ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

МОРОЗНИЙ МІСЯЦЬ ТРАВЕНЬ

Теплий початок травня не­сподівано змінився похоло­данням. Заморозки до мінус 3–5 градусів накрили тери­торію практично всієї Украї­ни. Вони загрожують сер­йозними втратами врожаю, стверджують аграрії.

П ошкоджено посіви зерно­вих, городину, насамперед картоплю, фруктові дерева й виноград. Втрати врожаю оцінюють на рівні 50–60%. А втрати ягід у центральних і південних об­ластях склали до 90%. Особливо по­страждали Київська, Хмельниць­ка, Черкаська, Миколаївська та За­порізька області. Втрати кісточко­вих культур – яблук і груш – екс­перти оцінюють у 40%. Причому в деяких господарствах майбутній урожай знищено вщент.

Чому, коли увесь світ занепокоє­ний проблемами глобального поте­пління, Україну спіткало таке ано­мальне явище, як травневі морози? Синоптики нічого надзвичайного в таких примхах природи не вбача­ють. І наводять багаторічні дані спо­стережень. З їх аналізу можна зроби­ти висновок, що «небезпечний» пері­од може тривати й до 25 травня. А років з 12 тому на Київщині зафіксу­вали заморозки взагалі на початку червня. Біда в тому, твердять фахів­ці, що весняні процеси цього року розпочалися зарано. Плодові нако­пичили вдосталь тепла й розквітли. Через те й постраждали.

Серед польових культур найбіль­ших втрат зазнали ярі культури, що були висіяні на початку травня, а також картопля, яку більшість до­могосподарств зазвичай висаджу­ють рано. Але тут рано підраховува­ти збитки, переконують спеціаліс­ти. Експерти картоплярства ситуа­цію з картоплею не вважають кри­тичною чи безнадійною. Кажуть, що через затяжний та холодний кві­тень частина промислових підпри­ємств відтермінували посадки на пізніший період. Відтак сумарні по­казники врожаю бульби мають бути не нижче за прогнозовані.

Насіннєві компанії та їхні дистриб’ютори відгукнулися на біду аграріїв спеціальними пропо­зиціями з продажу насіння. Так, де­які дистриб’ютори великих компа­ній у зв’язку з можливими пересі­вами запропонували акційні ціни на соняшник та кукурудзу 2014– 2016 років. На спеціалізованих ре­сурсах з’явилося багато оголошень зі знижками. Адже ці культури на­певне доведеться пересівати.

Найменших втрат зазнали озимі культури. Вони досить стійкі до примх погоди, тож на їх врожай­ності травневі мінуси позначаться мінімально.

А от теплолюбні культури, такі як, наприклад, квасоля і соя, по­страждали. Найчутливіша з них, звісно, квасоля. Вона не здатна ви­тримувати навіть нульові показни­ки температури, не кажучи вже про мінус 3 чи 5. Те саме можна сказати й про плодові дерева, насамперед горіхи.

Наразі Асоціація «Укрсадпром» звернулася до міністра аграрної по­літики та продовольства України Та­раса Кутового з проханням створити в профільному міністерстві спеці­альну комісію, аби та дослідила збитки галузі та розробила механіз­ми подолання наслідків несприят­ливих погодних умов, а також уник­нення їх у майбутньому. Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних від­носин підтримав цю ініціативу.

ДМИТРО КРОШКА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ «УКРСАДПРОМ»:

«На жаль, такі похолодання призвели до того, що чимало господарств цьогоріч зовсім не зможуть зібрати урожай. Ці втрати не вимірюються лише у відсотках, вони відчутні на ринках. Для того, щоб відновити нормальний урожай після таких погодних катаклізмів, потрібні як мі­німум кілька років. Це наймасштабніша погодна катастрофа для укра­їнського садівництва за останні роки, а її наслідки будуть відчутні ще про­тягом кількох урожайних сезонів».

«ОДНОКЛАССНИКИ» БЕЗ КОНТАКТУ

В Україні заборонили доступ до російських інтер­нет-сайтів і соціальних мереж «ВКонтакте» та «Одноклассники». Відповідне рішення ухвали­ла Рада національної безпеки і оборони напри­кінці квітня, а 15 травня Президент Петро Порошенко ввів його в дію своїм Указом. Рішення української вла­ди пояснюється прагненням перекрити потужний по­тік особистої інформації, яку завантажують в інтернет користувачі сервісів, які базуються в «країні-агресорі». Однак експерти заявляють, що для реалізації цього плану одного рішення недостатньо. Мають бути ухва­лені додаткові закони, де б прописувались механізми блокування та відповідальність за порушення.

Чи зможуть обмеження запобігти впливу російської пропаганди на українців, як стверджують прихильни­ки блокування, чи навпаки, стануть прикладом обме­ження прав та свобод в Україні? Реакцію українських користувачів соціальних мереж ніяк не можна назвати однозначною. Ба більше, немає єдиної думки і в пред­ставників влади.

Радник глави МВС Зорян Шкіряк так прокоментував указ Президента: «Особисто я вважаю це нашою спіль­ною перемогою в жорстокій інформаційній війні з кремлівським агресором. Наші титанічні зусилля не були марними. Ми обов’язково очистимо український інформаційний простір від ворожого впливу росій­сько-терористичної пропаганди».

Депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Павленко пе­реконаний, що обраний шлях є руйнівним, а не кон­структивним. На його думку, краще розбудовувати власні ЗМІ, яких так не вистачає на Донбасі.

Згідно з рішенням РНБО, стежити за тим, наскільки від­повідально провайдери блокують доступ до російських соціальних мереж повинні Уряд і правоохоронці. Але в Нацполіції зізнаються, що механізму для такого сте­ження ще не розроблено. Крім того, немає остаточного розуміння, до якої відповідальності можуть притягну­ти постачальників інтернет-послуг, якщо вони не захо­чуть блокувати ворожі соцмережі. Так, у рішенні РНБО записано, що воно (рішення) прийнято відповідно до За­кону України «Про санкції». Однак цей закон не перед­бачає конкретного покарання для порушників, а лише уточнює, що рішення РНБО про застосування санкцій, яке згідно з процедурою, вводиться в дію Указом Прези­дента, є обов’язковим до виконання.

Запровадження санкцій проти російських соціальних мереж в Україні активно коментують на Заході, наво­дячи аргументи як за, так і проти. Міжнародна органі­зація «Репортери без кордонів» назвала заборону росій­ських соціальних мереж «грубим порушенням права на висловлювання думок». «Заборона російських соці­альних мереж «ВКонтакте» і «Одноклассники» в Украї­ні є атакою на свободу слова й інформації», – заявив ке­рівник німецького відділення міжнародної організації «Репортери без кордонів» Крістіан Мір.

Чимало вітчизняних експертів наголошують, що за­значене рішення уподібнює нас до самої Росії, яка теж блокує українські сайти. Виходить, ми в такий спосіб дотримуємось логіки Кремля?

КОМЕНТАР

Олександр ЦАРУК, експерт з управління інтернетом: «Беручи до уваги те, що в Україні триває гібридна ві­йна, питання інформаційної безпеки залишається акту­альним. Але має бути правильне розуміння реальних загроз у мережі та ефективне використання інструмен­тів боротьби з цими загрозами. Слід шукати балансу між захистом від реальних загроз і свободою слова в Інтернеті. Враховуючи технічні особливості побудови телекомунікацій­них мереж в Україні, а у нас нині працюють близько 6 тис. тільки ле­гальних операторів і провайдерів телекомунікацій, і те, що можливість блокування не була закладена в систему при проектуванні мереж, рі­шення Президента не може бути реалізовано миттєво. Державний бю­джет, як і раніше, лише за податком на прибуток недоотримає близько 500 млн грн від імпорту рекламних послуг на територію України і стіль­ки ж із ПДВ. Але співвідношення ринку між Mail.ru Group, Google і Facebook має змінитися на користь західних компаній. Тільки от чи го­тові вони змінити фінансову модель своєї роботи в Україні?».

П ошкоджено посіви зерно­вих, городину, насамперед картоплю, фруктові дерева й виноград. Втрати врожаю оцінюють на рівні 50–60%. А втрати ягід у центральних і південних об­ластях склали до 90%. Особливо по­страждали Київська, Хмельниць­ка, Черкаська, Миколаївська та За­порізька області. Втрати кісточко­вих культур – яблук і груш – екс­перти оцінюють у 40%. Причому в деяких господарствах майбутній урожай знищено вщент.

Чому, коли увесь світ занепокоє­ний проблемами глобального поте­пління, Україну спіткало таке ано­мальне явище, як травневі морози? Синоптики нічого надзвичайного в таких примхах природи не вбача­ють. І наводять багаторічні дані спо­стережень. З їх аналізу можна зроби­ти висновок, що «небезпечний» пері­од може тривати й до 25 травня. А років з 12 тому на Київщині зафіксу­вали заморозки взагалі на початку червня. Біда в тому, твердять фахів­ці, що весняні процеси цього року розпочалися зарано. Плодові нако­пичили вдосталь тепла й розквітли. Через те й постраждали.

Серед польових культур найбіль­ших втрат зазнали ярі культури, що були висіяні на початку травня, а також картопля, яку більшість до­могосподарств зазвичай висаджу­ють рано. Але тут рано підраховува­ти збитки, переконують спеціаліс­ти. Експерти картоплярства ситуа­цію з картоплею не вважають кри­тичною чи безнадійною. Кажуть, що через затяжний та холодний кві­тень частина промислових підпри­ємств відтермінували посадки на пізніший період. Відтак сумарні по­казники врожаю бульби мають бути не нижче за прогнозовані.

Насіннєві компанії та їхні дистриб’ютори відгукнулися на біду аграріїв спеціальними пропо­зиціями з продажу насіння. Так, де­які дистриб’ютори великих компа­ній у зв’язку з можливими пересі­вами запропонували акційні ціни на соняшник та кукурудзу 2014– 2016 років. На спеціалізованих ре­сурсах з’явилося багато оголошень зі знижками. Адже ці культури на­певне доведеться пересівати.

Найменших втрат зазнали озимі культури. Вони досить стійкі до примх погоди, тож на їх врожай­ності травневі мінуси позначаться мінімально.

А от теплолюбні культури, такі як, наприклад, квасоля і соя, по­страждали. Найчутливіша з них, звісно, квасоля. Вона не здатна ви­тримувати навіть нульові показни­ки температури, не кажучи вже про мінус 3 чи 5. Те саме можна сказати й про плодові дерева, насамперед горіхи.

Наразі Асоціація «Укрсадпром» звернулася до міністра аграрної по­літики та продовольства України Та­раса Кутового з проханням створити в профільному міністерстві спеці­альну комісію, аби та дослідила збитки галузі та розробила механіз­ми подолання наслідків несприят­ливих погодних умов, а також уник­нення їх у майбутньому. Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних від­носин підтримав цю ініціативу.

ДМИТРО КРОШКА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ «УКРСАДПРОМ»:

«На жаль, такі похолодання призвели до того, що чимало господарств цьогоріч зовсім не зможуть зібрати урожай. Ці втрати не вимірюються лише у відсотках, вони відчутні на ринках. Для того, щоб відновити нормальний урожай після таких погодних катаклізмів, потрібні як мі­німум кілька років. Це наймасштабніша погодна катастрофа для укра­їнського садівництва за останні роки, а її наслідки будуть відчутні ще про­тягом кількох урожайних сезонів».

«ОДНОКЛАССНИКИ» БЕЗ КОНТАКТУ

В Україні заборонили доступ до російських інтер­нет-сайтів і соціальних мереж «ВКонтакте» та «Одноклассники». Відповідне рішення ухвали­ла Рада національної безпеки і оборони напри­кінці квітня, а 15 травня Президент Петро Порошенко ввів його в дію своїм Указом. Рішення української вла­ди пояснюється прагненням перекрити потужний по­тік особистої інформації, яку завантажують в інтернет користувачі сервісів, які базуються в «країні-агресорі». Однак експерти заявляють, що для реалізації цього плану одно

27.05.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини