ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ТОРБИНКИ ЗАМІСТЬ ГАМАНЦІВ

Н аціональний банк України презентував монети номі­налом 1, 2, 5 та 10 грн, які мають поступово замінити паперові банкноти. Чекати лиши­лось недовго. Вже 27 квітня бу­дуть введені в обіг монети номі­нальною вартістю 1 і 2 грн. Моне­ти номінальною вартістю 5 і 10 грн будуть вводитися в обіг у 2019–2020 роках.

Перехід з паперу на монети до­зволить зекономити до 1 млрд грн на друк дрібних готівкових гро­шей, що швидко виходять з ужит­ку. Загалом у зв’язку з фізичним зношенням банкнот Національ­ний банк щороку вилучає близько 800 млн штук банкнот усіх номі­налів, причому майже половину «папірців» складають банкноти низьких номіналів: від 1 до 10 грн.

Як стверджують у Нацбанку, українці зможуть розраховувати­ся одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіна­лів необмежений період часу – доки монети поступово не заміс­тять банкноти в обігу. Тобто папе­рові гроші номіналом 1, 2, 5 і 10 грн перебуватимуть в обігу паралель­но з металевими, до останньої па­перової гривні, поки не зносяться.

За спостереженнями фінансо­вих експертів, тривалість життя монет значно вища за тривалість життя банкнот. Монети перебува­ють в обігу близько 20 років, а бан­кноти номіналами 1, 2, 5 та 10 грн – у середньому близько 1 року.

У Центробанку запевняють, що заміщення паперових банкнот мо­нетами відбуватиметься поступо­во, тож споживачі жодних незруч­ностей не відчують. До того ж, на думку фахівців, заміна банкнот низьких номіналів на монети на­близить Україну до практики Єв­ропейського Союзу, де існують монети номіналом 1 і 2 євро. Таку заміну свого часу успішно прове­ли різні країни, наприклад Угор­щина, Чехія, Данія, Японія, Кана­да, Великобританія, Австралія. Заміна банкнот на монети, за сло­вами фінансистів, дозволить до­сягти оптимального співвідно­шення між якістю і кількістю бан­кнот і монет в обігу, відповідного сучасним потребам держави і еко­номіки, а також світового досвіду.

Якщо ж говорити про європей­ські чи світові практики, то там давно перейшли на активне корис­тування платіжними картками. Однак саме тут в українців купа проблем, бо значна частина людей не має технічної змоги здійснюва­ти електронні платежі. Або через відсутність інтернет-ресурсу, або через психологічне неприйняття. Та й торговельні площі не завжди і не скрізь «покриті» мережею розра­хункових терміналів. Якщо ж взя­ти до уваги, що більшість населен­ня користуються послугами рин­ків, а не супермаркетів, про платіж­ні термінали біля кіосків з редис­кою можна лишень помріяти.

У Національному банку нага­дують і про припинення карбу­вання копійчаного дріб’язку. 1, 2, 10 та 25 копійок зовсім скоро пере­йдуть до розряду раритетних.

ЯКІВ СМОЛІЙ, ГОЛОВА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ:

«До цього рішення нас стимулює і розвиток безготівкових розрахунків, змі­на купівельної спроможності гривні за останні 20 років і зміни в поведінці споживачів. Розвиток безготівкових розрахунків призводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна – не виняток. Частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних кар­ток за останні 5 років зросла більш ніж утричі – до 39% на початок 2018-го (з 12% станом на початок 2013 року)».

ПОЗБУТИСЯ ДИСБАЛАНСУ

М іністерство соціальної політики планує впровадити ме­ханізм перерахунку пенсій для тих, хто має значний ро­бочий стаж, щоб ліквідувати дисбаланс, що утворився. Розробляються поправки до пенсійної системи, що по­винні вирівняти пенсійне забезпечення громадян із солідним стажем, але які з багатьох причин отримували до виходу на за­служений відпочинок мізерну зарплату.

У соціальному відомстві визнають, що перший етап впроваджен­ня пенсійної реформи висвітлив низку недоліків. Зокрема, вони пов’язані з тим, що люди, які по півстоліття працювали на одно­му робочому місці, так і не заслужили гідної пенсії. Відтак нині міністерство замислилось над тим, аби роль стажу вийшла на перше місце перед заробітною платою. При цьому сама формула нарахування пенсій змінюватися не буде.

Експерти досить стримано реагують на новації відомства. Дехто відверто називає «усунення дисбалансу» черговими пенсійними наперстками від Уряду. Підставою для такого скепсису став коефіцієнт страхового стажу, який внаслідок реформи було зниже­но з 1,35 до 1. Такий коефіцієнт заснований на розрахунках Між­народної організації праці. Він полягає в тому, що людина після 30 років участі в пенсійній системі шляхом сплати пенсійних вне­сків повинна мати заміщення втраченого заробітку на рівні не менше 40. У розвинених країнах вже давно збагнули, що розмір пенсії чітко прив’язаний до терміну участі у системі.

В Україні після осучаснення пенсій більша половина громадян лишилися ні з чим. Їм додали по 200–300 грн. І нікого, власне, не бентежить, що людина похилого віку працювала чи не з 15 років.

І ось, нарешті, перекіс узялися виправляти. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що українці з великим ста­жем роботи будуть отримувати гідні пенсії. Глава Кабміну ви­знає, що «реформа висвітлила проблемні моменти, які існували в реаліях колишнього Радянського Союзу. Майже 3 млн пенсіоне­рів, які мають повний страховий стаж, отримали незначне підви­щення пенсії внаслідок того, що у них була маленька зарплата. Насамперед це стосується колгоспників, молодших медичних працівників, працівників дошкільних начальних закладів та ін­ших робітників, які працювали на благо суспільства».

Міністерство соціальної політики отримало від очільника Уряду доручення підготувати законодавчі зміни, які дозволять випра­вити соціальну несправедливість щодо цих людей. Якщо на зако­нодавчому рівні вдасться закріпити автоматичне донарахуван­ня стажу, справедливість буде відновлено.

У жовтні минулого року пенсіонери вже отримали надбавки, але навіть у людей з великим стажем роботи надбавки вияви­лися невисокими, тому що перше, що враховується при осучас­ненні пенсій, – це розмір заробітної плати, а не термін стажу.

Ігнорування трудового стажу громадян стало одним з недолі­ків пенсійної реформи 2017 року, який потрібно виправити. Про таке заявив міністр соціальної політики Андрій Рева. Він визнає, що у процесі підготовки до другого етапу пенсійної реформи, який заплановано на наступний рік, потрібно, на­самперед, нейтралізувати дисбаланси, виявлені на початко­вому етапі реформування. І не допускати їх у майбутньому.

КОМЕНТАР

Олександр ТКАЧ, експерт групи «Реформа фінансово­го сектору та пенсійної системи» РПР:

«По-перше, запровадження другого рівня пенсійної сис­теми в Україні з 1 січня 2019 року можливо і доцільно здійснювати на основі недержавних пенсійних фондів та обслуговуючих компаній, які демонструють надійну роботу, починаючи з 2004 року. Державний накопичу­вальний фонд для цього не потрібен, та й не повинен створюватися ПФУ за рахунок коштів платників податків.

По-друге, модель другого рівня, запропонована в законопроектах, потребує термінового доопрацювання в питаннях, що стосуються джерел фінансування внесків, взаємодії суб’єктів другого рівня, ін­формування населення, критеріїв допуску та вибору НПФ і обслуго­вуючих компаній, державного регулювання і нагляду, розробки та впровадження надійних інвестиційних інструментів, вдосконалення системи покарання за шахрайство з пенсійними активами.

Ми не маємо конкретного бачення, якого розміру мають бути вне­ски, для кого вони будуть обов’язковими, а для кого добровільними, як обирати фонд, як захистити права вкладників, як каратимуть фонд за порушення тощо. Це потрібно зробити за 14 місяців – до офіційної дати старту накопичувальної пенсійної системи. Бо інакше почнуться вибори, і ми знову втратимо 5 років».

06.04.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини