ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРОЩАВАЙ, ГОТІВКО?

У кінці травня 2016 року Національний банк України оголосив чотирирічну програму впро­вадження так званої cashless-економіки, основна мета якої полягає у переведенні насе­лення на безготівкові розрахунки, що мало б знизити частку готівки в економіці України.

Ні Національний банк, ні Міністер­ство фінансів не задовольняв той факт, що Україна займає одне з перших місць у сві­ті з обороту готівкових коштів. На переконання фінансистів, це свого роду гальмо економічно­го розвитку, яке, до того ж, сприяє зростанню ті­ньового сектору.

Наразі рівень готівки відносно ВВП складає 14,6%, а до 2020 року пла­нується скоротити цей рі­вень удвічі – до 7,5%. За­проваджуючи програму cashless-економіки, екс­перти передрікали чима­ло складнощів з її просу­ванням в Україні. Однак прогнози песимістів не справдилися. Показники ринку платіжних карток за результатами минуло­го року продемонструва­ли істотне зростання кількості та обсягів безго­тівкових розрахунків в Україні. Половина грома­дян регулярно використо­вують банківську картку в магазинах, на заправ­ках, аптеках тощо.

За 2016 рік загальна кількість операцій з вико­ристанням платіжних карток, емітованих укра­їнськими банками, зрос­ла на майже 28% та стано­вила 2513 млн штук, а об­сяги операцій зросли на 30,6% і становили близько 1610 млрд грн.

Станом на 1 січня 2017 року порівняно з мину­лим роком збільшилась загальна кількість актив­них платіжних карток на 1,55 млн штук (5%) – до 32,4 млн штук, безконтак­тних платіжних карток на 0,54 млн штук (37,4%) – до 1,99 млн штук; платіж­них карток з функцією електронних грошей ушестеро – до 54 тис. штук.

І це неабиякий прогрес, стверджують фахівці. Якщо в 2011 році частка безготівкових платежів з використанням карток становила 8%, то за під­сумками минулого року перевищила 35%.

Інфраструктура станом на 1 січня 2017 року нара­ховувала майже 33,8 тис. банкоматів і 219,2 тис. тер­міналів. Для порівняння: станом на 1 січня 2016 року – 33,3 тис. і 194,5 тис. відповідно. Можна ствер­джувати, що кількість безготівкових операцій зростає. Однак цілковито відзвичаїти населення від готівки складно, переко­нані аналітики фінансово­го ринку, бо це означало б позбутися тіньової еконо­міки. А її частка досить значна – приблизно 42%, тож на реалізацію повно­го переходу на безготівко­вий розрахунок знадо­биться певний час. Згідно з комплексною програ­мою розвитку фінансово­го сектору України у 2020 році мережа платіжних терміналів має зрости до 11 тис. на 1 млн населен­ня. Нині цей показник удвічі менший.

До слова, за кількістю платіжних карток і вста­новлених пристроїв для їх обслуговування лідиру­ють Київ, Харківська і Дніпропетровська області.

ІВАН НІКІТЧЕНКО, АНАЛІТИК ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «ПРАВОВЕСТ»:

«НБУ важливо стимулювати населення до переходу на безготівкові розрахунки, розвиваючи культуру користування банківськими карт­ками. При цьому, якщо ми боремося з корупцією і тіньовим сектором економіки, ці платежі потрібно виводити з тіні».

НА СТОРОЖІ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ

Із середини лю­того в столиці почала діяти «Муніципаль­на варта». Це місь­ке громадське фор­мування з охорони громадського по­рядку і державно­го кордону, пояс­нили у КМДА. Кадровою основою стала Київська спіл­ка ветеранів АТО. Наразі розпочинається процес залу­чення активних і свідомих киян, які бажають охороня­ти громадський порядок у столиці.

Як заявив начальник управління з питань взаємодії з правоохоронними органами по забезпеченню правопо­рядку та муніципальної безпеки КМДА Олег Куяв­ський, це довгоочікувана подія для столиці України. «Громадське формування – єдино можлива організа­ційно-правова форма участі громадян у забезпеченні громадського порядку спільно з поліцією. І це слушна нагода розпочати процес створення муніципального правоохоронного органу на базі ГФ. Наступним про­міжним етапом є створення КП «Муніципальна охоро­на», що дасть змогу офіційно влаштовувати активних членів ГФ охоронцями власності територіальної гро­мади, соціальної інфраструктури».

Очільник «Муніципальної варти» Ігор Марі поділився своєю ідеєю в соціальних мережах: «У рідному Києві має панувати мир. Саме цим ми вирішили зайнятися». Він додав, що в майбутньому планується створення муніципального правоохоронного органу з усіма по­вноваженнями силової структури.

Чому саме зараз створено таке громадське формуван­ня? На переконання експертів, причин кілька. Найго­ловніша – масштабне зростання рівня злочинності як загалом у країні, так і в столиці. Патрульна поліція, всупереч очікуванням, поки що не стала тим інстру­ментом, завдяки якому досягається громадський спо­кій. «Підтвердженням цьому, – заявляє громадський активіст Андріян Фітьо, – є події та інциденти, які від­верто демонструють пасивність, а подекуди й низьку професійну підготовку поліції до нинішніх викликів. У народі навіть побутує така назва, як «селфі-поліція»: приїхали, подивились, сфотографували й поїхали».

Загалом мешканці столиці схвально відгукуються про створення «Муніципальної варти», адже рівень зло­чинності в столиці зашкалює. Однак є й такі, хто пере­конаний, що міська влада створює свою невеличку ар­мію для обслуговування місцевих еліт. Щось на зразок репресивного апарату проти громадської та політич­ної опозицій, таких собі легальних «тітушок», які не зобов’язані носити спеціальну форму з ім’ям вартового на ній. Таке сприйняття мешканцями міста організа­тори передбачили, тож закликають киян оцінити пер­ші результати роботи варти вже найближчим часом.

• КОМЕНТАР

Віталій КЛИЧКО, голова Київської міської дер­жавної адміністрації:

«Створення муніципальної поліції – це впрова­дження світового досвіду. Муніципальна поліція дуже ефективно працює в багатьох країнах сві­ту. Її співробітники наводять лад на вулицях міс­та, зокрема займаються дотриманням правопо­рядку, питаннями неналежного паркування, евакуації автомобі­лів та штрафами. Наше завдання зробити так, аби робота полі­ції в Києві була ефективною. Громада має впливати на поліцію, яка повинна професійно та якісно виконувати свої обов’язки, аби в місті був порядок.

Повноваження муніципальної поліції будуть поширюватися ви­ключно на питання міської проблематики. Що стосується кар­ного розшуку, то це має залишатися, безумовно, за національ­ною поліцією. Але паркування, стягнення штрафів, правопоря­док на вулицях міста – це функції муніципальної поліції».

25.02.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини