ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

МЕДОМ НАМАЗАНО

Т арифні квоти на ім­порт у країни ЄС українського меду на 2018 рік вже ви­черпані. Практично за ре­зультатами першої декади січня питання було «закри­то». Про це заявила заступ­ник міністра аграрної по­літики і продовольства з питань європейської інте­грації Ольга Трофімцева.

«Як і минулого року, цьогоріч українська аграрна продукція корис­тується великим попитом серед європейських імпор­терів. Про це свідчать по­казники використаних квот станом на 11 січня 2018 року. Наприклад, уже повністю використано об­сяги тарифних квот для безмитного експорту укра­їнського меду», – наголо­сила чиновниця. Вона та­кож зазначила, що обсяг безмитної квоти було збільшено минулого року. Відтепер експорт солодкої продукції здійснювати­меться на загальних під­ставах. Український про­дукт конкурентний на єв­ропейському ринку, а по­тенціал галузі надзвичай­но високий. В Україні на­лічується 400 тис. бджоля­рів, які в середньому виро­бляють 70 тис. тонн меду на рік. До речі, це найви­щий показник у Європі.

80% усього українсько­го меду потрапляє на зару­біжні ринки, в основному ринки країн Європейсько­го Союзу. За 9 місяців 2017 року Україна експортува­ла рекордну кількість меду – 46200 тонн. І це за­кономірно, адже в Україні є всі умови для успішного ведення пасічницької справи – сприятливий клі­мат, багата медоносна база. Саме тому щорічно споживання меду в Украї­ні збільшується на 10–15%. Бджільництво є традицій­ним промислом українців.

Загальна вартість екс­портованого меду склала 86,9 млн дол. США. Це ре­кордний обсяг порівняно з аналогічним періодом ми­нулих років.

Український мед за кор­доном люблять передусім за доступну вартість. Він надходить туди як сирови­на, для подальшої пере­робки. В середньому про­дукт made in Ukraine ко­штує 1,75–2,3 дол. за 1 кг. Китайський – приблизно стільки ж, а ось аргентин­ський – 2,6–3,2. За словами бджолярів, відбірний український мед прода­ють задешево. «Дуже де­шево. Трейдер більше до­лара не дає нашому пасіч­нику. На сьогодні ціна ко­ливається між 27 до 32 грн, залежно від регіону та часу, і ми сьогодні маємо тут дуже ганебну ситуа­цію», – розповідає голова правління ГО «Всеукраїн­ське братство бджолярів України» Тетяна Василь­ківська.

Експерти переконують, що мед і надалі перебува­тиме в списку солодких продуктів під номером один. Від 2010 року світо­вий ринок споживання меду динамічно зростає. Причина – перехід все більшої кількості спожи­вачів на продукти, що за­мінюють цукор. І це добра новина для українських виробників меду, які наці­лені на міжнародні ринки.

«Для того, щоб отрима­ти право експорту, суб’єкти господарювання по­винні зробити певні кро­ки: оформити паспорт па­сіки, отримати експлуата­ційний дозвіл, затвердити свою експортну потуж­ність і, нарешті, провести лабораторні дослідження меду», – пояснює голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Наразі до Державного реєстру затверджених екс­портних потужностей вне­сено 67 суб’єктів господа­рювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або зберігання меду бджолиного та мають пра­во експортувати свою про­дукцію за межі України.

ДЕНИС КРАСНІКОВ, КООРДИНАТОР ЦЕНТРУ ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТУ ПРИ УСПП:

«Зростання експорту меду стало наслідком ефективної стратегії укра­їнських експортерів, орієнтованих, в основному, на стабільні ринки ЄС, Туреччини та Північної Америки. За підсумками 2017 року, експорт меду показав ще більше зростання. Цьому сприяв цілий комплекс чин­ників: збільшення квоти експорту в ЄС, підписання угоди про вільну тор­гівлю з Канадою, початок роботи великого заводу з переробки меду та ін.».

ВИГОДА ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ ЧИ ЗБИТКИ ДЛЯ АПТЕК?

Н а програму «Доступні ліки» Уряд поточного року виділив 1 млрд грн. Ця програма стартувала 1 квіт­ня 2017 року. Хворі на серцево - судинні захворюван­ня, діабет 2 типу і бронхіальну астму отримують препарати безкоштовно. Директор Аптечної професійної асоціації України Володимир Руденко коментує: «Найголо­вніше, що програма почала працювати, що люди отриму­ють ліки. Погано, що тільки для трьох груп хвороб. Але це лише початок. Далі вона розширюватиметься».

Як працює програма «Доступні ліки», наша газета докладно роз’яснювала. Нагадаємо, щоб отримати необхідний препа­рат, достатньо просто показати рецепт і забрати ліки. Гроші з державного бюджету аптека отримає пізніше, «за фактом».

Аптечний бізнес побоювався такої полегшеної процедури. І на те були досить вагомі причини. У 2012 і 2014 роках МОЗ уже запускав компенсацію для гіпертоніків і діабетиків. Провізори відпускали ліки, документували їх безоплат­ність з боку громадян, однак далеко не всі отримали від держави обіцяну компенсацію. Гроші на проект швидко за­кінчились, а кількість хворих збільшувалася. До слова, ап­текам досі ніхто не повернув втрачене.

Минулого року кожна третя аптека в країні долучилася до оновленого проекту «Доступні ліки». З бюджету виділили 700 млн грн. Експерти фармакологічного ринку стверджу­ють, що проблем з компенсацією грошей аптекам не було.

Аналітик Реанімаційного пакету реформ Євген Гончар оці­нює проект з позиції лікаря: «Люди дійсно змогли отримати ці ліки безкоштовно або з мінімальною доплатою. Лікарям це дещо додало роботи, але, в принципі, вони позитивно ставляться до програми, оскільки можуть допомогти біль­шій кількості пацієнтів».

Однак не всім аптекам до вподоби «Доступні ліки». Причи­на – в програмі багато дешевих препаратів, на яких аптека заробляє мало або не заробляє зовсім. Кажуть, надто дріб’язкові суми в чеках. Експерти радять: аби програма за­цікавила аптеки, потрібно збільшити кількість дорожчих препаратів, з яких можна отримати велику націнку. Звідси висновок: за проект заплатить не держава, а хворі, яким до­ведеться викладати більші суми за призначені препарати.

Є ще одна причина, через яку аптеки відмовляються брати участь у проекті. Пацієнтів з рецептом доводиться обслуго­вувати довше, тож чимало відвідувачів не хочуть стояти в чергах і йдуть до інших аптечних закладів.

І все ж аптек, «заточених» під соціальні програми, ниніш­нього року не поменшає. Українці отримають більше пре­паратів, ніж у 2017 році. У МОЗ запевняють, що число укра­їнців, які матимуть змогу скористатись програмою «До­ступні ліки», зросте на третину.

Раніше МОЗ планувало включити до переліку таких ліків препарати від хронічних захворювань шлунково - кишково­го тракту, депресії, засоби для здоров’я матері і дитини під час вагітності. Та змін поки що не відбулось. Можливо, їх внесуть після збільшення фінансування.

• КОМЕНТАР

Руслан СВІТЛИЙ, генеральний директор мере­жі комунальних аптек Києва «Фармація»:

«Аптекам не вигідна програма «Доступні ліки». Тут багато дешевих препаратів, на яких їм не за­робити. До того ж, держава повертає аптекам гроші через певний час, а не відразу після вида­чі медикаментів. У Києві фактично тільки «Фар­мація» і працювала з проектом, а також кілька приватних ап­тек, хоча договори підписали багато. Якби ми були приватною аптечною мережею, ми б участі в програмі не брали. Через те, що дуже маленький чек. Водночас подібні програми в інших країнах Європи діють дещо по-іншому. Там аптеки – не госпрозрахункові підприємства, не супермаркети, орієнтовані на прибуток від торгівлі, а заклади охорони здоров’я, яким дер­жава доплачує за обслуговування 15–19 євро за кожного паці­єнта. Тож потрібно зробити програму «Доступні ліки» привабливішою для аптечних мереж».

31.01.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини