ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Чужі серед своїх?

В ласники автомобілів на єврономерах ви­магають фактично звільнити їх від по­датків і легалізувати машини, які ввезли з порушен­ням закону. Водночас україн­ці, які легально ввезли іномар­ки, заплатили ввізні мита, ПДВ і акцизи, наполягають: умови повинні бути рівними для всіх. Проблема так званих «євроблях» не нова, однак її розв’язання виявилось нелег­ким для української влади. Прикрити лазівку поки що не вдається. Вона виявилась над­то принадною для українських автолюбителів. Ще б пак!

В Європі цілком пристойну стару іномарку можна купити за 3–7 тис. дол. США, але мито за неї складе чи не половину вартості самого авто. Тому ма­шину реєструють на юридич­ну особу, зазвичай у Литві або Польщі, а українця вписують до техпаспорту, щоб він на «за­конних» підставах міг їздити на іномарці протягом року в Україні. Така послуга коштує близько 900 євро. Через рік во­дій перетинає кордон, знову реєструється й повертається в Україну.

Погляньмо на статистику. У 2017 році в Україну було завезе­но понад 958 тис. авто на євро­номерах. 748,9 тис. автомобілів потрапили до країни в режимі «тимчасового ввезення» й май­же 210 тис. були ввезені в ре­жимі «транзиту».

Власники авто з європей­ськими номерами вимагають, щоб в Україні зменшили, а краще взагалі скасували роз­митнення вже придбаних євро­пейських машин. Своєю чер­гою, власники іномарок, що придбали їх в офіційних сало­нах або сплатили мито на кор­доні, вважають таку вимогу несправедливою. Таку логіку не можна заперечити.

Влада запевняє, що закону на умовах власників «євро­блях», попри численні протес­ти, не буде. Бо автомобілі на європейських номерах – це бю­джетні витрати. І потім, на пе­реконання чиновників, такі машини потрібно обов’язково реєструвати, аби в разі вчинен­ня аварії власника можна було ідентифікувати. Прем’єр Воло­димир Гройсман має з цього питання чітку й недвозначну позицію: власники авто на «чу­жих» номерах повинні плати­ти ввізне мито на рівних умо­вах з іншими автовласниками.

У Державній фіскальній службі заявляли про початок спільного з Литвою й Польщею розслідування законності вве­зення та використання в Украї­ні автомобілів на іноземних но­мерах. Лякали штрафами до 8500 грн за перевищення тран­зиту і до 17 тис. – за порушення терміну тимчасового ввезення. Однак віз, як кажуть, і нині там. Власники машин на євро­пейських номерах перекрива­ють дороги, протестують під стінами парламенту, відстою­ючи своє право на пільги. Вони вимагають насамперед встано­вити прийнятні ставки на мит­ниці, скасувати заборону на швидкий перепродаж автомо­білів із ЄС, дозволити ввозити машини старше 5 років. Саме такі машини найдоступніші за рубежем. Проти зниження по­датків виступають власники фірм, які налагодили поставки автомобілів на «бляхах» і бе­руть за свої послуги не менше 1000 євро.

Проблема криється ще й у тому, що власники таких ма­шин можуть уникати відпові­дальності у разі скоєння ДТП. Адже рух більшості таких авто не відстежується правоохорон­ними органами й не контролю­ється митниками. «Знайти за кордоном особу, яка надала до­звіл на використання іномар­ки, практично неможливо», – вважає політичний експерт Олександр Радчук.

До того ж, часто європейці позбавляються старих інома­рок, тому що вони не відпові­дають екологічним стандар­там ЄС. А в Україні особливо не перевіряють, наскільки сильно забруднює автівка на­вколишнє середовище.

Парламентарі розробили за­конопроект, який повинен лікві­дувати лазівку в законі, а за по­рушення митних правил пропо­нують ввести величезні штрафи.

От тільки питання, чи спра­цює така пересторога?

Ніна Южаніна, голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики:

«Ми маємо дотримувати­ся абсолютно всіх євро­пейських і міжнародних зобов’язань, які ми взяли на себе. У нас точно ма­ють бути і транзит, і тим­часове ввезення. Але, звісно, з обмеженням для тих осіб, які можуть користуватися такими автомобілями. Тобто мит­ний режим тимчасового ввезення надається не­резиденту, який в’їжджає на територію України із строком не більше 1 року. Тобто передача в управління автомобіля громадянину України – апріорі неможлива. Такі ж обмежувальні заходи встановлені зараз і в Молдові, і в Республіці Білорусь. Поліція має право зупиняти такий автомобіль і може тран­спортувати автомобіль до кордону України. Саме через те, що він буде порушувати митні правила».

Українська пальмова залежність

У Верховній Раді чекає на розгляд законопроект про повну й безумовну заборону на використання пальмової олії. Документ уже включено до поряд­ку денного. Заборонити олію з тропічного фрукту вимагають на підтримку вітчизняних молочарів та через шкоду, адже пальмова олія провокує зрос­тання серцево-судинних та інших захворювань. Ав­тори документа пропонують повністю заборонити застосування пальмової олії в рецептурі будь-яких продуктів. А це маргарини, цукерки, шоколадні ба­тончики, сирні продукти тощо. Більше того, за не­виконання закону ініціатори пропонують збільши­ти штрафи для посадових осіб за виготовлення або продаж такої продукції з 1700 до 3400 грн.

Щ о ми знаємо про цей майже екзотичний продукт? Олію чер­воної пальми поча­ли добувати пере­дусім для вирішення продовольчих проблем у Західній Африці. Там її і вирощують, і легко добувають, і звично споживають. У країнах Захід­ної Африки їжу готують виключно на пальмовій олії. Коли вжиток цьо­го продукту вийшов за межі конти­ненту, достеменно невідомо, але її почали експортувати навіть у розви­нені країни.

За даними Держстату, в Україну впродовж минулого року ввезено по­над 150 тис. тонн «пальми» за серед­ньою ціною 700 дол. США за тонну.

Загалом олія з пальми корисна, стверджують експерти. Але тільки з м’якоті плодів. А от з кісточок цих плодів добувають дешеву олію з підвищеним вмістом граничних жирних кислот. Так от, саме таку дешеву олію використовує вітчиз­няний харчопром.

Потрапляючи в організм, така олія негативно впливає на печінку і при­зводить до атеросклерозу. Але найне­безпечнішими є трансжири, які утво­рюються з «пальми» під впливом ви­сокої температури. Вони можуть ви­кликати онкозахворювання, переко­нують вітчизняні дієтологи.

Однак така думка має низку опо­нентів. Вони стверджують, що сма­ження на соняшникові олії, навіть рафінованій, дає безліч сполук із канцерогенним ефектом. Із цього ви­пливає, що пальмова олія сама по собі не викликає рак. І ми стикає­мось постійно з більш шкідливими оліями і трансжирами в печиві та го­тових продуктах.

Більшість країн Європи відмови­лись від імпорту пальмової олії. Зростання показників імпорту паль­мової олії в Україну обумовлений спробою виробників здешевити про­дукцію. Чи означає це, що у разі по­вної відмови від «пальми» вітчизня­ні продукти подорожчають? Одно­значно, запевняють більшість екс­пертів продовольчого ринку. Насам­перед, подорожчають цукерки, кон­дитерські вироби та хліб. Коли й на­скільки, питання поки що відкрите.

Але чи допоможе пропонована за­борона кардинально поліпшити си­туацію? Навряд, переконують екс­перти. Тому що це проблема, до розв’язання якої слід підходити комплексно. Найперше – посилити контроль за дотриманням вимог до маркування продуктів.

Згідно з регламентом, виробники мають чесно писати, яка олія викорис­товується: у натуральному чи гідроге­нізованому вигляді. Як це роблять у країнах Європейського Союзу. Там ре­гламент зобов’язує вказувати наяв­ність трансізомерів жирних кислот. У нас же, на відміну від ЄС, у 90% випад­ках ці вимоги порушуються.

Ніна Кільдій, керівник експертно- аналітичного відділу Центру експертиз «Тест»:

«Якість пальмової олії залежить від того, яким способом її отримали: віджимом рослинної маси пресом чи завдяки екстракції органічними розчинниками. Олія, виготовлена першим способом, дорожча, менш шкідлива й призначена для харчо­вих потреб, а другим – містить більше шкідливих речовин (бензо­лу, гексану та ін.), її переважно ви­користовують для технічних по­треб. Ініціатори обмеження імпор­ту кажуть, що до нас завозиться власне оця дешева технічна олія. Хоч підтвердження цьому не нада­ють. Водночас і споживачі наріка­ють, що зростає кількість продук­тів харчування з пальмовою олією. Там, де в рецептурі раніше вико­ристовувалося масло або згущене молоко, нині часто бачимо цей рослинний жир. Адже він у 4–5 разів дешевший, аніж молочний жир. Виробники використовують пальмову олію, щоб знизити вар­тість продукції через низьку купі­вельну спроможність населення.

Лобіювати обмеження ввезення до України пальмової олії можуть виробники маргаринів й кулінар­них жирів. Адже, якщо не буде за­возитися пальмова олія, перероб­ники шукатимуть їй альтернативу й можуть перейти на маргарин. Це ще більше лякає».

27.04.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини