СЕЗОН ВІДПУСТОК ЗАКРИТО
Українці традиційно обирають для відпусток літо.
Попри те, що Україна отримала безвізовий режим, плани співвітчизників щодо
локацій відпочинку змінилися неістотно. Половина опитаних заявили, що не
змінили своїх уподобань. Для більшості українців головним аргументом у виборі
місця літнього відпочинку є фінансові можливості. «Безвіз» хоча й спростив
поїздки за кордон, однак не зробив їх дешевшими. Відтак більшість людей
працездатного віку обрали бюджетні курорти всередині країни. Традиційно
найбільшу кількість відпочивальників прийняли Одеса, Затока, Залізний Порт
та Бердянськ.
Відчутно зріс попит на відпочинок у горах. Близько
20% мешканців країни для літніх відпусток обрали місця в Закарпатті: Буковелі,
Яремчі, Східниці та Драгобраті.
Ті, хто звик відпочивати поза межами України,
надали перевагу Туреччині, Єгипту та екскурсійним турам Європою. Як свідчить
статистика, останнім часом наші співгромадяни частіше почали їздити до Албанії,
Болгарії й Чорногорії. До слова, Албанія вперше потрапила до низки найпопулярніших
країн для відпочинку. Загалом, десятка зарубіжних напрямків для відпустки, на
думку експертів, виглядає таким чином: Туреччина, Єгипет, Болгарія, Грузія,
Чорногорія, Албанія, Греція, Кіпр, Хорватія та Іспанія.
Ціни на головних курортах Європи зросли приблизно
на 20%. Те саме можна сказати і про українські курорти. За вартістю вони
практично не поступаються закордонним. Тому, аби витратити на відпочинок менше,
українці шукали нові способи економії на туризмі і підходили до планування
своїх подорожей раціональніше. Пріоритетним для більшості відпочивальників
було розміщення в готелях та на базах відпочинку з максимальним дотриманням
принципу «ціна- якість». А це означає, що більшість прагнули отримати високу
якість сервісу за помірну ціну.
Неабиякий сплеск популярності цього літа на послуги
сільського зеленого туризму. Наразі в Україні зареєстровано близько 2 тис.
садиб, що працюють у сфері зеленого туризму, і попит на нього постійно зростає.
На переконання експертів, цьому сприяють кілька
факторів. По-перше, підвищення національної самосвідомості. Люди прагнуть
пізнати свою батьківщину, особливості того чи іншого регіону. По-друге, сільський
зелений туризм доступний за своєю вартістю, бо не кожна родина може дозволити
собі Туреччину чи Єгипет. Тож чимало молодих сімей з дітьми надають перевагу
не пляжам, а саме відпочинку на природі. Бо це дає змогу впродовж тривалого
часу побути з дітьми в екологічно чистому місці і споживати якісні продукти
«домашнього виробництва».
По-третє,
селяни активно цікавляться таким видом діяльності. Конкуренція за клієнта досить
висока. Між іншим, фахівці спростовують міф про те, що зелений туризм прижився
тільки в західних регіонах. І наводять статистику щодо його популярності як мінімум
у шести областях України: Миколаївській, Полтавській, Чернігівській, Одеській,
Херсонській та Київській. За розрахунками профільного міністерства, це дозволило
створити близько 4 тис. робочих місць. Тобто власне сільське населення отримало
можливість долучитися до розвитку бізнесу, знайти у сфері зеленого туризму своє
застосування. Якщо в країнах Європейського Союзу сільський зелений туризм достатньо
потужний і розвинений напрям, то в Україні лише зароджується тенденція попиту
на його послуги.
НЕ ДЕШЕВШЕ ЗА ЄС. ВІДПОЧИНОК НА ВІТЧИЗНЯНИХ КУРОРТАХ
Відпочити в Україні цього року не дешевше, ніж за
кордоном. Рекорди за вартістю проживання б’є Одеса, яка вже догнала, а то й
перегнала Туреччину.
Карпати
Котедж із зручностями
– від 1000–1800 грн/добу
Оренда будинку
– до 1000 грн/добу
Номер «Стандарт» для двох
– від 250 до 2500–3000 грн
Міні-готель
– 500–650 грн/добу
Харчування
– від 100–750 грн і вище
Трускавець (Львівська область)
Номера із зручностями
– від 550 грн/добу
Оренда будинку
– 900–1500 грн/добу
Одеса й Одеська область
Одеса
Тиждень для сім’ї в готелі з харчуванням
– близько 5000 грн/добу
Однокімнатна квартира
– від 400 до 1000 грн/добу
Одеська
область
Бази відпочинку
– від 200–800 грн/добу
Котедж
–
від 1000–1500 грн/добу
Двоповерховий будинок
– 3000 грн/добу
Приватний сектор
– від 70–200 грн/місце
Одно-, двокімнатна квартира
– від 300–800 грн/добу
Триразове харчування на людину
– від 150–200 грн/день
Арабатська стрілка (Херсонська область)
(за людину)
Приватний сектор
– від 60–100 грн/місце
Номер «Стандарт»
– від 200 грн/добу
Номери «Люкс» і «Напівлюкс»
– від 400 грн/добу
Триразове харчування
– від 120–300 грн/день
Бердянськ (Запорізька область)
Квартири
–
від 300–400 грн/добу
Номери із зручностями
– від 500 грн/добу
Котедж
–
від 2000–3500 грн/добу
Харчування на людину (в середньому)
– 250–500 грн/день
ВОЛОДИМИР ЦАРУК, ДИРЕКТОР
ЦЕНТРУ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ:
«Так, інфраструктура з
кожним роком покращується. Але для того, щоб курорт наблизився до європейського
рівня, потрібні інвестиції. Набережні курортних селищ не витримують критики. І це,
безумовно, відлякує туристів, і точно не сприяє тому, щоб вони повернулись сюди
наступного року. Якщо місцева влада не вкладатиме кошти в розвиток, відтік відпочивальників
постійно зростатиме».
КАВУНИ Б’ЮТЬ
РЕКОРДИ
15–16 грн за кілограм солодкої
ягоди – рекорд для України за всю історію незалежності, стверджують експерти аграрного
ринку. Чому так стрімко зросла вартість кавунів? Причина банальна: вони просто
спеклися на баштані. Їм забракло вологи. Чимало партій баштанної продукції довелося
викинути на смітник, бо через неймовірну спеку кавуни або порожні всередині, або
потріскані. Словом, до кондиції не дотягли.
В
ідтак цьогорічні кавуни у
6,5 раза дорожчі порівняно з аналогічним періодом минулого року. До слова,
максимальними вважалися ціни серпня 2014 року, але тоді вони не перевищували
2,5 грн за кг. У компанії «АПК-Інформ: овочі і фрукти» зниження вартості
кавунів не прогнозують. І підкреслюють, що таке різке подорожчання вкрай
негативно позначається на попиті, адже не кожен може собі дозволити витратити
200 грн за кавун вагою у 6–7 кг. Тож темпи збуту соковитої ягоди різко
знизились. До того ж, покупці незадоволені якістю пропонованої продукції.
Аграрії кажуть, що оптимальна температура для баштанних культур
– 20 градусів вночі і 28–30 – удень. Нинішнього пекельного літа температура на
поверхні піску сягала 60 градусів. Ті, хто вирощує кавуни, бідкаються, що
стояти на баштані без взуття просто неможливо.
03.09.2017
|