ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРОЗОРІ, ЩЕ ПРОЗОРІШІ

Експерти Transparency International Ukraine провели дослідження, аби з’ясувати найбільш прозорі українські міста. Для цього аналітики проаналізува­ли 25 обласних центрів, а також Маріу­поль Донецької області, Сєвєродонецьк Луганської та Білу Церкву на Київщині.

О рієнтувалися на 91 показник, який характери­зує 13 сфер і га­лузей, зокрема роботу місцевої влади, доступ та участь у закупівлях, дані про житлову політику, бюджет, соціальні послу­ги, кадрові питання, осві­ту тощо. Максимально кожне з міст могло отри­мати 100 балів. Однак та­ких не виявилося. Якщо якесь місто у чомусь сильніше, то за іншими параметрами програє.

Пальму першості у прозорості отримало міс­то Кропивницький, на другому й третьому міс­цях – Київ та Івано-Фран­ківськ. Згідно з даними пілотного аналізу прозо­рості й відкритості міст, Кропивницький отримав 54,9 бала із 100, Київ – 54,45, а Івано-Франківськ – 54,3. До п’ятірки лідерів також увійшли Миколаїв і Львів з 50,1 і 48,1 бала відповідно. Найменш про­зорими містами стали Сє­вєродонецьк (13,4), Запо­ріжжя (15,6) і Черкаси (21,3).

Чому взагалі виникла ідея визначити прозо­рість українських міст? Експерти стверджують, що цьому сприяє процес децентралізації, коли все більше фінансових ресур­сів надходить до регіонів. Якщо не збільшити рі­вень підзвітності, є вели­кі ризики збільшення ви­падків корупції. Відтак за допомогою громадської ініціативи вирішено до­слідити прозорість укра­їнських міст і поглянути на об’єктивні переваги де­централізації.

«На жаль, дослідження демонструє, що навіть ре­кордсмени з прозорості отримали тільки полови­ну із 100 можливих балів. Це означає, що в цілому прозорість міст України залишає бажати кращого. Саме для того, аби підви­щувати показники від­критості муніципаліте­тів, у межах проекту буде проведено 15 тренінгів та семінарів, на яких акти­вістів, представників вла­ди та журналістів навча­тимуть кращим практи­кам протидії корупції на місцях», – наголошують у Transparency International Ukraine. Там сподівають­ся, що результати такого дослідження стануть ре­альним інструментом для міських рад щодо їх про­зорості. Влітку поточного року міжнародна антико­рупційна організація пла­нує провести рейтинг про­зорості 100 найбільших міст України, сконцен­трувавши свою увагу на бюджетній сфері: контр­акти, гранти, виділення фінансів, професійна ети­ка та конфлікт інтересів, відомості про землеко­ристування та будівельну сферу, комунальні під­приємства.

КАТЕРИНА ЦИБЕНКО, КООРДИНАТОР ПРОЕКТУ «ПОБУДО­ВА ПРОЗОРИХ МІСТ В УКРАЇНІ»:

«За 3 місяці ми зробили рейтинг 25 міст, це пілотний рейтинг. Ми хотіли показати містам, у яких сферах у них є певні недоліки, а також чіткі кро­ки, як саме і що саме потрібно зробити для того, аби підвищити прозо­рість. Цей рейтинг особливо потрібен зараз у контексті децентралізації, коли дедалі більше влади, повноважень і ресурсів переходить на місця. Це, безперечно, позитив, але при переданні повноважень з’являється більше корупційних ризиків, і наш проект спрямований на те, щоб допомогти ці ризики мінімізувати».

ТІЛЬКИ КОЖЕН П’ЯТИЙ

В сеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» провела дослідження, результати якого врази­ли українців. Виявляється, що лише кожен п’ятий зако­нопроект, поданий Урядом до парламенту, стає законом. Із 261 законопроекту, внесеного в парламент Урядом Володими­ра Гройсмана з квітня 2016 до березня 2017 років, 50 було ухвале­но в цілому (19%), ще 16 законопроектів – у першому читанні.

Експерти стурбовані: 19% підтримки урядових законопроектів – украй низький показник. Особливо якщо зважити, що ми жи­вемо в умовах парламентсько - президентської республіки, коли парламент формує та контролює Уряд і може відправити його у відставку. Тож рівень підтримки урядових законопроектів мав би становити близько 80%.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій звітує про «добру кому­нікацію між парламентом і Урядом», однак на результатах го­лосування це не позначається. Що насправді відбувається? Уряд подає недосконалі законопроекти чи депутати свідомо їх ігнорують? Політолог Василь Мокан вважає причиною такого становища низьку ефективність роботи самої Верховної Ради. Це і погана дисципліна, і вкрай низька відвідуваність засідань. Інша проблема, на переконання експерта, полягає в тому, що не на всіх рівнях профільні міністерства і профільні комітети співпрацюють в одній зв’язці. «Досить часто, – наголошує полі­толог, – не те що такої співпраці немає, а спостерігається пря­мий конфлікт між головою комітету і профільним міністром. Яскравий приклад з Міністерством охорони здоров’я. Були такі засідання, коли показово вся делегація міністерства залишала засідання, а голова комітету стверджувала, що міністерство не­ефективне. Ми сьогодні бачимо, що та медична реформа, на якій наголошував Володимир Гройсман і яка мала стати пріо­ритетною у поточному році, практично не зрушила з місця».

Якщо вчасно ухвалювати необхідні закони для проведення ре­форм, ситуація зміниться на краще, вважають експерти. Про­те деякі аналітики сумніваються, що законодавча влада опе­ративно вирішить усі наболілі питання. Громадський діяч, ко­ординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда зауважує: «Для парламенту є проблемою фізично обговорити і прийняти якщо не сотні, то хоча б десятки найважливіших законів. Адже час не гумовий, і навіть при інтенсивній роботі на це по­трібно багато місяців. Але, крім того, у Верховній Раді є сили, які не дадуть депутатам працювати спокійно».

Цікаво дізнатися, чия підтримка законопроектів, ініційованих Кабінетом Міністрів, найвагоміша. Згідно з дослідженням, від «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка» вона стано­вить відповідно 79 і 73%. За урядові законопроекти голосували також 65% депутатів з фракції «Самопоміч», 60% – Радикаль­ної партії і 50% – «Батьківщини».

Менше висловлювались на підтримку урядових законопроек­тів депутати групи «Відродження» та «Опозиційного блоку». Останні не спромоглися надати жодного голосу за 26 ухвалених урядових законів із 49.

«Окремі фракції фактично ведуть подвійну гру. Наприклад, ке­рівництво «Батьківщини» активно критикує Уряд Гройсмана і навіть ініціювало його відставку, але при цьому половина фракції стабільно підтримує урядові законопроекти», – зазнача­ють у «Комітеті виборців України». Його фахівці нагадали, що показники попереднього складу Уряду були дещо вищими. Рі­вень підтримки законопроектів парламентом складав 36,4%.

КОМЕНТАР

Олексій КОШЕЛЬ, генеральний директор ВГО «Комітет виборців України»:

«Один з головних висновків – сьогодні лише ко­жен п’ятий урядовий законопроект стає зако­ном. Для парламенту це вкрай негативний по­казник. Ми не пов’язуємо це з якістю урядових законопроектів чи співпрацею Уряду і парламен­ту. Насамперед ми пов’язуємо низький рівень підтримки з низь­кими показниками і з низькою ефективністю роботи україн­ського парламенту.

Нині законопроекти приймаються швидше у форматі проштов­хування – це і останній законопроект про автономію медичних закладів, і приклад проекту закону про бюджет на 2017 рік. Але слід повертатися до тих механізмів, які пропонував Володимир Гройсман, коли був Головою Верховної Ради, – до плану законо­давчого забезпечення реформ, коли будь-який документ має пе­редбачати середньострокове і довгострокове планування у зако­нотворчій діяльності на підтримку урядових законопроектів».

22.04.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини