ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

УСІХ УКРАЇНЦІВ – НА ДІЄТУ!

З а його словами, в українців вироби­лося таке ставлен­ня до їжі через ві­йни та голодомори. «Мій батько все життя вважав пріоритетом добре поїс­ти. Він вважав, що мож­на в чомусь собі відмови­ти, але здорове повноцін­не харчування дуже важ­ливе. У наших людей є така історична традиція – голодомори, війни зму­шували їх ставитися до проблеми харчування не так, як в інших країнах», – сказав міністр.

Таке висловлювання збурило суспільство. Адже порівняно з жите­лями Німеччини україн­ці їдять приблизно на чверть менше м’яса, вдві­чі менше молока і молоч­них продуктів та на тре­тину менше фруктів.

Фахівці підрахували, що на рік середньостатис­тичний українець спожи­ває 51 кг м’яса або м’ясних продуктів, тоді як у Німеччині цей показ­ник становить 88 кг. Мо­лочних продуктів німці їдять у понад 2 рази біль­ше, ніж українці – 436 кг на рік проти 210. Також не вистачає в раціоні жите­лів України фруктів і ягід. Їх тут їдять приблиз­но 51 кг на рік, тоді як у Німеччині – 87.

Приблизно в однако­вих обсягах у перерахун­ку на душу населення в обох країнах спожива­ють цукор, хліб і олію. А ось чого українці дійсно їдять більше, то це ово­чів (161 кг на людину проти 93), картоплі (138 кг проти 78) і яєць (280 кг проти 233).

Однак пана міністра таке дослідження не за­довольнило. Він переко­наний, що «німці їдять трохи по-іншому. У них інший раціон. Їхня куль­тура харчування дуже відрізняється від нашої. Враховуючи, що ціни на продукти приблизно од­накові в Німеччині та Україні. Вони (німці) їдять менше не тому, що у них немає можливості, а тому що така культу­ра. І тому вони витрача­ють менше порівняно з нашими людьми».

Аналітики налашто­вані дещо інакше. На пе­реконання багатьох, це абсолютно ненормаль­но, коли при таких мі­зерних зарплатах наші співгромадяни велику частку доходів витрача­ють на харчі, а не на власний розвиток. «Про­блема не в тому, – заува­жує провідний політо­лог Кость Бондаренко, – що ми багато їмо, а в тому, що українці отри­мують мізерні гроші».

Цікаво, що на дозвіл­ля й культуру українці витрачають лише 5% за­робітку, а німці – цілих 10%. 5% доходу жителі Німеччини можуть до­зволити собі витрачати на кафе, ресторани і від­починок у готелях, тоді як в Україні цей показ­ник становить всього 2%.

Заява міністра бук­вально підірвала соці­альні мережі. Користу­вачів обурило те, що мі­ністр фактично маніпу­лює інформацією, не уточнюючи, що зарпла­ти в Німеччині і Україні різні, а десятикратна їх різниця наочно підтвер­джує, що українці недо­їдають у порівнянні з тими ж німцями. А та­кож французами, поля­ками, бельгійцями. Одним словом, європей­цями.

КОСТЬ БОНДАРЕНКО, ПОЛІТОЛОГ:

«Якщо вже трактувати якісь цифри, то чому тоді не звучить спів­відношення, наприклад, скільки їдять тваринного білка українці та європейці? Яка якість цих продуктів? Запитань дуже багато. За логікою подібних висловлювань, наступною буде заява про те, що українці надто довго живуть».

ВАКАНСІЙ БАГАТО, ЯК НІКОЛИ

Б арометр на ринку праці хитнувся у бік покращення. В усякому разі, про таке заявляють експерти. І хоча літо – традиційна пора відпусток, саме зараз починають шукати своє перше робоче міс­це випускники вишів, а студенти та старші школярі влаштову­ються на сезонні роботи. Це торгівля, літні розважальні заклади та сільгоспроботи. Аналітики ринку праці стверджують, що кожен, хто хоче підзаробити, без 5–6 тис. грн на місяць точно не залишиться.

«Профспілкові вісті» вирішили проаналізувати, що відбувається нині на вітчизняному ринку праці. Якими є останні тенденції? Наби­рають людей чи звільняють? Які зарплати пропонують, і чи впливає на процеси безвіз?

Фахівці провели свої дослідження і з’ясували, що майже третина пра­цездатних громадян щорічно кардинально змінюють професію. Себто люди ризикують обирати абсолютно протилежну сферу діяльності. Насамперед обирають сфери, де можна і треба працювати руками. Майстер манікюру і кухар – найзатребуваніші професії, кажуть екс­перти. А ще додають, що нині на ринку праці катастрофічно бракує кваліфікованого персоналу серед робітничих спеціальностей. У цен­трах зайнятості, на сайтах з працевлаштування зазвичай шукають то­карів, сантехніків, слюсарів тощо. Людям навіть пропонують заробіт­ки набагато вище мінімальної зарплати.

Приміром, серед оголошень столичного центру зайнятості на початок серпня, співробітникам за вищевказаними спеціальностями робото­давці готові платити від 6 до 14 тис. грн.

Зарплатна вилка щодо українського ринку праці доволі розлога і за­лежить від комплексу чинників: від сфери діяльності підприємства і до обсягу функціональних обов’язків, котрі виконує спеціаліст. У регі­онах середня заробітна плата нині коливається в межах 4–5 тис. грн, а у великих містах – 5–6 тис. грн на місяць. Загалом роботодавці пропо­нують більшу зарплату, аніж півроку тому. В середньому вона зросла на 8%. Це сталося з кількох причин. По-перше, через збільшення міні­мальної зарплати, а по-друге, спрацювали штрафи через нелегальне працевлаштування. Робота поволі виходить з тіні. Це дає свої плоди.

За даними оголошень на різних сайтах з працевлаштування, робото­давці шукають кваліфікованих автослюсарів і майстрів з виготовлен­ня меблів. Їм готові платити від 8 до 20 тис. грн на місяць. Причому дехто навіть пропонує безкоштовне житло для жителів інших міст. Тільки за останні 2 роки попит на робітничі спеціальності зріс із 10,57 до 16%. Найбільшу кількість вакансій зафіксовано у сфері обслугову­вання. Неабиякий попит і на промисловців, фахівців на вакансії в та­ких сферах, як транспорт і автобізнес, логістика (склад), охорона і без­пека, готельний бізнес і туризм, роздрібна торгівля, будівництво та архітектура, телекомунікації та зв’язок.

Центри зайнятості, консалтингові компанії пропонують претендентам можливість для перекваліфікації – незалежно від віку й умінь. Так, за державний рахунок люди, які перебувають на обліку в центрі зайнятос­ті, можуть безкоштовно навчитися професії перукаря, бухгалтера, то­варознавця, токаря, слюсаря і ще низці робітничих спеціальностей.

Однак чимало наших співвітчизників у пошуках високооплачуваної роботи готові або скоро будуть готові долати чималі відстані або й на­завжди змінити місце проживання. До цього їх спонукає отримання безвізового режиму. Через відплив працівників за кордон вітчизня­ним роботодавцям незабаром доведеться шукати додаткові аргумен­ти для мотивації своїх співробітників залишитися працювати на їхніх підприємствах, а отже, в країні. І це може бути як збільшення зарпла­ти, так і гнучкий графік роботи, вагомий соціальний пакет, доброзич­ливий клімат у колективі, заохочення та премії тощо.

І насамкінець. Експерти зробили висновок, що нині роботодавці мало звертають увагу в резюме на графу про освіту, а точніше, на навчаль­ний заклад, який закінчила людина.

КОМЕНТАР

Сергій МАРЧЕНКО, експерт із ринку праці:

«Українським роботодавцям дійсно не вистачає поки що людей, які працюють руками. Вони скаржаться, що не вистачає працівників саме робітничих професій. І наші дослідження говорять про те, що з людьми ро­бітничих професій не так все райдужно, при тому, що кількість вакансій для таких професій постійно зрос­тає. Якщо, наприклад, поглянути на структуру збільшення кількості вакансій на нашому сайті, то серед лідерів на першому місці – вироб­ництво і виробничі спеціальності, на другому – будівництво, також у лідерах транспорт, логістика. В цих розділах публікуються переваж­но робітничі спеціальності. Вже другий рік поспіль ринок праці Украї­ни показує непогану динаміку. Це насамперед стосується робітничих професій, зокрема виробництва. Можна сказати, що в містах ситуація стабілізувалася і йде на покращення. Однозначно, ринок праці ожи­ває, і роботодавці демонструють активність».

20.08.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини