ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПІСТ ПОЗНАЧИВСЯ НА ГАМАНЦЯХ

На тлі Великого посту, що розпочався в кінці лютого, значно зросли ціни на про­дукти, які дозволено вжива­ти віруючим. Насамперед, на рибу та гриби. Останні додали в ціні майже 70%. І це не межа, стверджують експерти продовольчого ринку. На підтвердження їх­ніх заяв, у деяких містах України ціни на печериці по­долали рубіж у 100%.

За словами аналітика Україн­ської аграрної конфедерації Дмитра Дейна, основна при­чина підвищення вартості грибів – зростання попиту. «Взимку кілограм печериць коштував 23–25 грн, а нині – 40–45, оскільки гриби ку­пують ті, хто не вживає м’яса. Вели­кий піст – головний рушій цін, тому поступового здешевлення грибів до позначки у 30 грн за кіло не варто очікувати до закінчення посту».

У піст роздрібна торгівля нама­гається заробити якомога більше, тож не дуже зважає на співвідно­шення попиту і пропозиції. У віру­ючих, кажуть продавці великих і малих магазинів, альтернативи не­має. Відтак підвищили ціни й на овочі. Практично весь овочевий спектр – від картоплі до цибулі – подорожчав на 15%. Начебто й не­багато, але тим, хто дотримується посту, так не здається – навіть 20 чи 25 копійок на кожному кілограмі доволі відчутне для гаманця. Ім­портна продукція теж задоволення не з дешевих. Приміром, листя са­лати, за оцінками фахівців продук­тового ринку, у 6–7 разів перевищує вартість кілограма відбірної сви­нини. Аналітики прогнозують, що завезена зелень ще додасть у ціні перед святом Великодня. Істотно подорожчають огірки й помідори з теплиць. Тенденція до підвищення ціни на тепличну овочеву продук­цію вже позначилась.

Стрімкими темпами дорожчає хліб, зростають ціни на крупи, хоча аналітики вважають таке зростан­ня «помірним».

Загалом складно назвати трапе­зу пісною, якщо вона обходиться значно дорожче непісної. Вартість риби і морепродуктів у рази вища за вартість м’яса, стверджують ві­руючі, хоча й готові до традиційно­го підвищення вартості продуктів, дозволених у Великий піст. Ка­жуть, звикли до сезонної системи, що практикується роками: у піст – «золоті» грибочки, а на Великдень – «платинові» яйця.

На вартість продуктів у піст вплинуло й подорожчання електро­енергії з 1 березня поточного року. «Холодильники багато тягнуть!» – пояснюють продавці рибних відді­лів. Долар повзе догори, треба кори­гувати цінники, бідкаються мене­джери фруктово-овочевих відділів.

Натомість виробники молочних продуктів попереджають про май­бутнє зростання цін на свою про­дукцію. «На підвищення вплинули внутрішні і зовнішні економічні чинники. Насамперед, це підви­щення ціни на сировину. Наприкін­ці 2016 року ціна на молоко збіль­шилась на 80% порівняно з літом 2016-го. До того ж, коливання курсу долара... Адже ціни на упаковку, заквашувальні культури і вітаміни безпосередньо залежать від нього», – розповіли в прес-службі одного з українських виробників.

Зростання цін можливе в березні, коли закінчиться цикл дозрівання сирів і на прилавки потрапить то­вар за новими цінами. Наприклад, сир «Український» або «Голланд­ський», що належать до середнього цінового сегменту, коштуватимуть 170–180 грн за кілограм (наразі – 140– 150), пророкують виробники. «Це до­рожче аналогічних польських си­рів, тому нашим сироварам дове­деться стримувати апетит», – зазна­чає генеральний директор Україн­ської асоціації постачальників тор­гових мереж Олексій Дорошенко.

Крім того, почав дорожчати цу­кор: ціна на ваговий «пісок» зросла з 15–15,2 грн до 16,5–17 грн за кіло­грам, а на фасований – до 20–22 грн. Причина – 33-разове зростання екс­порту цукру в поточному сезоні. Через неврожай у світі цукрової тростини. «Продажі цукру за кор­дон різко активізувалися через кон’юнктуру світового ринку, але це не триватиме вічно, – зауважує аналітик консалтингової компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький. – На внутрішньому ринку, навіть якщо експорт залишиться настіль­ки ж активним, а виробники оціню­ють його у 500 тис. тонн, дефіциту цукру не буде завдяки високому об­сягу виробництва і перехідним за­пасам. Можливе лише сезонне під­вищення цін у травні – червні в роз­дріб щонайбільше до 20 грн, але ре­альна ціна лишатиметься на рівні 17–18 грн за кілограм».

ОЛЕКСІЙ ДОРОШЕНКО, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР УКРАЇН­СЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ТОРГОВИХ МЕРЕЖ:

«Ціни на яловичину та сало будуть зростати. Овочі до нового врожаю тільки дорожчатимуть. Інші продукти харчування помалу повзтимуть до­гори тільки тому, що ми сьогодні прямуємо в Європу. Ми моніторимо ціни в європейських торгових мережах, порівнюємо з українськими. Виявилось, що значна частка продуктів, крім соціальних, у нас відповідає європейським. Але й частина соціальних товарів у наших магазинах також продається за європейськими ці­нами. Відверто кажучи, зростати вже нікуди».

ЛОМБАРДИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ В ТІНІ

В оперативних зведеннях поліції ломбарди все частіше фігурують як місця скуповування ви­крадених речей. Поцуплені в транспорті, на ву­лиці, в дачних кооперативах цінні речі кримі­нальні елементи несуть до ломбардів і отримують «швидкі» гроші. Такий собі кредит. І без зайвого клопо­ту. Варто лише пред’явити посвідчення особи, на яке в таких закладах практично не зважають.

За даними Національного комітету фінансових по­слуг, в Україні працюють близько 500 ломбардів, які за минулий рік видали таких кредитів на 12,5 млрд грн, прийнявши на баланс майна на суму вдвічі більшу. Та це лише офіційна статистика, попереджають фахівці. Насправді ж оборот цього сегменту ринку сягає 60 млрд грн. Привабливість бізнесу для криміналу оче­видна. Мобільні телефони, планшети, золото, інстру­менти, велосипеди – ось далеко не повний перелік того, з чим звертаються «продавці» краденого до влас­ників ломбардів.

Ломбарди приваблюють людей тим, що гроші тут мож­на отримати за лічені хвилини, залишивши цінну річ чи прикраси, вироби з коштовних металів під заставу. На відміну від банків, сюди не потрібно збирати купу довідок та шукати поручителя, щоб отримати кредит.

Саме незаконність походження товару дає можливість ломбардам отримувати надприбутки. Позичальник згоден отримати будь-яку суму від реальної вартості предмета, навіть утричі чи вчетверо меншу. Зате він буде певен, що про нього ніхто не повідомить поліції. У ломбарді чудово розуміють, що по заставу такий по­зичальник точно не повернеться, і наступного дня отримують солідний прикуп. Якщо ви побачили свою вкрадену річ у цьому закладі, вам її так просто не від­дадуть, і навіть виклик поліції не вирішить питання.

Звісно, не можна звинувачувати всі ломбарди в тому, що речі там крадені. Є й сумлінні, але їх – одиниці. Ще менше таких, що сигналізують правоохоронцям про підозрілих клієнтів. Статистики, хто користується по­слугами ломбардів – люди, яким бракує грошей на про­життя чи злочинці, які збувають крадене, немає.

Врегулювати ринок ломбардів може ухвалення спеці­ального закону. Однак депутати вперто його ігнору­ють. У лютому Верховна Рада не підтримала пропози­цію прийняти законопроект про регулювання діяль­ності ломбардів у першому читанні, так само як і про­позицію повернути документ у профільний комітет і суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Схоже, народні обранці жодним чином не зацікавлені у виході з тіні ломбардів, де прокручуються мільярди на краденому майні. Мільярди, що не підлягають опо­даткуванню і контролю. Бо немає відповідного закону. І навряд чи буде найближчим часом.

• КОМЕНТАР

Сергій РИБАЛКА, голова Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності:

«На даний момент діяльність цього ринку обся­гом близько 16 млрд грн не врегульована на за­конодавчому рівні. Ми хочемо зробити все, щоб люди, які користуються послугами ломбардів, були захищені законом, і щоб ринок міг розвива­тися. Проект закону про ломбарди та ломбардну діяльність є одним з пріоритетних у фінансовому комітеті парламенту. Він врегулює цей ринок і дасть змогу ефективніше працювати са­мим ломбардам, а їхнім клієнтам – відчувати себе більш захи­щеними.

По-перше, пропонується збільшити статутний капітал для но­вих ломбардів. Для тих установ, які не матимуть філій, запро­поновано встановити суму на рівні 500 тис. грн, а для мереж – 1 млн грн. По-друге, рекомендується розміщувати ломбарди виключно в стаціонарних приміщеннях площею не менше 5 кв. м. По-третє, хотілося б, щоб директор і головний директор ломбарду мали бездоганну ділову репутацію.

Ми повинні на законодавчому рівні закріпити діяльність лом­бардів у державі, захистити права споживачів, а також почути пропозиції ринку про те, що необхідно додатково зробити, аби подібні заклади працювали ефективніше і сплачували податки до держбюджету».

19.03.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини