ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

НЕ ВІДДАЮТЬ ЗАРОБЛЕНЕ

Б орги із зарплат українців зростають. У державному та приватному секторах з почат­ку 2017 року заборгованість зросла на 38%, або 700 млн грн, і ста­новить вже майже 2,5 млрд грн. З мі­сяця в місяць борги накопичуються.

Водночас на працюючих підпри­ємствах борги у порівнянні з трьома кварталами 2016 року зменшилися на 11,7%. На жаль, це не зменшило за­гальну суму боргу по країні, адже на непрацюючих підприємствах він зріс у 8 разів – з 2,1 до 16,1%.

Найвища заборгованість у схід­них, промислових і найбільш насе­лених областях, охоплених війною. Дещо краще ситуація в аграрних і малонаселених Закарпатській та Чернівецькій областях, де цьогоріч не виплачено всього 2,5 і 2 млн грн відповідно. Але при цьому на Буко­вині весь борг припадає на працюю­чі підприємства, на Закарпатті він становить 80%.

За невиплату зарплати для керівни­ків підприємств передбачено відпові­дальність – від адміністративної до кримінальної. У першому випадку – догана і штраф від 520 до 1700 грн, у другому, при умисній невиплаті або розтраті зарплатних коштів, – до 5 ро­ків в’язниці. Але все це тільки на папе­рі. На практиці ж такі заходи не діють.

«Довести, що шеф свідомо не пла­тив зарплату й посадити його у в’язницю практично нереально. За­звичай люди відсуджують свої за­робітки, але часто отримати гроші складно, особливо якщо підприєм­ство є банкрутом. Також існує тер­мін позовної давності – 3 роки, по­тім зароблене пропадає», – поясню­ють досвідчені юристи.

У Кабміні пояснюють причини за­боргованості із зарплати в Україні військовими діями на сході. У регіо­ні утворилася майже половина всіх боргів. Додалися й наслідки зимової блокади регіону, яка зумовила втра­ту 1% ВВП держави в цілому.

Порушуючи гарантії та вимоги Конституції і законів України, між­народного та європейського законо­давства протягом усіх років неза­лежності, в країні не тільки не вирі­шується питання повернення пра­цівникам затриманої заробітної плати, а навпаки, обсяг зарплатних боргів і надалі зростає.

Експерти прогнозують, що заборго­ваність зростатиме і в майбутньому, якщо тільки наступного року не ви­никне загроза дострокових виборів. «Я не думаю, що вдасться швидко лікві­дувати цю заборгованість, звичайно, якщо наступного року не буде достро­кових виборів. Перед виборами влада завжди намагається задобрити вибор­ців і, як мінімум, погасити заборгова­ність із зарплати», – зазначив голова Комітету економістів Андрій Новак.

Якщо уважно подивитися на інфор­мацію про заборгованість із заробіт­ної плати, яку надає Держстат, то можна побачити, що за останні місяці найбільше боргів у відсотках утвори­лися в хімічній промисловості, водо­постачанні, виробництві електрично­го устаткування, сільському госпо­дарстві, транспорті, сферах операцій з нерухомим майном та охорони здоров’я. Це переважно ті галузі, де працюють великі підприємства або підприємства державної чи кому­нальної власності.

ВАСИЛЬ ЮРЧИШИН, ДИРЕКТОР ЕКОНОМІЧНИХ ПРОГРАМ ЦЕНТРУ РАЗУМКОВА:

«Якщо вдасться активізувати економічну діяльність, якщо зростання буде не 2, а 3, 4, а краще 5%, тоді з’являться ресурси, і в такому випадку можна припустити, що заборгованість із заробітної плати не матиме на­стільки очевидної динаміки зростання. Економічне зростання в 2–3% – це консервація наявного стану, а нам потрібно, принаймні, 5–6%».

ВІД РІЗДВА ДО РІЗДВА

В ерховна Рада ухвалила законопроект про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів. Тепер в Україні буде ви­хідним днем 25 грудня, тобто католицьке Різдво. Вод­ночас парламентарі скасували вихідний 2 травня. Віднині в Україні буде 12 неробочих днів. Так, як це було й раніше.

Ідея «оптимізувати» святкування Різдва в Україні не є но­вою, серед депутатів і громадськості також висловлювалась пропозиція про відмову від святкування релігійних свят за старим юліанським календарем і перехід на чинний – григо­ріанський. Голова Комітету з питань соціальної політики Людмила Денісова зауважила, що нічого надприродного у рішенні парламенту немає. «Є країни, які двічі святкують Різдво – Білорусь, Молдова, Ліван та Албанія. Тому ми теж можемо святкувати його і 25 грудня, і 7 січня».

Згідно із статистичними даними Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, близько 23172 діючих православних, греко-католицьких і де­яких інших християнських громад відзначають Різдво Хрис­тове 7 січня за юліанським календарем.

Водночас в Україні нараховується близько 11 тис. католиць­ких і протестантських громад, що становить близько 30% усіх релігійних організацій України, які святкують Різдво Христо­ве за григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Таким чи­ном, значна кількість віруючих України відзначає це релігій­не свято в інший день, ніж визначений на законодавчому рів­ні як вихідний. Крім цього, загалом у світі більшість христи­янських церков відзначають Різдво Христове саме 25 грудня.

Рішення Верховної Ради розділило українське суспільство навпіл. Одні схвалили ініціативу, інші виступають проти додаткових вихідних на релігійні свята. Немає однозначної оцінки законопроекту і в лавах депутатського корпусу. Спі­кер Верховної Ради Андрій Парубій вважає, що рішення парламенту наблизить Україну до «звільнення від москов­ської ментальної окупації». Країна, за його словами, повер­неться «до сім’ї вільних народів світу».

Народний депутат від БПП Анатолій Матвієнко категорич­но проти вихідного 25 грудня. Він наголошує, що Україна – православна держава, і рішенням про 25 грудня «ми кидає­мо кістку Москві, яка буде кричати, що ми заганяємо право­славну державу в католицизм». Депутат не виключає, що це рішення створить чергову напругу в православній церкві. У відповідь народний депутат Вікторія Сюмар заявила, що «Москва завжди знайде, що в Україні погано». Вона переко­нана, що рішення про визначення 25 грудня вихідним днем об’єднає українське суспільство, бо в ньому є і греко-католи­ки, і протестанти, і католики. «Ми сьогодні ухвалюємо об’єднавче рішення, яке веде країну в цивілізований і нор­мальний світ», – зазначила депутат.

Законопроект вдалося ухвалити лише із шостої спроби. Де­путати вперто не хотіли відмовлятися від скасування вихід­ного 2 травня. Після тривалої суперечки дійшли згоди про два Різдва й один День праці 1 Травня. «Ініціативи довко­ла свят, – вважає філософ Станіслав Кульчицький, – є рад­ше популістськими. Особливо стосовно релігійних свят. Таке враження, що нашим народним депутатам більше нічим зайнятись, окрім перенесення свят».

КОМЕНТАР

Петро КРАЛЮК, професор Національного уні­верситету «Острозька академія»:

«Я розумію, що політикам зараз зробити вихідний день для всього народу України – це плюс. Тому що, так чи інакше, не за горами парламентські ви­бори, тож хочеться бути добрими в очах народу. Хоча з економічної точки зору це, швидше, мінус.

Зрозуміло, що можлива певна плутанина, але, як на мене, мож­на було б ухвалити відповідні законодавчі акти, які б передбача­ли, що людина, керуючись своїми релігійними переконаннями, може попросити в керівника виробничої структури, щоб їй до­зволили відсвяткувати, наприклад, Різдво Христове чи Велик­день за григоріанським календарем. Загалом, ідея перейти ціл­ковито на григоріанський календар викличе спротив низки кон­фесій, зокрема Московського патріархату. Але з політичної точ­ки зору це мало б сенс, бо засвідчить певну нашу прозахідну, проєвропейську орієнтацію, тому що в європейських країнах Різдво святкується 25 грудня. І це стосується не лише римо-ка­толицьких чи протестантських країн, а й навіть православних».

02.12.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини