ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЗАРПЛАТ ЩЕ ДАЛЕКО

Україна впродовж останніх років здійснює реформи і прагне стати членом Євро­пейського Союзу. Відтак її прагнення до європейських зарплат – закономірне й зрозуміле. Експерти пере­конують, що саме заробітна плата слугує індикатором економічного зростання. Якщо зарплата висока, то й рівень споживання і впев­неності у завтрашньому дні підвищується.

С пробуємо порівняти нашу мінімальну зарплату з єв­ропейськими показника­ми. Із 1 січня п. р. вона складає 3200 грн, що в перекладі на євро – 112. Найнижча мінімалка у Болгарії, але й там вона вдвічі вища української. Аби досягти нинішніх показників, Болгарії довелося в поті чола працювати майже 10 ро­ків після глибокої фінансової кри­зи. Болгари зуміли вибитись у ліде­ри серед країн ЄС за темпами зрос­тання мінімальної зарплати.

Судячи з кількості обіцянок, наша країна за рівнем добробуту мала б перебувати десь на рівні благополучної Швейцарії. Та, на переконання політолога Володи­мира Філоненка, мріяти про те, що в найближчому майбутньому се­редня зарплата українців сягне 1 тис. євро, – все одно, що намагати­ся до «Запорожця» прилаштувати двигун від «Мерседеса». І в даному випадку, «Запорожець» – це еконо­міка України.

А про тисячу євро зарплати – се­редньої чи мінімальної – ми чули не один раз. І від «попередників», і від їх наступників. Хвалити Бога і профспілковий актив, вдалося до­сягти рівня мінімальної у 3200 грн. Однак Міжнародний валютний фонд пропонує відмовитися від підвищення мінімальної заробіт­ної плати впродовж 3 наступних років. В усякому разі, такою пози­ція МВФ була в середині лютого. Вона збентежила не тільки україн­ське суспільство, а й соціального міністра Андрія Реву. «Заморозити зарплату на 3 роки. Що це означає? Що мінімальна пенсія зростатиме, а внесок до ПФ – зменшуватиметь­ся. Ми знову будемо збільшувати дефіцит ПФ, за що нас лає МВФ. Хлопці, поясніть мені цей фено­мен, щоб я зрозумів. Але відповіді немає», – заявив Рева.

Відповідь несподівано знайшла­ся в оновленому меморандумі співпраці з МВФ. Він уже не містить зобов’язань, що передбачають замо­рожування мінімальної зарплати. Чому МВФ так діаметрально змінив свою точку зору, лишається загад­кою для експертів та й загалом пере­січних українців.

В Уряді заявляють, що меморан­дум сформований в інтересах Укра­їни і її громадян. Більше того, наго­лошують чиновники, з багатьох пи­тань вдалося переконати МВФ при­йняти саме урядову точку зору.

Що стосується позиції Уряду, то вона не передбачає такого ж стриб­ка мінімальної зарплати, як у січні 2017-го, однак її поступово підви­щуватимуть. Знову ж таки, залеж­но від темпів економічного зрос­тання. Про те, яких зусиль кошту­ватиме Україні гонитва за провід­ними країнами в питанні міні­мальної зарплати, експерти про­гнозувати не наважуються. Гово­рять лише про надто великий роз­рив між мінімальною зарплатою в європейських країнах і нашій.

ВЛАДИСЛАВ ЗИМОВЕЦЬ, ЕКСПЕРТ З ПИТАНЬ ЕКОНОМІКИ :

« Цікаво , як розраховується мінімальна зарплата за кордоном? Розра­ хунки здійснюються відповідно до споживчого кошика. І є така зако­ номірність, що існують певні співвідношення між мінімальною і серед­ ньою в країні зарплатою. Оці орієнтири дають змогу суспільству та економістам бачити, чи правильно її встановлено. Якщо вона буде за­ вищена, відповідно, це призводитиме до зрівнялівки. Дехто працює, отримує ринкову зарплату, й при цьому вона ненабагато більше, ніж у тих, хто отримує мінімальну в примусовому порядку » .

МІЖ ПОПУЛІЗМОМ І РЕАЛЬНІСТЮ

У кінці січня на розгляд парламенту внесли законо­проект, який у разі подальшої реалізації мав би вті­шити українських пенсіонерів.

Бо його автори пропонували підвищити мінімальну пенсію до 3 тис. грн уже з 1 березня нинішнього року. Роз­робники проекту навіть знайшли необхідні кошти для тако­го істотного підвищення. І рекомендували Уряду перегля­нути доходи і видатки бюджету. Зокрема, скоротити кошти на утримання Верховної Ради, Кабміну та центральних ор­ганів виконавчої влади. На думку авторів документа, варто припинити фінансування економічно недоцільних в умовах глибокої кризи проектів.

Наразі документ перебуває на опрацюванні у відповідних комітетах Верховної Ради. Його автори – представники «Опозиційного блоку» наполягають на тому, що слід скори­гувати дисбаланс, який утворився між розмірами мінімаль­ної зарплати і пенсії.

В Уряді про дисбаланс, безумовно, знають. Як заявив мі­ністр соціальної політики, більшість українських пенсіоне­рів отримують занижену пенсію. Назвав і рівень заниження – утричі. І це для 8,5 млн українських пенсіонерів. За його словами, останній раз перерахунок пенсій здійснили у 2012 році, орієнтуючись на зарплату 2008 року. Тоді вона склада­ла 1100 грн. Наразі середня зарплата – 3700 грн. Міністр соцполітики додав, що завдяки підвищенню «мінімалки» і зарплат бюджетникам вдалося отримати гроші, які витра­тять на осучаснення пенсій. І якщо тенденція збережеться, запевняє соціальний міністр, то знайдуться й кошти для осучаснення пенсій. Щоправда, не з 1 березня, а ближче до осені. І за умови, що реформа пенсійної системи відбудеть­ся вже поточного року.

Глава Уряду Володимир Гройсман переконаний, що є всі підстави говорити про те, що реформа пенсійної системи таки буде проведена у 2017 році.

«Я вважаю, що у нас є всі підстави говорити про те, що в 2017 році буде змінено пенсійну систему, вона буде справедли­вою, і пенсіонери відчують збільшення пенсійних виплат. Але цю систему необхідно ґрунтовно змінити, і ми будемо готові запропонувати українському суспільству таке рі­шення – всьому свій час», – запевнив Прем’єр на черговому засіданні Уряду.

Коли настане цей час, і чи дійдуть руки у влади до розв’язання пенсійної проблеми? Ситуацію прояснив Ан­дрій Рева, анонсувавши внесення до Верховної Ради законо­проекту про пенсійну реформу в найближчі місяць-півтора. Запевнив, що «не буде людей, які отримають менше міні­мального розміру, тобто прожиткового мінімуму». У Кабі­неті Міністрів обіцяють, що урядовий варіант пенсійної ре­форми винесуть на широке громадське обговорення. Але за­пускати в обіг додаткові «фантики» лише для того, щоб за­декларувати формальні підвищення, Уряд точно не буде. Віце-прем’єр Павло Розенко заявив, що в межах запланова­них додаткових доходів Пенсійного фонду впродовж року має відбутися підвищення пенсій приблизно на 10–11%.

КОМЕНТАР

Павло РОЗЕНКО, віце-прем’єр-міністр України:

«Можемо сказати одне: пенсії ми будемо підвищувати, по-перше, планово. Як зафіксовано в Державному бю­джеті України, з 1 травня і з 1 грудня 2017 року. Річне підвищення становитиме приблизно на 10–11%. Все, що перевищуватиме цю межу, будемо оцінювати з точ­ки зору додаткових доходів Пенсійного фонду України. Підвищення мінімальної заробітної плати в першому місяці додатково поповнило Пенсійний фонд на 18%, тобто ми на 18% зібрали більше, ніж було заплановано на січень. Якщо ми збережемо дану динаміку і побачимо, що бізнес зрозумів, що треба легалізуватись і платити по­датки, якщо будуть збільшені реальні доходи Пенсійного фонду, без­умовно, ми одразу приймемо рішення про додаткове збільшення пен­сій або проведення осучаснення пенсій.

Кожне збільшення пенсій має свою ціну. І для того, щоб провести осучаснення пенсій і ліквідувати цю несправедливість, яка відбува­ється протягом чотирьох останніх років, нам додатково потрібні ще приблизно 30–40 млрд грн. Як тільки ми цей ресурс побачимо, одра­зу його використаємо на підвищення пенсій в Україні. Я сподіваюся, що ми цей ресурс побачимо. Тому що, знову ж таки, в нас є всі підста­ви говорити про те, що підвищення мінімальної заробітної плати дасть потужний ефект з точки зору додаткового наповнення Пенсій­ного фонду України».

25.03.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини