тому, що власники таких машин можуть
уникати відповідальності у разі скоєння ДТП. Адже рух більшості таких авто не
відстежується правоохоронними органами й не контролюється митниками. «Знайти
за кордоном особу, яка надала дозвіл на використання іномарки, практично
неможливо», – вважає політичний експерт Олександр Радчук.
До того ж, часто європейці позбавляються старих іномарок,
тому що вони не відповідають екологічним стандартам ЄС. А в Україні особливо
не перевіряють, наскільки сильно забруднює автівка навколишнє середовище.
Парламентарі розробили законопроект, який повинен ліквідувати
лазівку в законі, а за порушення митних правил пропонують ввести величезні
штрафи.
От тільки питання, чи
спрацює така пересторога?
Ніна Южаніна,
голова Комітету Верховної Ради з питань
податкової та митної політики:
«Ми маємо дотримуватися абсолютно всіх європейських
і міжнародних зобов’язань, які ми взяли на себе. У нас точно мають бути і транзит,
і тимчасове ввезення. Але, звісно, з обмеженням для тих осіб, які можуть користуватися
такими автомобілями. Тобто митний режим тимчасового ввезення надається нерезиденту,
який в’їжджає на територію України із строком не більше 1 року. Тобто передача в
управління автомобіля громадянину України – апріорі неможлива. Такі ж обмежувальні
заходи встановлені зараз і в Молдові, і в Республіці Білорусь. Поліція має право
зупиняти такий автомобіль і може транспортувати автомобіль до кордону України.
Саме через те, що він буде порушувати митні правила».
Українська пальмова залежність
У Верховній Раді чекає на розгляд
законопроект про повну й безумовну заборону на використання пальмової олії. Документ
уже включено до порядку денного. Заборонити олію з тропічного фрукту вимагають
на підтримку вітчизняних молочарів та через шкоду, адже пальмова олія провокує зростання
серцево-судинних та інших захворювань. Автори документа пропонують повністю заборонити
застосування пальмової олії в рецептурі будь-яких продуктів. А це маргарини, цукерки,
шоколадні батончики, сирні продукти тощо. Більше того, за невиконання закону ініціатори
пропонують збільшити штрафи для посадових осіб за виготовлення або продаж такої
продукції з 1700 до 3400 грн.
Щ
о ми знаємо про цей майже екзотичний продукт? Олію
червоної пальми почали добувати передусім для вирішення продовольчих проблем
у Західній Африці. Там її і вирощують, і легко добувають, і звично споживають.
У країнах Західної Африки їжу готують виключно на пальмовій олії. Коли вжиток
цього продукту вийшов за межі континенту, достеменно невідомо, але її почали
експортувати навіть у розвинені країни.
За даними Держстату, в
Україну впродовж минулого року ввезено понад 150 тис. тонн «пальми» за середньою
ціною 700 дол. США за тонну.
Загалом олія з пальми
корисна, стверджують експерти. Але тільки з м’якоті плодів. А от з кісточок цих
плодів добувають дешеву олію з підвищеним вмістом граничних жирних кислот. Так
от, саме таку дешеву олію використовує вітчизняний харчопром.
Потрапляючи в організм, така
олія негативно впливає на печінку і призводить до атеросклерозу. Але найнебезпечнішими
є трансжири, які утворюються з «пальми» під впливом високої температури. Вони
можуть викликати онкозахворювання, переконують вітчизняні дієтологи.
Однак така думка має низку
опонентів. Вони стверджують, що смаження на соняшникові олії, навіть
рафінованій, дає безліч сполук із канцерогенним ефектом. Із цього випливає, що
пальмова олія сама по собі не викликає рак. І ми стикаємось постійно з більш
шкідливими оліями і трансжирами в печиві та готових продуктах.
Більшість країн Європи
відмовились від імпорту пальмової олії. Зростання показників імпорту пальмової
олії в Україну обумовлений спробою виробників здешевити продукцію. Чи означає
це, що у разі повної відмови від «пальми» вітчизняні продукти подорожчають?
Однозначно, запевняють більшість експертів продовольчого ринку. Насамперед,
подорожчають цукерки, кондитерські вироби та хліб. Коли й наскільки, питання
поки що відкрите.
Але чи допоможе пропонована
заборона кардинально поліпшити ситуацію? Навряд, переконують експерти. Тому
що це проблема, до розв’язання якої слід підходити комплексно. Найперше –
посилити контроль за дотриманням вимог до маркування продуктів.
Згідно з
регламентом, виробники мають чесно писати, яка олія використовується: у натуральному
чи гідрогенізованому вигляді. Як це роблять у країнах Європейського Союзу. Там
регламент зобов’язує вказувати наявність трансізомерів жирних кислот. У нас же,
на відміну від ЄС, у 90% випадках ці вимоги порушуються.
Ніна Кільдій,
керівник експертно- аналітичного відділу Центру
експертиз «Тест»:
«Якість пальмової олії залежить від того, яким способом її
отримали: віджимом рослинної маси пресом чи завдяки екстракції органічними
розчинниками. Олія, виготовлена першим способом, дорожча, менш шкідлива й
призначена для харчових потреб, а другим – містить більше шкідливих речовин
(бензолу, гексану та ін.), її переважно використовують для технічних потреб.
Ініціатори обмеження імпорту кажуть, що до нас завозиться власне оця дешева
технічна олія. Хоч підтвердження цьому не надають. Водночас і споживачі нарікають,
що зростає кількість продуктів харчування з пальмовою олією. Там, де в рецептурі
раніше використовувалося масло або згущене молоко, нині часто бачимо цей
рослинний жир. Адже він у 4–5 разів дешевший, аніж молочний жир. Виробники
використовують пальмову олію, щоб знизити вартість продукції через низьку купівельну
спроможність населення.
Лобіювати
обмеження ввезення до України пальмової олії можуть виробники маргаринів й кулінарних
жирів. Адже, якщо не буде завозитися пальмова олія, переробники шукатимуть їй
альтернативу й можуть перейти на маргарин. Це ще більше лякає».
27.04.2018
|