ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

НЕ ТАКІ ВЖЕ Й БЮДЖЕТНІ НОВОРІЧНІ КРАСУНІ

В артість головної ялинки в столиці становила кру­гленьку суму. Саме деревце висотою у 33 м ко­штувало 86 тис. грн. А от прикраси, кілометрові гірлянди та ліхтарі дода­ли до цієї суми ще 2,7 млн грн.

Львів’янам цього року пощастило. Новорічне де­рево місту Лева подарува­ла галичанка із с. Брюхо­вичі. 18-метрова красуня мала майже натуральний вигляд, бо іграшок на ній не було, лише гірлянда з ліхтариків.

Одесити відмовились від живої ялинки 4 роки тому. Штучне дерево при­дбали у 2013 році за 200 тис. грн. Цьогоріч витра­тились хіба що на ілюмі­націю та прикраси.

Штучними були ялинки й у Сумах та Миколаєві. Сумська коштувала місь­кому бюджету 1,5 млн грн, проте, на думку експертів, стала найпотворнішою з усіх. А от миколаївська – найдорожча, вартість її сягнула 2,8 млн грн.

Новорічне деревце у Жи­томирі також було штуч­ним. Воно стало рекордсме­ном серед ялинок за живу­чістю: місто придбало 18-метрову ялинку ще у 2008 році й досі її викорис­товує. Тоді вона обійшлася Житомиру в 220 тис. грн.

У Тернополі теж вирі­шили не експериментува­ти і встановили штучне дерево висотою 18,5 м. Ялинка прикрашає голо­вну площу міста вже 8 ро­ків поспіль. Винятком став лише 2013 рік, коли ялинку замовляли в ліс­госпі. Коли підрахували витрати, вирішили повер­нутись до штучної.

Мільйон гривень за живе дерево заплатив бю­джет Вінниці. У мерії ка­жуть, що левову частку грошей забрала заміна каркаса – 250 тис. грн. Ста­рий каркас за 30-літню іс­торію вийшов з ужитку, тож його довелося здати на металобрухт.

Штучні деревця були у Дніпрі, Полтаві, Хмель­ницькому та Івано-Фран­ківську. В інших містах не зраджують традиціям і за­мовляють живі ялинки – пишні та гарні. І дуже до­рогі та примхливі до свого вбрання.

Загалом на ялинки в об­ласних центрах України витратили понад 13 млн грн. На претензії про те, що «міські гроші було ви­кинуто на вітер», організа­тори зазвичай відповіда­ють, що з бюджету на ново­річну ялинку не було ви­трачено жодної копійки. Це, мовляв, винятково спонсорські гроші. Експер­ти це заперечують і готові довести, що гроші на при­дбання, встановлення та оздоблення ялинок таки йдуть з міських бюджетів.

ОЛЕКСІЙ ДОРОШЕНКО, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ:

«Значна частина українців уже перейшла на штучні ялинки, хто з еко­логічних міркувань, а хтось – фінансових. У цьому є логіка, оскільки ба­гато дерев за 2 тижні вже втрачають свій товарний вигляд. Реанімувати зрубане дерево ніяк не можна. За 7 років вартість ялинок зросла втричі, а то й більше. Але ж свято є свято…»

НА СТАРТІ МАСШТАБНИХ ЗМІН

В Україні розпочав роботу Фонд енергоефективності, покли­каний стати новим ефективним інструментом реалізації проектів енергомодернізації держави на рівні домогоспо­дарств і юридичних осіб. Зокрема, бюджет фонду форму­ватиметься за рахунок держбюджету та надходжень міжнарод­них партнерів України, повідомляють в Уряді. Передбачається, що завдяки цьому будуть акумульовані значні кошти, які обчис­люються мільярдами гривень, і їх з високою ефективністю мож­на буде спрямовувати на вирішення проблем в сфері енергетики.

Коментуючи запуск роботи фонду, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що це, по суті, старт масштабних змін у сфе­рі передусім комунального господарства держави. Адже голо­вна мета фонду – розвиток енергоефективної діяльності в усіх галузях економіки, і насамперед у житловому секторі, створен­ня дієвих механізмів її стимулювання та державної підтримки.

Важливим у діяльності фонду є посилення технічної спрямова­ності. Це розробка рекомендацій щодо впровадження прогре­сивних енергоефективних рішень, технічне навчання фахівців, консультування заявників з усіх проблем, пов’язаних з підви­щенням енергоефективності та посиленням технічної складової їх заявок, технічний супровід реалізованих проектів.

«Уряд виділить загалом 2 млрд грн (на програми енергоефектив­ності), з яких 400 млн грн – це «теплі кредити», а 1,6 млрд грн – масштабні проекти енергомодернізації», – наголосив Прем’єр- міністр Володимир Гройсман. В Уряді сподіваються, що впро­довж 3–5 років діяльності фонду вдасться зекономити не менше 1,5 млрд куб. м блакитного палива.

Нагадаємо, 8 червня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Фонд енергоефективності», а вже 20 липня Прези­дент України Петро Порошенко підписав його. Так, у грудні 2017 року Кабінетом Міністрів України було створено держпідпри­ємство «Фонд енергоефективності», яке з 1 січня розпочало свою роботу. Підприємство надаватиме кошти для реалізації проек­тів термомодернізації, впровадження ефективних систем моні­торингу та управління, встановлення ефективних опалюваль­них та охолоджувальних систем і обладнання, а також заміну наявних систем і обладнання на більш ефективні.

В Україні практично всі багатоквартирні житлові будинки, по­будовані більше 10 років тому, характеризуються низькою енер­гоефективністю, підвищеним енергоспоживанням і потребують негайної модернізації. Термомодернізація багатоквартирного житлового будинку – багатоплановий процес, що вимагає вико­нання цілої низки енергоефективних заходів. В основному, ці заходи стосуються двох напрямів: вдосконалення внутрішньо­будинкових інженерних систем і підвищення теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій будівлі.

Найбільша проблема існуючих багатоквартирних будинків пов’язана із вкрай застарілими і неефективними внутрішньобудинкови­ми системами опалення. Їх термомодернізація вимагає заміни за­старілих теплових пунктів на сучасні індивідуальні теплопункти, що дозволяють забезпечити облік і регулювання тепла будівель.

Експерти стверджують, що результати подібної заміни реально зможуть відчути всі власники квартир, адже це мінус 30% ви­трат на опалення. Хоча одностайної думки в аналітиків про ді­яльність фонду поки немає.

• КОМЕНТАР

Олександр ХАРЧЕНКО, генеральний директор центру досліджень енергетики:

«Якщо провести тепломодернізацію всіх україн­ських будинків, то така економія становитиме, можливо, до 5 мільярдів. Але для цього спочат­ку слід провести модернізацію приблизно 105 тис. будинків по всій Україні. Як ви думаєте, скільки це навіть фізично потребуватиме часу, не кажучи вже про загальні інвестиції в цей процес, які оцінюються в понад 20 млрд дол. США?

По кожному будинку потрібно робити проект, кошторис, роз­рахунок, а тоді звертатись до фонду і просити, щоб він компен­сував якусь частину цих грошей. По-перше, є питання, яким чи­ном компенсувати другу частину. Припустімо, 50% грошей за тепломодернізацію будинку фонд сплачує. А де взяти решту 50%, адже щоб провести тепломодернізацію у великому бага­токвартирному будинку, потрібно щонайменше кілька мільйо­нів гривень, і навряд чи господарі будинку такі суми вкладати­муть. Тому на діяльність фонду дивлюся без оптимізму».

31.01.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини