ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРАЦЕВЛАШТУВАТИСЯ У ПОЛЬЩІ БУДЕ СКЛАДНІШЕ

Польський уряд оголосив про зміни до закону щодо працевлаштування інозем­ців, іншими словами – тру­дових мігрантів.

Українців, які заробляють на життя в сусідній країні, з кожним роком більшає. Лише в ІІІ кварталі минулого року польські компанії видали по­над 300 тис. довідок, які запрошують на роботу громадян України. Це на 70% більше, ніж 2015 року. Повної статистики за минулий рік ще немає, однак у нинішньому, стверджують експерти, позначилась тенденція до збільшення кількості бажаючих ви­їхати на заробітки до Польщі.

На працевлаштуванні наших спів­громадян почали наживатися. Іде справжня торгівля дозволами на ро­боту. Польські роботодавці наріка­ють на зловживання у сфері працевлаштування. Тамтешній уряд вирі­шив змінити правила гри для трудо­вих мігрантів. Вони спрямовані як на захист самих заробітчан, так і поси­лення контролю за ринком праці.

Приміром, сезонний дозвіл на ро­боту в галузі туризму та сільському господарстві видаватимуть лише за умови, якщо роботодавець аргумен­товано доведе, що в Польщі немає охочих на запропоновані ним місця. Короткострокові дозволи до 9 міся­ців видаватимуть усім, але наймати таких іноземців зможе лише фірма, що існує не менше року.

Поки що ці зміни лише обговорю­ють, однак не виключено, що вже влітку п. р. правила наберуть чин­ності, особливо в частині сезонної ро­боти. Істотні ж зміни будуть запрова­джені, найімовірніше, з 1 січня 2018 року. І насамперед вони торкнуться польської системи заяв, що функціо­нує в країні вже понад 10 років.

Відтепер, перед тим як запросити іноземця на роботу, потрібно буде протестувати польський ринок праці та визначити, чи не претендує на цю посаду громадянин Польщі. Якщо всі умови отримання дозволу будуть виконані, подання буде внесено до реєстру, доступ до якого матимуть також консули. Електронна реєстра­ція заяв на отримання дозволів на ро­боту для іноземців дозволить консу­лам при видачі віз до Польщі без по­середників оцінювати ситуацію та перевіряти те чи інше подання.

Чи можуть відмовити в праві отримання дозволу на роботу в Поль­щі? Можуть, стверджують аналітики ринку праці, за умови, якщо робото­давець реально не збирається пра­цевлаштовувати претендента на ро­боче місце, або існує підозра, що пра­цівник бажає використати дозвіл в інших цілях, аніж праця на вказано­го роботодавця. Планується запрова­дити також оплату за реєстрацію за­яви про отримання дозволу на пра­цевлаштування іноземця. Коштува­тиме це польському роботодавцю 30 злотих. Крім того, планується при­рівняти заробітні плати поляків та іноземців за виконання аналогічної роботи.

І ще одна новація: договір відтепер укладатиметься письмово. Перед його підписанням роботодавець пови­нен надати працівнику копію такого договору на зрозумілій йому мові.

Польські роботодавці вважають нову процедуру прийняття на роботу іноземців невигідною та складною. Це й слугувало фактором, що дозволив тимчасово призупинити дію нового за­кону. До початку наступного року, як стверджують у польському уряді.

ЯЦЕК ПЄХОТА, ГОЛОВА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ГОСПО­ДАРЧОЇ ПАЛАТИ, ЕКС-МІНІСТР ЕКОНОМІКИ ПОЛЬЩІ:

«Ситуація, що склалась у Польщі, свідчить про те, що необхідність у ро­бочій силі з України буде зростати. Нині тривають інтенсивні юридичні консультації у системі доступу до польського ринку праці та працевла­штування. Зміни мали набрати чинності вже з 1 січня, однак реально це може бути травень – червень п. р. Сподіваємось, що зміни зможуть усунути негативні явища, з якими стикаються громадяни інших країн при працевлаштуванні в Польщі».

РАЗОМ ЗМІНИМО ШКОЛУ НА КРАЩЕ

Пересічні українці можуть долучитися до перегля­ду чинних програм для 5–9 класів загальноосвіт­ньої школи. Ініціатива надійшла від Міністер­ства освіти, яке сподівається на активність педа­гогів, батьків та учнів. З тим, аби до травня п. р. внести поправки в шкільні програми. Їх будуть змінювати «під кутом зору компетентнісного підходу, а також щодо їх відповідності віковим особливостям учнів».

Що це означає, у відомстві пояснюють так: «Школа має навчити дітей використовувати знання і вміння, отри­мані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, а програми мають бути сформовані таким чином, щоб основні компетенції пронизували весь зміст освіти і робили його приклад­ним до життя».

З цією метою на платформі EdEra в середині лютого стартувало онлайн обговорення навчальних програм базової школи. До нього запросили всіх небайдужих. Умови прості й зрозумілі: пропозиції – виключно по суті, обговорення – ввічливе.

На сторінці кожного предмета є свій модератор, який ко­ординує обговорення, заносить пропозиції до спеціаль­них таблиць. У міністерстві запевняють, що після кожно­го етапу внесення змін до програми вони будуть опри­люднені з чітким формулюванням, які пропозиції були враховані, а від яких довелось відмовитися. Причому від­мову будуть аргументувати фахівці міністерства.

Уже після двох діб онлайн обговорення модератори по­відомили про те, що на розгляд надійшли майже півто­ри тисячі пропозицій. Загалом усі пропозиції та заува­ження будуть передані робочим групам, до яких уві­йдуть вчителі-практики, науковці та представники МОН.

До обговорення запропоновано 23 навчальні програми для 5–9 класів. Серед них: українська мова, українська література, математика, інформатика, фізична куль­тура, фізика, трудове навчання, мистецтво, основи здоров’я, історія, зарубіжна література, географія, хі­мія, біологія, природознавство, іноземні мови – для за­гальноосвітніх і спеціалізованих шкіл окремо.

Пропозиції, що надходять на платформу EdEra, різно­манітні, однак уже зараз можна виокремити основні тенденції того, що пропонують і з чим сперечаються дописувачі. Та найголовніше, що всі програми містять коментарі-нарікання з боку педагогів, що кількість за­вдань, передбачених програмами, навіть теоретично неможливо реалізувати за той проміжок часу, що його відведено на засвоєння предмета. Тож чиновникам є, над чим замислитися: що краще – якість чи кількість?

• КОМЕНТАР

Лілія ГРИНЕВИЧ, міністр освіти України:

«Наша ідея – зібрати найкращі напрацювання і за­провадити їх для використання в обов’язковій програмі. Не як окремі предмети, а щоб вони пронизували інші предмети й через них формува­ли відповідні компетентності, зокрема й цифро­ву. Важливо, щоб ми не тільки говорили, а й дія­ли. Ми відкрили майданчик для публічного обговорення і робо­ти над удосконаленням програм. Влітку це була робота над про­грамами початкової школи, наразі – черга базової. Якщо ви зна­єте про цікаві матеріали, які таким чином можна адаптувати до використання в школах, пропонуйте, ми завжди відкриті до та­ких пропозицій. Ми переконані, що реформа освіти має стати пріоритетом та надбанням усього українського суспільства. Саме тому ми робимо це обговорення максимально відкритим та за­прошуємо всіх брати в ньому активну участь».

03.03.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини