« на головну 20.08.2017
Архів номерів  •  Актуальний номер » (911)
17
Серпень
 
Інтерв’ю
 
ОЛЕКСАНДР ВЛАДИМИРОВ: «НАШ ОБОВ’ЯЗОК – ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ»

ОЛЕКСАНДР ВЛАДИМИРОВ: «НАШ ОБОВ’ЯЗОК – ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Резонанс

ТЕСТ ЧИ СТРЕС?

ТЕСТ ЧИ СТРЕС?

Трохи більше місяця лиша­ється до початку нового начального року, а в бать­ків майбутніх першоклас­ників – справжня лихоман­ка через тести при прийомі до школи 6-річних дітей.

П едагоги стверджують, що це аж ніяк не тести, а елемен­тарні співбесіди, свого роду знайомство з майбутніми школярами. Однак статистика свід­чить про інше: перш ніж «заброню­вати» місце для першокласника, до­водиться оббивати пороги не однієї школи. І навіть не трьох чи п’яти. Киянка Валентина Громова ділить­ся своїми поневіряннями: «У жодну з дев’яти шкіл, до яких ми подава­ли документи, нас не зарахували. Або немає вільних місць, або донь­ка недостатньо володіє англій­ською, або від хвилювання не змо­гла прочитати текст рідною мовою. Та в усіх випадках вердикт один: ви нам не підходите».

Таких прикладів багато. І це сто­сується не тільки приватних, а й дер­жавних шкіл. У Міносвіти стверджу­ють, що тести для першокласників неприпустимі, виняток – лише для «спеціалізованих» шкіл, проте і в цьому випадку законодавство забо­роняє перевіряти вміння дитини чи­тати й писати, а також його знання математики й іноземної.

Удосконалити правила прийому до 1 класу мав би новий закон про освіту, однак законодавці так і не спромоглися його ухвалити. До сло­ва, там чітко сказано, що набір до по­чаткової школи відбувається без жодних іспитів чи тестів, наголошує експерт аналітичного центру CEDOS Ірина Когут. На її переконан­ня, такі тести стають справжнім ви­пробуванням і для малечі, і для їх­ніх батьків. Взагалі, впевнена аналі­тик, саме час припинити практику, коли вчителі задовго до початку на­вчального року намагаються визна­чити, з ким із діток їм буде працюва­ти комфортно, а з ким – не дуже.

У батьків на подібні тестування свій погляд. Більшість переконані, що в такий спосіб керівництво шкіл заздалегідь визначає їх пла­тоспроможність. До такої думки їх спонукає зміст окремих текстів. Приміром, у дитини питають, що спільного між їжачком та молоч­ком? Та відповідає, що їжачок лю­бить ласувати молоком. Вчитель заперечує: відповідь неправильна. Тут уже дивуються батьки: чому? Усе ж начебто логічно. А правиль­на відповідь може шокувати будь- кого: і їжачок, і молоко згортають­ся. Скількох дітей можна «зрізати» такою каверзою?

Ми говоримо про державні освіт­ні заклади. Про вступ до спеціалі­зованої – окрема тема, адже погли­блене вивчення окремих предметів у малечі починається майже з 3-річного віку. Батьки винаймають репетиторів з математики, інозем­ної мови, логіки тощо, аби лиш ди­тина витримала тест чи іспит при прийомі до заповітного ліцею чи гімназії. І хоч у Департаменті осві­ти наполягають, що це може бути тільки співбесіда, яку проводять педагог і психолог та яка визначає готовність дитини до навчання, батьки майбутніх першокласників курсують від школи до школи з на­дією, що десь їм не відмовлять.

Відмовити в прийомі до школи не мають права за місцем прожи­вання, бо за кожною школою закрі­плена певна територія. Якщо ж раптом відмовляють, слід одразу ж звернутися до управління освіти свого району із скаргою. Зазвичай скаргу розглядають не більше мі­сяця. Тож є час встигнути прила­штувати своє чадо ще до початку нового навчального року.

ВОЛОДИМИР БАХРУШИН, ЕКСПЕРТ РЕАНІМАЦІЙНОГО ПАКЕТУ РЕФОРМ З ПИТАНЬ ОСВІТИ:

«Заборонено при прийомі до 1 класу проводити тесту­вання. Прийом до середніх загальноосвітніх шкіл – це прийом документів дитини. І все. Але в приватних шко­лах і гімназіях такий відбір пояснюють тим, що хочуть зрозуміти, чи зможе дитина вчитися за їхньою поглибле­ною програмою».

 

БІЛЬШЕ ПРОДУКТІВ – ЯКІСНИХ І РІЗНИХ

Р ада Європейського Союзу затвердила тимчасові торгові преференції для України. Міністр закор­донних справ Естонії Свен Міксер пояснив: «Цим рішенням ми дозволяємо експортувати більше українських продуктів в ЄС. Наш обов’язок – підтрима­ти Україну та зміцнити наші економічні й політичні зв’язки на тлі тривалого конфлікту». Заходи наберуть чинності вже до кінця вересня та будуть застосовува­тись впродовж 3 наступних років. Це свого роду допо­внення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

До слова, згідно економічної частини Угоди, для України були затверджені обсяги усіх торговельних преференцій для експорту аграрної продукції на ринки Європейського Союзу. Вони були базовими і не мали змінюватись протя­гом 5 років. Однак за короткий період часу з’ясувалось, що за деякими товарними позиціями країна занадто швидко вичерпує квоти, а за іншими – ні. Пояснення цьо­му просте: високі європейські бар’єри не пропускають то­вари аграрної групи до європейських споживачів.

Експерти вже побачили позитив у рішенні Ради Євро­пейського Союзу про надання тимчасових торгових пре­ференцій. Кажуть, що в такий спосіб Європа намагаєть­ся хоч якось пом’якшити негативні наслідки для еконо­міки нашої країни через агресію з боку Російської Феде­рації. А депутат від Європарламенту Ярослав Валенса наголосив, що експортними бонусами Європа хоче під­тримати реформи в Україні, посилити малі та середні підприємства та забезпечити необхідний імпульс для збільшення торгових потоків.

Щорічні надходження від експорту завдяки додатковим преференціям ЄС можуть збільшитись на 160 млн дол. США. Такий прогноз оприлюднили в Міністерстві агропро­мислової політики. Лише за 5 місяців 2017 року аграрний та харчовий експорт до країн ЄС сягнув 2,256 млрд доларів.

Які продукти потрапили до переліку тих, що їх уподоба­ла Європа? Традиційно, мед, олія, крупи та оброблене зер­но, овес, пшениця, кукурудза, ячмінь, томати, виноград­ний сік. Загалом країни Європейського Союзу посідають друге місце у регіональній структурі агротехнічного екс­порту України. Якщо проаналізувати географію україн­ського експорту, картина вийде такою: країни Азії (41,1%), Європейського Союзу (30%), Африки (19,3%). А до п’ятірки головних країн – імпортерів української аграр­ної продукції за підсумками 5 місяців поточного року уві­йшли Індія, Єгипет, Іспанія, Нідерланди та Туреччина.

Починаючи ще із запровадження Європейським Союзом у 2014 році в односторонньому порядку автономних торго­вих преференцій українські виробники довели свою кон­курентоспроможність на ринку ЄС, суттєво збільшили експорт та склали конкуренцію внутрішнім виробникам держав-членів ЄС. Це можна казати про аграрну продук­цію. Що стосується промислової частини додаткових тор­гових преференцій, то, на жаль, наразі українські товари займають незначну частку в імпорті ЄС (від 2 до 20%).

КОМЕНТАР

Ольга ТРОФІМЦЕВА, заступник міністра аграр­ної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції:

«Надання Україні додаткових торгових префе­ренцій, поряд з уже діючими тарифними квота­ми, забезпечить розширений доступ українських експортерів до внутрішнього ринку ЄС. Це пози­тивний результат спільної дипломатичної роботи Уряду Украї­ни, нашого міністерства, МЗС та МЕРТ.

Мінагрополітики буде й надалі спільно із МЗС та Мінекономроз­витку відстоювати інтереси наших аграрних виробників на світо­вих та європейських ринках. Збільшення аграрного експорту на 1,795 млрд дол. є чудовим результатом роботи наших експорте­рів. Одним з найбільш популярних товарів серед іноземних покуп­ців є українська олія – продукт з доданою вартістю, а не просто сировина. Це вагомий імпульс для подальшої роботи в напрямі диверсифікації національного експорту та збільшення частки пе­реробленої продукції у структурі нашої аграрної торгівлі».

29.07.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
НОВИНИ

20.08.2017 01:44

16.08.2017 23:52

29.07.2017 22:11

22.06.2017 16:30

22.06.2017 16:29

22.06.2017 16:26

17.06.2017 12:33

17.06.2017 12:32

17.06.2017 12:31

10.06.2017 12:20

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів
УВАГА!

В №9 за 3 березня 2011 року було надруковано статтю "Доплати дітям війни: підтримка чи знущання?", у якій йшлося про ігнорування Пенсійним фондом ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", згідно з яким ця категорія пенсіонер в має право на надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії . Усіляки ділки від адвокатури пропонують пенсіонерам допомогу у складанні позовної заяви за розцінками від 150 до 370 гривень. Прагнучи заощадити пенсійні гроші, ми пропонуємо використати ШАБЛОН, за яким кожен з дітей війни може самостійно скласти позовну заяву.





Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2015©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання