ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАЛЕЖНО ВІД ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ

В Україні з 1 грудня уже втретє цьогоріч згідно бюджетного графіка збільшили прожитковий мінімум. З грудня прожитковий міні­мум на одну особу в розра­хунку на місяць становить 1700 грн. Зростання на 76 грн, тобто менш ніж на 3 американських долари. Ав­томатично зростуть усі со­ціальні виплати, які, згід­но законодавства, вирахо­вуються на основі прожит­кового мінімуму. Зросте і розмір допомоги для мало­забезпечених родин. Для кожної сім’ї цей розмір до­помоги буде різним, бо він вираховується як різниця між прожитковим мініму­мом для сім’ї і сукупним доходом кожного члена ма­лозабезпеченої родини. І кожна родина може сама підрахувати, на який роз­мір соціальної допомоги від держави вона може роз­раховувати.

Наприклад, дітям віком до 6 років має вистачити 1492 грн, а від 6 до 18 років потрібно більше грошей – 1860. Також особи, що втра­тили працездатність, не ма­ють отримувати менше 1373 грн на місяць.

Останній раз прожитко­вий мінімум планово збіль­шували в травні – на 80 грн. Тоді він становив 1684 грн. Максимальна допомога по безробіттю тоді складала 6736 грн. Відтепер рівень мак­симальної допомоги по без­робіттю становить 7048 грн.

Як розраховують прожит­ковий мінімум в Україні? Його формування прописано у відповідному законі. Згід­но з цим документом, Кабі­нет Міністрів складає спи­сок продуктів харчування першої необхідності, непро­довольчих товарів і послуг. Цей мінімальний спожив­чий кошик оновлюється не рідше, ніж раз на 5 років.

Експерти попереджа­ють, що встановлені норми явно занижені. Приміром, передбачається, що на день доросла людина буде з’їдати 20 г крупи і 115 г м’яса, носити одні джинси протягом 3 років. Крім того, оплату послуг ЖКГ і меди­цини в прожитковий міні­мум взагалі не закладено.

Загалом, за даними Мініс­терства соціальної політики, у вересні 2017 року з ураху­ванням актуальних тоді спо­живчих цін середній показ­ник прожиткового мінімуму в Україні повинен був стано­вити 2980 грн 45 коп. А з ура­хуванням обов’язкових пла­тежів (у тому числі за кому­нальні послуги) – 3418 грн 98 коп. До слова, в Європі до прожиткового мінімуму вхо­дять медичні послуги, проте­зування, відпочинок, утри­мання дітей та оплата кому­нальних послуг. У нас це лише набір найдешевших продуктів. «Уряд вважає, що людина живе сама, одяг та відпочинок їй не потрібні», – зауважує економіст Олек­сандр Охріменко.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська звернулася до Прем’єр-міністра з прохан­ням переглянути прожитко­вий мінімум. Щодо позитив­них наслідків цього звернен­ня має сумніви завідувач відділу з питань соціального захисту Офісу Уповноваже­ного Верховної Ради з прав людини Оксана Парубок: «Передбачена законом фор­мула розрахунку цього по­казника передбачає низку процедур, які, на жаль, Уря­дом не дотримуються. У держбюджеті – 2018 він ви­значений на підставі ресурс­ного методу, тих коштів, які є на сьогодні в державі. Про­житковий мінімум не відо­бражає фактичні потреби людини, що мають бути при­рівняні до нинішніх реалій».

Наразі в парламенті заре­єстрований проект постано­ви про зміну принципів фор­мування прожиткового міні­муму. Якщо проект постано­ви буде проголосований, роз­мір прожиткового мінімуму зросте в наступному році вдвічі, а не на 10%, як перед­бачено проектом Закону про держбюджет на 2018 рік.

ПАВЛО РОЗЕНКО, ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР:

«Як відомо, з 1 грудня ц. р. підвищено прожитковий мінімум, тому зростуть і відповідні соціальні виплати для людей з інвалідністю – це близько 10 видів виплат. Загалом з 1 грудня відбудеться і під­вищення соціальних допомог, розмір яких залежить від розміру прожиткового мінімуму, для всіх категорій громадян».

ХТО У ГРУПІ РИЗИКУ?

В ерховна Рада ввела кримінальну відповідальність за домаш­нє насильство.

Відтепер воно буде вважатися злочином, а не адміністратив­ним порушенням. Пропонується карати за домашнє насиль­ство громадськими роботами на термін від 150 до 240 годин, арештом до 6 місяців або позбавленням волі до 5 років.

Масштаби домашнього насильства в нашій країні вражають. За пові­домленням прес-служби Національної поліції України, нинішнього року поліція зареєструвала майже 60 тис. заяв, повідомлень, пов’язаних з насильством у сім’ї. Наразі слідчими підрозділами за­кінчено 439 кримінальних проваджень, розпочатих за фактами вчи­нення злочинів, пов’язаних з насильством у сім’ї. Начебто сухі цифри з поліцейського звіту. Та за ними – людські трагедії. Діти скривдже­них матерів у 6 разів частіше намагаються накласти на себе руки. По­ловина жінок, підданих будь-яким формам насильства, схильні до зловживань наркотиками і алкоголем. Та найстрашніше те, що май­же 100% матерів, які зазнали насильства, народили хворих дітей – пе­реважно з неврозами, заїканням, анурезами, церебральним паралі­чем, порушенням психіки.

За даними МВС, 23% тяжких насильницьких злочинів відбуваються в українських родинах. Щорічно близько 1500 жінок гинуть від рук власних обранців. Домашнє насильство в Україні – причина 100 тис. днів госпіталізації, 30 тис. звернень до відділів травматології, 40 тис. викликів лікарів.

І це, переконують експерти, тільки видима «частина айсберга». У На­ціональній поліції повідомляють, що до найбільш поширених кримі­нальних правопорушень, у яких жінки стають жертвами, належать зґвалтування, торгівля людьми і пограбування. Протягом 2017 року за кримінальними провадженнями, направленими до суду, потерпі­лими від злочинних зазіхань визнано майже 77 тис. жінок, що стано­вить 38% від загальної кількості потерпілих.

Нарешті, у депутатів дійшли руки до законопроекту про запобігання насильству стосовно жінок та боротьбу з цим ганебним явищем.

Документ, що впроваджує комплексний підхід до боротьби з насиль­ством у родині, підтримав 241 депутат.

Що передбачає законопроект? Найголовніше, що Нацполіція отрима­ла право контролювати поведінку кривдника, щоб не допустити по­вторного насильства. Правоохоронці також можуть стежити, щоб по­рушник дотримувався накладених на нього тимчасових обмежень і виконував певні обов’язки.

Законопроект передбачає створення Єдиного державного реєстру ви­падків домашнього насильства, створення програм для постражда­лих і їхніх кривдників. Такий реєстр планують створити, щоб запобі­гати домашньому насильству, надавати комплексну та своєчасну до­помогу постраждалим, координувати відповідні служби, контролю­вати розслідування фактів домашнього насильства та застосування до кривдників спецзаходів, притягнення їх до відповідальності та стеження за зміною їх поведінки.

Згідно з пояснювальною запискою, цей законопроект імплементує по­ложення Стамбульської конвенції у національне законодавство, що дає змогу вдосконалити кримінальне законодавство України для боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством.

Внесення цих змін дозволить запровадити додаткові запобіжні, за­хисні та каральні кримінально-правові механізми для боротьби з різ­ним формами насильства стосовно жінок. На переконання експертів, вводяться нові обмежувальні заходи щодо осіб, які проявляють агре­сію на гендерному ґрунті. Суд може заборонити перебувати під од­ним дахом кривднику й постраждалій, обмежити спілкування з ди­тиною, направити на проходження спеціальної виправної програми.

• КОМЕНТАР

Ірина СУСЛОВА, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин:

«Фонд народонаселення ООН повідомляє, що понад 1,1 млн українок на рік потерпають від домашнього насильства. У 2016 році на гарячу лінію «Ла Страда Україна» надійшли 39 тис. дзвінків, 90% з них стосувались саме домашнього насильства. Це дзвінки щодо побиття, сексуальних домагань, згвалтувань, психологічного насильства. Більше 70% жертв були жінками, а 90% кривдників – чоловіка­ми. Тобто саме жінки перебувають в зоні ризику й експерти припускають, що щороку в Україні від рук своїх партнерів гинуть більше жінок.

Найгірше, що без достовірної статистичної інформації наше суспільство так і не усвідомить масштабів лиха. Змінити ситуацію допоможе ратифікація Стам­бульської конвенції. Вона зобов’язує проводити збір статистичних даних, на­приклад адміністративних, зібраних службами, ГО та юридичними органами. Звіти повинні містити конкретні деталі щодо потерпілих та правопорушників.

Тобто точкою відліку системної боротьби з домашнім насильством мусить бути ратифікація Стамбульської конвенції, створення розгалуженої системи обліку фактів насильства та адекватного реагування на них. Разом ми повинні наблизити цей час!».

17.12.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини