ДО СУСІДІВ ПО ХЛІБ-СІЛЬ
Т
радиції їздити до сусідньої Польщі на закупівлі
вже багато років. Раніше наші співвітчизники мусили везти звідти крупу, сир і
ковбасу, бо в українських магазинах були напівпорожні полиці. Тепер від
достатку в супермаркетах мерехтить в очах. Так само, як і від цін. Ще 2–3 роки
тому деякі аналогічні товари можна було придбати в Польщі у кілька разів
дешевше. Люди купували там будівельні матеріали, побутову техніку, одяг,
продукти. Це й не дивно, бо за кордоном можна було купити якісніший товар за
нижчу ціну, ще й з високим рівнем сервісу та обслуговування.
Сьогодні, в зв’язку із значним ростом курсу валют,
ціни на товари в Польщі в перерахунку на гривню вже не так тішать око. Проте
покупки в Польщі залишаються актуальними навіть при сьогоднішньому
співвідношенні польського злотого і гривні.
Справа в тому, що поки Україна не є членом ЄС, на
неї поширюється дія системи Tax Free (Такс Фрі). Умовно кажучи, Польща повертає
частину суми витрачених грошей. Згідно з чинним законодавством Європейського
Союзу, якщо товари були куплені на території ЄС і вивезені за її межі, то
покупець має право на повернення податку на додану вартість, якщо він оформив
документи на повернення Такс Фрі при перетині кордону Польщі.
Для українців це дуже зручно, адже сума повернення
коштів може скласти 7– 23% від загальної суми покупки і залежить від того, який
саме товар куплено на території сусідньої держави. Найнижчий податок в Польщі
на овочі, фрукти, м’ясо, рибу, молочну продукцію, хліб тощо. В основному це
продукти харчування. Найвищий податок – на побутову техніку, товари для дому,
будівельні матеріали, цифрову техніку та одяг. І все одно, стверджують
експерти, покупка обійдеться дешевше, аніж в Україні.
Купувати продукти в Польщі зручно та вигідно.
По-перше, більшість великих популярних мереж супермаркетів тут зазвичай
пропонують своїм клієнтам знижки на певні товари, акції та вигідні пропозиції,
що дозволяє істотно зекономити. По- друге, польські товари відповідають високим
стандартам ЄС, що, в свою чергу, гарантує відповідну якість придбаних
продуктів. І нарешті, ціни в Польщі майже вдвічі нижчі, аніж в інших країнах
ЄС.
Із 1 січня 2018 року в Україні діють нові митні
правила, які дещо обмежують максимальну суму товару, який можна ввозити з
Польщі в Україну без сплати мита. Однак, як свідчить практика, наших співгромадян
це не зупиняє. До слова, їх витрати у польських магазинах за останні півроку
зросли до рекордної суми – майже 2 млрд злотих. Якщо взяти до уваги середню
вартість чеку серед представників країн-сусідів під час одного візиту до
Польщі, то рекордну суму витрачають саме українці. Український споживач у
середньому скуповується на 180 євро, на відміну від німців, які купують не
більше, ніж на 105.
«Люди хочуть
витрачати свої гроші з розумом, а порівнюючи ціни в Україні та у Польщі бачимо,
що в наших сусідів ціни нижче, ніж у нас. Додайте сюди ще непогану якість цих продуктів»,
– стверджує експерт Олексій Дорошенко.
ОЛЕГ ПЕНДЗИН,
ВИКОНАВЧИЙ
ДИРЕКТОР ЕКОНОМІЧНОГО ДИСКУСІЙНОГО КЛУБУ:
«Показником того, що в
нас найвищі ціни по відношенню до зарплат, є те, що українська сім’я зараз витрачає
на харчування 57% місячного доходу, білоруська – 38%, а середньоєвропейська – лише
14–18%. Відомо, що країни з аграрними і сировинними економіками, до яких належить
і Україна, багатими не бувають, тому що їхня продукція вирізняється низькою доданою
вартістю. Без розвитку високих технологій говорити про зростання заробітків до
європейського рівня не доводиться».
У ДЕНЬ СМІХУ
– НЕ ДО ЖАРТІВ
К
оли Міністерство юстиції
запропонувало створити Єдиний реєстр боржників аліментів, скептиків щодо ефективності
такого заходу було більше, аніж оптимістів. А нині у списку тих, проти кого
відкрили виконавче провадження за категорією «стягнення аліментів», – 75 тис.
прізвищ. Серед них – депутати, колишні міністри, представники влади і, звісно,
пересічні громадяни. За перші 10 днів дії нового закону, що стосується
посилення тиску на злісних неплатників аліментів на неповнолітніх дітей,
заборонили виїзд за кордон 25 тис. українців. Ще 21 тис. осіб тимчасово
заборонили керувати транспортними засобами. До повного погашення боргу. Такі
жорсткі санкції, виявляється, діють. Міністерство юстиції розробило
технологічну картку, за якою державні виконавці виконують судове рішення щодо
стягнення заборгованості з оплати аліментів. Картка чітко прописує порядок дій
державних виконавців у щоденній роботі із стягнення аліментів з боржників.
Наразі в розшук оголошено 6 тис. несумлінних батьків.
Завдяки проведеній роботі вже вдалося стягнути із злісних неплатників
50 млн грн боргу. Штаби і мобільні групи працюють відмінно. Тож Міністерство
юстиції такий приклад надихнув на ще один крок, який точно знайде прихильників
серед більшості українців. За такою ж моделлю, як і стягнення аліментів,
відомство планує запустити роботу із стягнення заборгованості із заробітної
плати. Почнеться вона уже через 15 днів – з 1 квітня. Працювати штаби та
мобільні групи будуть по всій Україні, а не тільки у регіонах, де традиційно
затримують або не виплачують людям зароблене. Міністерство юстиції, нарешті,
визначило тему стягнення заборгованості із зарплати як пріоритетну в органах
юстиції та виконавчої служби. Ініціативу підтримали й профспілкові активісти.
Наразі членським організаціям ФПУ, їхнім органам та структурним
ланкам необхідно зосередитись на проведенні ретельної роз’яснювальної роботи в
профспілкових організаціях щодо порядку пред’явлення виконавчих документів до
виконання, прав та обов’язків стягувачів тощо. Адже дуже багато звернень до
Федерації профспілок надходить від громадян саме з приводу заборгованості із
зарплати. Щоправда, не всі звертаються до галузевої профспілки чи комісії з
розгляду трудових спорів. Дехто навіть не знає, що такі існують на підприємстві.
А дарма. Комісія зобов’язана негайно розглянути скаргу у присутності
робітника, представника профспілки, адвоката особи і винести рішення щодо
стягнення з роботодавця відповідної суми боргу.
До слова,
у Міністерстві юстиції перебувають на виконанні рішення судів щодо стягнення заборгованості
з виплати зарплати на суму понад півмільярда гривень. Якщо розділити цю суму на
кожного обділеного, вишикується довжелезна черга до каси з надією отримати зароблене
за місяць, два, шість і навіть більше.
Павло ПЕТРЕНКО, міністр юстиції України:
«На жаль, в Україні є таке ганебне явище, як
системна заборгованість представників бізнесу, господарського сектору перед
своїми працівниками. Понад 2 млрд грн заборгували наші підприємства і
відповідні установи українським громадянам.
Навесні в усіх регіонах України почнуть діяти
спеціальні штаби та мобільні групи Державної виконавчої служби Мін’юсту, які
сфокусуються на стягненні з підприємств-боржників заборгованості із зарплати на
користь громадян.
Через формат мобільних груп і штабів зі стягнення
заборгованості з виплати аліментів, які вже запрацювали по всій країні, з 1
квітня ми запустимо таку саму роботу щодо боргів із заробітної плати.
Жоден
роботодавець, незалежно від того, малий це підприємець або величезна компанія, у
приватній вона чи державній власності, не втече від відповідальності».
16.03.2018
|