ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВИПУСКНИЙ БАЛ ВИЛЛЄТЬСЯ В КОПІЄЧКУ

В українських реаліях випускний ве­чір – не тільки радісна подія, а й до­сить відчутний удар по фінансово­му благополуччю родини випус­кника. Якщо раніше середньої зарплати одного члена сім’є ще якось вистачало для того, аби забезпечити сину чи доньці неза­бутнє та яскраве свято, то нині про «бю­джетний» варіант прощання із школою можна тільки мріяти. Не рідкість, коли батьки беруть кредити, аби їхня дитина була взута й одягнена не гірше за інших.

До обов’язкового переліку витрат вхо­дять наряд, банкет, фотограф, ведучий ве­чора. Сюди додаються витрати на тран­спорт і подарунки вчителям. У кожній школі – свої забаганки. Чим престижні­ший шкільний заклад, тим пишнішим має бути випускний бал.

Отже, давайте порахуємо, в яку суму обійдеться останнє свято дитинства.

Звісно, в середньому, адже сукню для дівчини можна придбати в звичайному не­спеціалізованому магазині за 700–800 грн, а можна замовити в іменитих вітчизняних дизайнерів. Це обійдеться щонайменше в 10 тис. грн. В середньому, стверджують експерти, в салонах вартість сукні сягає 2–5 тис. гривень. Не всі батьки можуть віддати за наряд «на один вечір» такі шалені гроші, але ж дівчата зазвичай йдуть на свято за­ради того, щоб похизуватися в шикарній сукні і відчути себе королевою.

Хтось помилково вважає, що хлопця спорядити на випускний дешевше. Костюм за 1,5 тис. грн практично не знайдеш. При­стойний обійдеться мінімум у 4 тисячі. А якщо улюблене чадо забажа­ло фірмову річ, доведеться викласти від 6 до 8 тис. грн.

Ще одна стаття витрат – взуття. Якісна пара взуття коштує не менше 1 тис. грн. Дівчатам ще потрібно при­дбати аксесуари – сумочку і біжутерію. Зробити зачіску і макіяж. Ціни на зачіски стартують від 200 грн. У се­редньому, стверджують фа­хівці, 400 грн. А от макіяж буде коштувати дорожче – щонайменше 500 грн.

Та крім вбрання випус­кника та послуг перукарів і візажистів, батькам ще належить сплатити за бан­кет у ресторані. Бронюван­ня місць почалося ще в січ­ні. У київських ресторанах ціна для одного гостя ста­новить 600 грн. Аби доїхати до місця, де проводиться банкет, потрібно замовити автомобіль. Батьки зазви­чай замовляють лімузини. Залежно від марки маши­ни, її оренда обійдеться у 1200 грн на годину.

А ще – ведучі свята, фото­графи, оператори відеозйом­ки, музика, феєрверки.

Послуги ведучого обійдуться приблиз­но у 4000 грн, діджея – від 2500 грн. Саксофо­ністи з акордеоністами правлять в серед­ньому від 1,5 тис. грн за годину. А скільки ще всього неврахованого, яке спливе вже ближче до самого випускного балу!

Й оплачувати всю цю розкіш доведеть­ся батькам. Байдуже, в елітному чи звичай­ному закладі навчалися їхні діти, зустрі­чати світанок дорослого життя з кожним роком усе дорожче.

ЛАРИСА САМСОНОВА, ЕКСПЕРТ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИ­КИ ІНСТИТУТУ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:

«І все ж, деякі батьки намагаються економити на підготовці до випус­кного вечора. З’явився новий тренд, коли батьки випускників купують одяг та взуття у випускників минулих років або просто позичають чи беруть на прокат».

ГАЇТІ, ЗІМБАБВЕ Й УКРАЇНА

За індексом економічної свободи The Heritage Foundation, відомої американ­ської «фабрики думки», Україна посунулась ще нижче – із 162-го на 166-те місце серед 186 країн світу. Поки інші рухаються до біль­шої економічної свободи, коли енергія людей спрямовується не на виживання, а на розви­ток, ми намагаємось за всяку ціну втриматись на плаву. Експерти вже дали оцінку такій по­зиції: Україна звикає жити в умовах еконо­мічної несвободи.

Щ о взагалі мається на увазі під економічною свободою? Найперше – фундаментальне право кожної людини керувати своєю пра­цею і власністю. Себто, працювати, виро­бляти, споживати, купувати, продавати, інвестувати. Загалом, індекс вимірює кілька базових показників: захист прав власності, добропорядність уряду, ефек­тивність юстиції, податкове навантаження, свобода бізнесу, свобода праці, валютна свобода, свобода між­народної торгівлі тощо. Економічна свобода однознач­но веде до процвітання, оскільки сприяє підприємни­цтву, створенню робочих місць, зростанню ринків.

Не зайве поглянути, які країни за індексом економіч­ної свободи попереду планети, а які безнадійно застря­гли в переліку аутсайдерів. Індекс ділить усі країни світу на п’ять категорій. Усього п’ять країн класифіко­вані як країни вільної економіки. Яскравий приклад – Швейцарія. Ще 29 держав мають в основному вільну економіку. Це майже вся Західна Європа, а також США й Канада. Далі йдуть помірно вільні економіки, примі­ром Польща, Казахстан і Японія. Невільні економіки характерні для Китаю, Індії та Єгипту. А замикають «турнірну» таблицю країни з репресованою економі­кою. Гаїті, Венесуела, Зімбабве, Туркменістан і… Україна.

Чому ми опинилися в такій компанії? Експерти вважа­ють, що через об’єктивні показники. Зокрема, ефектив­ність юстиції, свобода інвестицій, добропорядність уряду і рівень державних видатків. У Європі чимало країн з високою корупцією, неефективними судами або величезним бюджетом, але завжди один-два пога­них показники компенсуються іншими. Та, на преве­ликий жаль, це не про нас.

Україна сьогодні – це країна з досить високим рівнем політичної свободи. А отже, варіантів лише два. Або політично вільні громадяни зможуть домогтися й еко­номічних свобод, або для їх стримування доведеться в якийсь момент пожертвувати й політичними. Обидва варіанти можливі. Багато залежить і від громадськос­ті. Чи захоче вона терпіти ситуацію, за якої Україна продовжує опускатися на дно економічної несвободи.

КОМЕНТАР

Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, старший еконо­міст та член наглядової ради CASE Україна:

«Індекс економічної свободи – це один з найваж­ливіших інвестиційних рейтингів, який всебічно висвітлює економічну ситуацію в різних куточках планети і дає загальну картину того, з якою краї­ною варто мати справу інвестору, а з якою – ні. Чому інвестори не довіряють нашій економіці? Через відсутність в країні справедливого суду, низький рівень захисту прав влас­ності. Зрештою, неможливо захистити права власника, коли в країні немає верховенства права. Серед інвестиційних ризиків, звичайно, війна та політична нестабільність.

І ще про одне. Грузія, яка «стартувала» приблизно з тих же пози­цій, що й Україна, за зазначеним індексом посідає 13-те місце. Чи не в цьому криється «успішність» національних реформ?».

20.05.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини