ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

СУБСИДІЇ СКОРОТЯТЬ ЧЕРЕЗ ЗНИЖЕННЯ НОРМАТИВІВ

Від 1 травня п. р. знизяться соціальні нормативи на тепло-, газо- і електропостачання. Уряд уже ухвалив відповідну постанову. Згідно документа, соціальні норми споживання газу знизяться з 5,5 до 5 куб. м на 1 кв. м опалювальної площі. Знижено й нормативи споживання теплової енергії для централізованого опалення: з 0,0548 Гкал до 0,0432 Гкал на кв. м опалювальної площі.

Зменшення соціаль­них нормативів було однією з умов Між­народного валютно­го фонду для отримання Україною наступного тран­шу кредиту.

Нормативи споживання знижують постійно впро­довж останніх років. Біль­шість населення вже й не пригадує, що колись норма­тив споживання газу скла­дав 11 куб. м. У нинішніх умовах пропонують всього 5.

Голова наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: нормативи пока­зують, скільки в середньо­му українці витрачають ре­сурсів на обігрів 1 кв. м житла. Експерт упевнений, що Уряду перед тим, як ско­рочувати норматив, потріб­но було обґрунтувати такі розрахунки, деталізувати, на скільки і чому скороти­лося споживання.

«Певна логіка в такому рі­шенні є. Норма – приблиз­ний розрахунок того, скіль­ки одна людина може витра­чати води, електроенергії, газу, тепла. Цей норматив формується на основі розра­хунків, які подають поста­чальники тепла і які під­тверджує національний ре­гулятор. Але Уряд повинен був пояснити, чому скорочу­ють норми, показати розра­хунки», – каже аналітик.

Експерти переконані, що зниження соціальних норма­тивів неодмінно призведе до скорочення субсидій. Напри­клад, нинішня система суб­сидій покриває 330 куб. м на опалення помешкання пло­щею 60 кв. м. Уже з наступно­го опалювального сезону ко­мунальна знижка буде діяти тільки на 300 куб. м газу. Якщо ж продовжувати спа­лювати 330 кубометрів, дове­деться за 30 кубів сплачува­ти самотужки. За чинним та­рифом – більше 200 грн. Те саме з тепловою енергію. Якщо не скоротити спожи­вання тепла, то на «додатко­вий» обсяг тепла субсидія не поширюватиметься.

Логіка є надзвичайно простою: чим нижчі соці­альні норми, тим менше ко­штів буде компенсувати держава. Відповідно, чим менше грошей «відшкодує» держава, тим більше має сплатити кожна українська родина. Експерт Юрій Гав­рилечко стверджує, що та­ким рішенням «Кабінет Мі­ністрів заганяє себе в ситуа­цію, коли він сам буде зму­шений знизити ціну на газ». Адже рішення про знижен­ня соціальних нормативів призведе до ще більшої за­боргованості з комунальних тарифів. «У даній ситуації, – підсумував експерт, – Уряд занадто ризикує».

ВАЛЕНТИН ЗЕМЛЯНСЬКИЙ, ДИРЕКТОР ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПРОГРАМ ЦЕНТРУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НАН УКРАЇНИ:

«Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, зростатиме оплата. Щось покриє субсидія, а решту люди мають оплатити самі. Від­так перегляд нормативів дозволить державі заощадити на субсидіях для населення. Невідомо, скільки насправді споживається енергоносіїв. Але очевидно, що в держави немає коштів на субсидії».

ВІДЛУННЯ МОВНОГО МАЙДАНУ

Народні депу­тати розпо­чали нову спробу вре­гулювати мовне пи­тання в країні. На­скільки вдалою вона виявиться, аналіти­ки прогнозувати не наважуються. Ка­жуть, що в усі роки незалежності Украї­ни ця проблема була надзвичайно політизованою. Більше того, перетворилася на улюблене поле для спекуляцій. Тільки-но політики торка­лися мовних питань, це закінчувалося розколом у суспіль­стві, хоча сама громадськість, за великим рахунком, мовної проблеми якраз і не помічала.

Особливість нинішнього «мовного» марафону полягає в тому, що до Верховної Ради подано одразу три законопроек­ти про державну мову та порядок застосування інших мов в Україні. Усі законопроекти до голосування в парламенті по­винні отримати «добро» від Комітету ВРУ з питань культури і духовності. Його голова Микола Княжицький назвав доку­менти патріотичними і додав, що члени Комітету спробують швидко досягти компромісу, аби запропонувати депутатам «адекватний проект».

Якщо проаналізувати всі подані законопроекти, можна зро­бити попередній висновок, яка мовна реформа нас очікує. Во­лодіння державною мовою стане обов’язковим для набуття українського громадянства та для осіб, які виконують дер­жавні функції. Українська має стати мовою засідань, захо­дів, робочого спілкування, нормативно-правових актів та правових актів індивідуальної дії, внутрішніх актів, усіх ор­ганів влади. Російська матиме статус мов національних мен­шин. Фільми та вистави мають дублюватися державною. Преса також повинна стати здебільшого україномовною.

Українську мову пропонують зробити обов’язковою в до­шкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних за­кладах. При цьому в школах і садках допускається викорис­тання мов нацменшин, а у ВНЗ це не передбачено. Навчання в університетах має вестися виключно українською, допус­кається викладання одного або декількох предметів однією з офіційних мов ЄС.

Ця новація викликала неоднозначну реакцію в суспільстві: за належним дотриманням закону в разі його ухвалення на­глядатимуть уповноважений із захисту державної мови та мовні інспектори. І не тільки наглядатимуть, а за порушення притягуватимуть до відповідальності. Для інспекторів бу­дуть відкриті двері не лише державних та комунальних, а й приватних закладів, яким вони зможуть виписувати штрафи в розмірі 3400–5100 грн.

Ще свіжі в пам’яті уроки скандальної Ірини Фаріон, яка про­водила мовну інспекцію у дитячих садках 7 років тому. Тоді це викликало великий суспільний резонанс і обурення. Ана­літики не виключають, що результат від ухвалення мовної політики нинішнім складом Верховної Ради може бути ана­логічним. Особливо в південних та східних регіонах, де в по­всякденному спілкуванні переважає російська мова. Тож якщо мовна інспекція запрацює на повну силу, Україну заси­плють штрафами.

• КОМЕНТАР

Кость Бондаренко, політолог:

«Україномовною країна повинна ставати поступово, а такі законопроекти призведуть до розколу суспіль­ства. Справа в тому, що для авторів цей законопроект є лише «фіговим листком», який прикриває їх повну бездіяльність як політиків через те, що їм нічого ска­зати своїм виборцям. Вони передчувають, що можуть відбутися дострокові вибори, і коли вони прийдуть до виборців і ті спи­тають їх, що ви зробили, то похвалитися буде нічим. Тому вони взялися за випробувану модель. Якщо не зроблено нічого, можна братися за іс­торію, релігію і мову, спекулювати на цих темах. Але, як правило, поді­бні спекуляції призводять до розколу суспільства, ворожнечі між гро­мадянами, тому цей законопроект не для посилення статусу україн­ської мови, він спрямований на погіршення становища інших мов, на­самперед російської, закон не за щось, а проти чогось».

18.02.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини