СТАЖ ДЛЯ ПЕНСІЇ «ПІДРОСТАЄ»
В
ід початку нового року на повну силу запрацює ухвалена восени пенсійна
реформа. Відтепер, аби вийти на заслужений відпочинок, кожен має відпрацювати
25 років. І з кожним наступним роком стаж буде «підростати» на 12 місяців. Більше
того, тим, хто не відпрацював бодай 15 років, пенсія взагалі не світитиме. Нагадаємо,
що до реформи можна було отримувати мінімальну пенсію за віком, маючи 15 років
трудового стажу.
Змінюється й формула розрахунку розміру пенсійних виплат. Минулого
року для розрахунку брали середню зарплату за 2014–2016 роки з коефіцієнтом
1,35% за кожен відпрацьований рік. З 1 січня до 31 грудня п. р. застосують середній
показник за два роки – 2016 і 2017, однак коефіцієнт стажу не перевищуватиме
1%. Це означає, що нарахування будуть на 26% менше, ніж за старою схемою. Хоча,
кажуть експерти, слід зважати на те, що розмір середньої зарплати зросте, тож
нові пенсії можуть бути вищими за оформлені у 2017 році.
А ще аналітики одностайні в тому, що саме з 1 січня пенсіонери відчують
наслідки реформи. Влада всіма силами намагається врегулювати питання зловживання
сумами пенсійних накопичень в різних фондах, оскільки має намір створити базу для
акумулювання коштів з метою інвестицій у розвиток загальної економіки держави.
Те, що урядовці заперечували підвищення пенсійного віку, вже не сприймається
як заперечення. Бо воно насправді відбулося. Народний депутат Роман Семенуха коментує
нові норми: «У Європі середній вік виходу на пенсію становить 63–67 років, але там
зовсім інша тривалість життя. Не впровадивши реформ у медицині, не домігшись збільшення
середньої тривалості життя, підвищення пенсійного віку – це цинізм».
Зауважимо, що зростання стажу відбуватиметься до 2028 року. Але експерти
побоюються, що до цього часу 35 років необхідного стажу матимуть лише 55% 60-річних
громадян. Якщо в людини не буде відповідного страхового стажу, варіантів малувато.
Хіба що його докупити. Один рік стажу у профільному міністерстві оцінили в
16,896 тис. грн.
Із приємних новин: з 2021 року відбуватиметься щорічна індексація пенсій.
Її проводитимуть за такою формулою: 50% від середньої заробітної плати по країні
за останні 3 роки плюс 50% від зростання індексу споживчих цін за останній рік.
Також пенсійною реформою передбачено 20% надбавку для пенсіонерів, що проживають
у гірських районах Закарпаття.
Із планів
на майбутнє: запровадження з 2019 року накопичувальної пенсійної системи, або
так званого другого рівня загальнообов’язкового пенсійного страхування. Якщо в
загальних рисах, то вона передбачатиме сплату кожним громадянином України, молодшим
за 35 років, накопичувального персонального внеску. Його розмір варіюватиме: у
2019 році становитиме 4% від заробітної плати, у 2020 – 5%, у 2021 – 6%, у
2022 – 7%. Також доведеться сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від
заробітної плати. Також українці матимуть право користуватися послугами недержавних
пенсійних фондів, що пропонуватимуть добровільну накопичувальну систему. Для порівняння:
сьогодні в Україні діє солідарна пенсійна система, за якої всі пенсіонери отримують
виплати за рахунок Пенсійного фонду, який наповнюють працевлаштовані українці,
сплачуючи єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від заробітної плати.
АНДРІЙ РЕВА,
МІНІСТР
СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ:
«Із 2000 року нам не потрібні
довідки з підприємств, нам не потрібні трудові книжки, тому що ми чітко бачимо,
скільки людина заплатила. І в нас є можливість порахувати, скільки вона внесла в
Пенсійний фонд для того, щоб потім призначити їй пенсію відповідно до її внеску.
Це дуже важливо. В цю систему втрутитись неможливо, змінити і «нахімічити» нічого
не можна, це абсолютно об’єктивний показник».
ДОРОЖНЯ ГАЛУЗЬ
– НА СТАРТІ РЕФОРМИ
З
1 січня починає роботу Дорожній фонд, завдяки чому
автошляхова галузь отримає державне фінансування в сумі 33 млрд грн. Про це заявив
глава Міністерства інфраструктури Володимир Омелян. Це, на його переконання, означає
початок реформування галузі.
З’ясуємо, що ж таке новостворений
орган. Відповідно до чинного Закону «Про джерела фінансування дорожнього господарства
України» фінансування дорожньої галузі здійснюється за рахунок акцизів, спеціальних
мит і деяких інших зборів.
Однак на практиці все виглядає
інакше. Адже гроші спочатку надходять до загального бюджету, а вже звідти спрямовуються
на дороги. При цьому суми державних витрат на дороги завжди менше, ніж відповідні
збори. Саме цей перекіс і має усунути Дорожній фонд. Його головна функція – акумулювати
гроші для дорожньої галузі. Витрачання коштів має бути виключно цільовим. Бюджет
фонду не можна буде спрямовувати на латання будь-яких інших дірок, окрім дорожніх
ям.
Нагадаємо, Верховна Рада схвалила
створення Дорожнього фонду ще в листопаді 2016 року. Згідно з документом, 60% коштів
фонду спрямовуватимуться на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автодоріг
загального користування державного значення. 35% – на дороги місцевого значення,
5% – на фінансування безпеки дорожнього руху.
На думку експертів, відтепер дорожня
сфера здобуде необхідну для неї прогнозованість і можливість планувати не категоріями
одного року, а проектами. Що, до речі, є звичайною світовою практикою. Більш того,
саме Дорожній фонд запускатиме процес децентралізації в сфері дорожнього господарства.
Профільний міністр пояснює: з
1 січня Укравтодор буде відповідати лише за 50 тис. км автомобільних доріг, решта
120 тис. передаються на баланс областей з гарантованим фінансуванням держави з
Дорожнього фонду. Вперше автошляхова галузь отримає гарантоване державою фінансування,
заявляють у профільному міністерстві. Цьогоріч це майже 33 млрд грн плюс окреме
додаткове фінансування низки ключових магістралей – понад 14 млрд грн.
«Якщо минулого
року в мене кожна зустріч починалася із зауваження «Де дороги?», то тепер починається
з «Дякуємо за дороги». Я не кажу, що цього достатньо. Але робота йде. Я бачу і
сприймаю критику щодо стану доріг, але об’єктивно картина змінюється на краще.
Галузь хоч і повільно, але реформується», – резюмує міністр.
Володимир ОМЕЛЯН, міністр інфраструктури України:
«Так, з 1 січня запрацює Дорожній фонд, а також
відбудеться децентралізація «Укравтодору» – 120 тис. км доріг буде передано на
обласний рівень разом з відповідним фінансуванням. Це є справжньою реформою,
оскільки вперше ми матимемо захищену статтю фінансування на дороги, і кошти
від акцизів будуть спрямовуватись туди, куди й мають, – на ремонт доріг. 5%
Дорожнього фонду йтимуть на безпеку автошляхів – це теж революційний для
України крок. Наземні і підземні пішохідні переходи, освітлення, відбійники,
механічні засоби для зменшення швидкості – ці та інші заходи мають знизити
смертність і травматизм на автошляхах.
Більше
того, незабаром ми впровадимо одну цікаву програму з інтерактивною картою, що здійснюватиме
онлайн-аналіз ремонту українських доріг».
31.01.2018
|