ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ПІДВИЩЕНІ СТАНДАРТИ ВЖЕ СЬОГОДНІ

Із травня більше 8 млн українців отримуватимуть підвищені пенсії. Розмір підви­щення індивідуальний, повідомляють у Пенсійному фонді. Збільшено наступні види доплат: мінімальні розміри пенсій та за понаднормовий стаж, мінімальні пенсійні виплати, соціальна допомога на догляд інвалідам війни, підвищення пенсій ветеранам війни та членам їх сімей, жертвам нацистських переслідувань, пенсії за особливі заслуги перед Україною, надбавка донорам.

У відомстві уточню­ють, що перераху­нок пенсій буде здійснено в авто­матичному режимі, що не потребує додаткового звернення пенсіонерів до органів Пенсійного фон­ду. Мінімальна пенсія з 1 травня становитиме 1312 грн, а з 1 грудня –1373 грн.

Крім того, в жовтні українцям обіцяють «осу­часнити» виплати. Пенсія українців залежить від трьох показників: серед­ньої зарплати по країні на момент виходу на пен­сію, наявного стажу та співвідношення власної зарплати до середньої. Враховуючи, що середня зарплата зростає з кож­ним роком, пенсії україн­ців необхідно «осучасню­вати». Останній раз таке «осучаснення» відбувало­ся в 2012 році. За цей час середня зарплата в Украї­ні зросла вдвічі, однак мільйони українців на «заслуженому відпочин­ку» мають розрахунковий обсяг пенсії нижче про­житкового мінімуму.

Щоб добробут україн­ців повернувся до рівня 2014 року, пояснюють еко­номісти, при сучасних ці­нах пенсія повинна стано­вити не менше 1800 грн. Так, з 2014 року ціни зрос­ли щонайменше на 80%, а соціальні стандарти – всього на 31%.

Прем’єр-міністр Воло­димир Гройсман пообіцяв значне підвищення пенсій із жовтня. Очільник Уря­ду поінформував, що на­разі 80% українських пен­сіонерів живуть за межею бідності і є найбіднішими в Європі. Найменша пен­сія в нашій країні не дотя­гує до 50 дол. США. Уряд обіцяє, що пенсіонери вже цього року отримувати­муть більше. Начебто не на 65 грн, а на всі 200. Про таке заявив Глава Уряду. Однак кому та за яким принципом підвищувати­муть виплати, Прем’єр не уточнив.

У Кабміні повідомля­ють і про підвищення про­житкового мінімуму. Що­правда, його навряд чи відчують пересічні укра­їнці, бо підвищення не сягнуло й 100 грн, зупи­нившись на позначці 80, і складає 1684 грн.

Цьогоріч Уряд підви­щуватиме прожитковий мінімум для працездат­них осіб у три етапи – за­галом до 1762 грн. Виходя­чи з нових розмірів про­житкового мінімуму, бу­дуть розраховані відпо­відні суми соціальної до­помоги.

ОЛЕГ УСТЕНКО, ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР ФОНДУ БЛЕЙЗЕРА:

«Кумулятивна інфляція була досить високою і сягнула за кілька років 70%. Для того, щоб реальні доходи зросли, соціальні стандарти мали б збільшитися на 70%. Що стосується більш усередненого по­казника, це рівень інфляції впродовж трьох років: 2014, 2015 і 2016. Кумулятивний рівень інфляції перевищить 90%. Аби українці хоча б не втратили свої доходи, вони мають отримувати їх більше в 1,9 раза».

КОЛИ ПОРАХУЮТЬ УКРАЇНЦІВ?

Всеукраїнський перепис населення й досі лишається під знаком питання.

Міністр соціальної політики Андрій Рева пропо­нує Кабміну перенести його на грудень 2018 року з 2020 року, як це передбачено урядовою поста­новою на поточний момент. Вчені та відповідні фахівці просять не зволікати з цим важливим за­вданням, наголосив міністр.

В останнє перепис населення в Україні проводився у 2001 році. Організація Об’єднаних Націй рекомендує проводити його один раз на 5–10 років. Адже дані за більш ніж 10 років, за оцінками експертів ООН, нако­пичують занадто багато помилок і не можуть вважатися ре­альними. І аж ніяк не сприяють об’єктивному прогнозуванню демографічного розвитку країни.

Черговий перепис населення спершу був призначений на 2011 рік, потім через брак фінансування перенесений на 2013-й, а далі – на 2014-й. Буремні події 2014 року зруйнували всі плани. Тільки у вересні 2016 року Уряд ініціював створення міжві­домчої групи для оцінки чисельності та статево-вікового скла­ду населення України. Попередньо домовились, що пораху­ють українців у 2020 році. Наразі виникла проблема, аби при­скорити проведення перепису населення.

Загалом, перепис населення – дуже важлива процедура в де­мографічній статистиці, вважає заступник директора Інсти­туту демографії і соціологічних досліджень ім. М. В. Птухи Олександр Гладун. «Результати перепису – це фіксований пор­трет населення країни. При переписі населення ми отримуємо ту інформацію, яку практично неможливо отримати з інших джерел. Наприклад, національний і мовний склад, рівень осві­ти. І тому це дійсно дуже важлива інформація. Крім того, ре­зультати перепису населення використовуються демографіч­ною статистикою для оцінки поточної чисельності населен­ня», – стверджує науковець.

Але не виключено, що перепис населення вкотре відтерміну­ють. Знову ж таки через брак коштів. Адже на це потрібно близько 1 млрд грн, заявив віце-прем’єр-міністр Павло Розен­ко. На черговому засіданні Уряду він закликав членів Кабміну до глибокого аналізу для ухвалення «серйозного політичного рішення».

І ще на один момент звертають увагу експерти. Проводити пе­репис населення можна лише на територіях, підконтрольних Україні. І тільки після звільнення територій від сепаратистів провести чи то додатковий перепис, чи організувати якийсь інший облік.

Загалом після анексії Криму і формування зони антитерорис­тичної операції на сході країни у зв’язку з початком активних бойових дій у регіоні чисельність населення України була іс­тотно скоригована і зменшена до 43 із 45 млн осіб. Надалі цей показник зменшувався щомісяця.

Отже, порахують українців у грудні 2018 року, чи первинна дата, тобто 2020 рік, так і залишиться в силі? Одностайної дум­ки немає навіть серед членів Уряду. Пересічних українців тур­бує ще одне питання: чи зможе перенесення дати проведення Всеукраїнського перепису населення вказати шляхи до від­новлення зростання чисельності населення нашої країни?

КОМЕНТАР

Денис МАРЧУК, експерт:

«Відповідно до організаційно-методологічних основ, Всеукраїнський перепис населення, який щоразу переноситься, міститиме 30 запитань: щодо житлового приміщення, дати і місця наро­дження, статі, громадянства, етнічного похо­дження, сімейного стану, рівня освіти, рідної мови, володіння українською та іншими мовами, джерел засо­бів існування, економічної та міграційної активності кожного члена домогосподарства.

Як бачимо, перелік чималенький, але недостатній. Його потріб­но доповнити запитаннями соціального характеру. На мою думку, Україні загрожує демографічна криза. Навіть встанов­лення миру та відновлення економіки покращить, але не вирі­шить її остаточно. Виключно економічними методами подола­ти цю проблему неможливо. Мають бути залучені й інші фак­тори: відновлення цінностей батьківства, сімейного виховання та напрямів, які б стимулювали переорієнтацію українця на тра­диційні для нього цінності сім’ї».

12.05.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини