ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

КРАПЕЛЬНИЦЯ НА ДЕСЕРТ

У Львові більше шести десятків людей потрапили до лікарні з отруєннями копченою рибою, яку продавчиня готувала у себе в квартирі, а коптила в одному з боксів гаражного кооперативу. Серед жертв харчового отруєння – семеро дітей. Нині життю пацієнтів ніщо не загро­жує, однак лікування буде тривалим, стверджують медики. Це тільки один епізод, коли людей госпіталізували піс­ля вживання неперевіреного продукту.

Чому випадки масового харчового отруєння стають звичними для Украї­ни? Нинішнього літа отруїлися чимало дітей у таборах відпочинку та санаторі­ях. Загалом, з початку року співробіт­ники Держпродспоживслужби зафіксу­вали 79 спалахів гострих кишкових ін­фекційних захворювань, у результаті яких постраждала 941 особа, з них –750 дітей. Щодо кожного випадку захворю­вання у закладі громадського харчу­вання служба проводила розслідуван­ня. Результати вражають: найчастіше причиною харчових отруєнь у їдаль­нях, кафе та навіть престижних ресто­ранах стає нехтування правил особис­тої гігієни працівниками закладів гро­мадського харчування. Наприкінці червня у столичному суші - ресторані компанії «Суші Ленд Євразія» майже 40 людей «підхопили» сальмонельоз. Піз­ніше з’ясувалося, що збудника хвороби виявили у кухаря закладу. Хоча в його санітарній книжці про це ні слова. Цей документ «радянської доби» давно вже не слугує за призначенням.

Санітарну книжку досить часто просто купують у підземних перехо­дах чи в знайомих. Коштує вона не більше 100 грн. Треба просто вписати до неї прізвище, ім’я, по батькові, вклеїти фотографію та копію про ана­лізи. Власники закладів особливо не переймаються, звідки у нового співро­бітника таке «посвідчення». Тож і по­повнюють лави кухарів і пекарів люди з відкритою формою туберкульозу, ін­фекційною жовтяницею, кишковими хворобами і паразитами.

Держспоживслужба всю провину за порушення покладає на мораторій про тимчасову заборону перевірок закла­дів громадського харчування, через що в них порушуються всі можливі норми та правила. Перевагами мінімі­зованого підходу до перевірок опера­торів ринку харчової продукції ско­ристалися перш за все несумлінні під­приємці. Як наслідок, минулого літа країну сколихнули смертельні випад­ки ботулізму, пов’язаного з уживан­ням в’яленої риби. Стало очевидно, що в країні немає ефективної системи контролю за безпечністю харчової продукції. А коли немає відповідаль­них, споживачі одразу ж позбавляють­ся гарантій безпечності. Експерти од­ностайні: поки не встановлять жор­стких правил щодо контролю вироб­ництва харчових продуктів, ми не бу­демо захищеними. Прикро усвідомлю­вати, що захищати права споживачів у нас починають лише тоді, коли пів­сотні осіб госпіталізовано або коли трапилися летальні випадки. І хоча за фактами масових отруєнь в Україні було порушено 21 кримінальне прова­дження, знову й знову надходять пові­домлення про черговий спалах го­стрих кишкових захворювань після частування у закладах громадського харчування.

НАЙГУЧНІШІ МАСОВІ ОТРУЄННЯ 2017 РОКУ

БОРИС КОБАЛЬ, ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ ДЕРЖСПОЖИВСЛУЖБИ:

«Однією з причин збільшення харчових отруєнь в Україні є скасування низки документів, які мають засвідчувати якість і безпечність продукції. Це зумови­ло послаблення державного контролю і, відповідно, стало однією з причин поширення кишкової інфекції. Наразі в Україні супровідні ветеринарні доку­менти на сировину та готову продукцію скасовані, декларацію від товаровироб­ника замінено товаротранспортною накладною. Але вона не містить жодної ін­формації щодо показників якості та безпечності продуктів, адже в ній зазначається лише кількість товару, асортимент, продавець і покупець. Такий документ не передбачає наявності висновків дер­жавної чи відомчої лабораторії».

НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ

Х ліб уже в жовтні може подорожчати в середньому на 50 копійок, стверджують аграрні експерти. Головна при­чина подорожчання, звісно, погодні умови. Бо через за­суху врожаю зібрали менше, аніж минулого року. Під­сумки цьогорічних жнив ще будуть досліджувати фахівці. Од­нак і без урахування цьогорічного врожаю, доводиться конста­тувати, що хліб в Україні за рік подорожчав на 21%.

Ціни на борошно першого ґатунку з вересня 2016 по вересень 2017 років зросли на 12%, борошно житнє – на 4,5%, водночас час хліб пшеничний з борошна першого сорту подорожчав на 19%, а хліб житньо - пшеничний – найбільш соціально орієнтований – на 20,9%, констатують аналітики.

Така тенденція непокоїть, враховуючи те, що держава з лип­ня відмовилася від регулювання цін на соціальні продукти харчування, зокрема на хліб. Нагадаємо, що з 1 липня набула чинності постанова Кабміну про скасування державного ре­гулювання цін на продукти харчування. Згідно з постановою, виробники не зобов’язані декларувати ціни на продовольчу продукцію, а також більше не змушені обґрунтовувати необ­хідність зміни цих цін.

Через зниження врожаю підскочили ціни на зовнішньому рин­ку, де Україна є одним з ключових експортерів зернових. Тому хлібороби продають дорожче пшеницю і всередині країни. І така позиція зрозуміла: продають там, де вигідніше, бо ж немає сенсу працювати, вирощувати та збувати за безцінь. Українські аграрії тішаться прогнозом: нинішньої осені за тонну пшениці будуть давати близько 180 дол. США. Це на 10% дорожче, ніж у минулому році. Відповідно, на стільки ж може зрости ціна на хлібну продукцію.

«Якщо зерно подорожчає, то, звісно, буде дорожчати борошно. А, наприклад, у ціновій політиці на хліб близько 30–35% припа­дає на борошно. Тобто, якщо ми будемо бачити подорожчання борошна, це означатиме подорожчання хліба», – пояснює голо­ва Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Серед основних причин подорожчання хліба та борошна експер­ти називають тиск, який чинять на внутрішній ринок світові ціни, підвищення собівартості продукції через збільшення ви­трат на оплату житлово - комунальних послуг, транспортуван­ня, виплату зарплат.

Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олек­сій Дорошенко зауважує, що ціна на хліб до кінця року зросте на 10%. Якщо нині кілограм соціального хліба коштує майже 12 грн, невдовзі його вартість може підскочити до 13 з лишком гри­вень. Експерт не виключає, що ціну на хліб може скоригувати й курс долара. Якщо гривня впаде, ціни тут же відреагують зрос­танням, переконує Олексій Дорошенко.

КОМЕНТАР

Олег ПЕНДЗИН, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу:

«Хліб потроху дорожчає з початку 2017 року. Станом на серпень продукт подорожчав на 13%, причому що­місяця його ціна зростає на 1,5–2%. Природно, така тенденція триватиме. Крім того, зерно нового врожаю об’єктивно буде дорожчим, тому що туди закладаєть­ся нова «мінімалка», нові ціни на енергоносії. Тим більше, що ціни ф’ючерсів на зерно останні півроку потроху підвищуються, на сьо­годні приріст становить 15–20%. Ф’ючерси – індикатор ціни на зер­но. Це означає, що світові трейдери очікують зростання цін на зерно. Зерно для України – експортний товар, тому подорожчання позна­читься і на внутрішньому ринку. Тільки - но з’явиться дороге зерно нового врожаю, а ми повинні розуміти, що воно складає приблизно 60% вартості хліба, це вплине на ціну хліба в бік її зростання».

Усі новини