ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

РОЗМІР СУБСИДІЙ СКОРИГУЮТЬ У БІК ЗМЕНШЕННЯ

У же нинішнього року українців очікує низка новацій в отриман­ні житлових субсидій. На думку експертів, нововведення не впли­нуть на кількість отримувачів допомо­ги, натомість дещо зменшиться розмір субсидій. А от вже у 2018 році можна очі­кувати зменшення кількості людей, які отримуватимуть компенсації за оплату «комуналки». Усе через зростання міні­мальної заробітної плати.

Якщо конкретно, то розмір субсидій на наступний опалювальний сезон гро­мадянам України порахують за дохода­ми з квітня 2016 по березень 2017. З огляду на те, що мінімальна зарплата з початку 2017 року вдвічі вище, для ба­гатьох українців розмір знижки значно знизиться. А сім’ї з двома середніми зарплатами субсидія взагалі не буде призначатися.

Приміром, сім’я з трьох осіб з двома мінімальними зарплатами цієї зими платила за комунальні послуги із суб­сидією приблизно 267 грн, а з травня буде змушена викладати за комуналку вже 375 грн. У 2018 році, коли для розра­хунку субсидії будуть вести облік до­ходів за весь 2017 рік, цій же сім’ї з дво­ма мінімальними зарплатами дове­деться сплатити 630 грн.

У Міністерстві соціальної політики розглядають підвищення мінімальної зарплати як один з факторів, який до­поможе заощадити на субсидії. Своєю чергою, у Міністерстві фінансів вважа­ють, що тільки завдяки підвищенню мінімальної зарплати на субсидіях, за підсумками цього року, можливо заощадити 5 млрд грн.

Тож наступний опалювальний сезон може виявитися для одержувачів суб­сидії рекордно вартісним. Найбільше постраждають власники приватних бу­динків, які опалюють своє житло вугіл­лям, газом і електрикою, оскільки для них субсидії на опалення будуть нара­ховуватися на один місяць менше. Компенсувати витрати на опалення їм будуть з 15 жовтня по 15 квітня, а не з 1 жовтня по 30 квітня. Для тих же, хто користується центральним опаленням, змін у тривалості опалювального сезо­ну не передбачається.

Із травня п. р. нормативи, за якими розраховується розмір субсидій на опа­лення, значно скоротили. Наприклад, для газу новий норматив – 5 кубометрів на опалення квадратного метра (було 5,5 кубів). Минулої зими субсидія по­кривала 330 кубів на опалення кварти­ри площею 60 кв. м, а уже в наступному опалювальному сезоні «комунальну знижку» нараховуватимуть тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, доведеться 30 ку­бів оплачувати без субсидії. За діючим тарифом, це ще 204 грн.

Скорочення соціальних норм спо­живання тепло-, електро- та газової енергії не є ноу-хау нинішнього Уряду. Цим інструментом користувався і по­передній Глава Кабміну Арсеній Яце­нюк. Спільними зусиллями урядовців за 2,5 року загальне скорочення норм споживання склало більш ніж 50% при зростанні тарифів на житлово-кому­нальні послуги на 400%. Цікава вихо­дить арифметика.

А ще експерти пророкують неминуче підвищення ціни на газ. Тоді це стане по­двійним ударом по споживачах кому­нальних послуг. Та навіть якщо припус­тити, що станеться диво, і ціна на газ за­лишиться теперішньою, ситуація з при­пиненням чи обмеженням надання соці­альної допомоги негативно позначиться на населенні, попереджають експерти.

До того ж, аналітики не виключа­ють, що Кабмін і надалі буде знижува­ти норми споживання, аби зекономити ще більше бюджетних коштів.

АНДРІЙ ПАВЛОВСЬКИЙ, ЕКСПЕРТ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ:

«Раніше урядовці обіцяли, що підвищення мінімальної зарплати впливатиме на розмір призначеної субсидії лише у 2018 році. Згідно із змінами до порядку призначення субсидій, від­тепер братиметься до уваги дохід за останні чотири квартали. Тобто тим сім’ям, яким продовжать субсидії з початком нового опалювального сезону, відшкодовуватимуть значно меншу суму, ніж раніше, або взагалі відмовлять у допомозі».

СІМ, ДЕСЯТЬ. ХТО БІЛЬШЕ?

Г лава Уряду Володимир Гройсман прогнозує зрос­тання середньої зарплати до 7 тис. грн уже цього року, а в середньостроковій перспективі – до 10 тис. грн. Такої ж думки і віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. Для цього, стверджує високопосадо­вець, є всі підстави. «Середня заробітна плата в Украї­ні за чотири місяці цього року зросла в порівнянні з аналогічним періодом минулого майже на 40% і стано­вить на сьогодні 6 тис. грн», – заявив насамперед песи­містам, які пророкували фінансовий апокаліпсис від підвищення мінімальної зарплати. Більше того, віце- прем’єр обґрунтував позитив від зростання мінімалки. «Щодо підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн, ми вже маємо перші результати цієї роботи і можемо сказати, що в повному обсязі всі позитивні сигнали, які ми повинні були отримати від реалізації цієї програми, на нашу точку зору, на сьогодні є оче­видними. З іншого боку, не справдилися жодні апока­ліптичні прогнози критиків цієї ініціативи, які перед­бачали зростання безробіття та заборгованості, скоро­чення робочих місць, падіння економіки тощо».

Член Уряду запевнив, що відбулося поповнення бю­джетів усіх рівнів. Надходження від податку на дохо­ди фізичних осіб з початку року склали понад 62 млрд грн, що на 35% більше, ніж за аналогічний період ми­нулого року.

За даними Павла Розенка, збільшилася на 17 млрд грн і загальна сума від сплати ЄСВ у порівнянні з мину­лим роком. А це означає, що бюджет Пенсійного фон­ду поповнився на 11 млрд грн.

Експерти по-різному оцінюють заяви представників виконавчої влади. Одні кажуть, що зарплата в 10 тис. грн – чистої води популізм, інші переконують, що Уряд, нарешті, взявся до реформування оплати праці. Підтверджує це заява міністра соціальної політики Андрія Реви: «Реформа оплати праці передбачає пере­гляд заробітної плати з метою поступового її підви­щення і ліквідації зарплатної заборгованості».

Профільний міністр обіцяє, що найближчим часом і пенсія не буде менше за прожитковий мінімум. Що­правда, конкретної дати не називає.

Чи треба з надією сприймати заяви високих чиновни­ків? І про підвищення пенсій, і про підвищення серед­ніх зарплат? Фінансисти оперують цифрами, що серед­ня зарплата в Україні не така вже й маленька. Однак попри збільшення цього показника впродовж останніх трьох років, купівельна спроможність українців за цей час зросла далеко не за всіма пунктами.

Президент Центру ринкових реформ, колишній мі­ністр економіки Володимир Лановий аналізує ситуа­цію: «Насправді нині розкручується інфляція. І вона вже вища, ніж минулого року. При високій інфляції можна накручувати зарплати, які фактично в реально­му обчисленні не змінять стану речей. І що з того, що це будуть десятки тисяч? Можна і мільйонами випла­чувати зарплату. Ми таке пережили. Наслідок такої політики відомий».

КОМЕНТАР

Василь ЮРЧИШИН, директор економічних програм Центру Разумкова:

«У таких випадках варто, щоб сам Прем’єр вка­зував, за рахунок чого він хоче отримати таке зростання. Справа в тому, що Уряд планує зрос­тання ВВП на 2%, інфляцію – на рівні 10–12%. З огляду на це, до середньої зарплати у 10 тис. грн ми явно не дотягуємо. Якщо ж ідеться про адміністративні втручання, то це, звичайно, абсолютний нонсенс. Він жодного економічного сенсу не має. В його основі – лише популістські рішення. Я думаю, що це, радше, дуже оптимістичні очікування Прем’єра, аніж реально збалансовані економічні показники. Із 6,6 тис. грн до 7 тис. грн – не таке велике зростання, враховую­чи динаміку цін, яка існує на сьогодні. Але тут говорити про суттєве підвищення добробуту людей я б не став. Це лише на рівні 10%. Ми просто покриємо різницю, яка може виникнути за рахунок інфляції».

01.07.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини