ВІД СЕСІЇ ДО СЕСІЇ…
Одразу після закінчення зимової сесії на порядку денному
постало питання стипендій. Наприкінці минулого року Кабмін з подачі
Міністерства освіти і науки затвердив новий – рейтинговий підхід до визначення
стипендій, які отримуватимуть студенти. На папері все виглядало дуже просто.
Якщо студенти складають зимову сесію в грудні, стипендію за новими правилами
вони отримують вже в січні 2017 року, а якщо сесія в січні – у лютому.
Кожен вищий навчальний заклад мав розробити власні
критерії для складання рейтингу, затвердити вченою радою університету за
обов’язковим погодженням з органами студентського самоврядування університетів
та академій. Словом, обрати із студентського загалу найуспішніших. Та судячи з
усього, не всі університети встигли вчасно «імплементувати» нові правила. І
хоча точних механізмів жоден виш досі не має, кожен другий студент допомоги не
отримає. Кількість щасливчиків, які отримають нарахування, визначатиметься,
найімовірніше, в ручному режимі й у межах виділених з державного бюджету
грошей.
Так чи інакше, перекроювання студентських стипендій уже
відбувається в рамках нових підходів до нарахування. А студентська спільнота
занепокоєна, чи не призведе така новація до того, що на іспитах будуть зумисне
«завалювати» чи занижувати бали заради економії державних коштів. Адже не
секрет, що викладачі не завжди об’єктивно оцінюють знання своїх підопічних під
час заліків та іспитів. Тож про справедливість так званих рейтингів говорити
поки зарано. Успішність часто залежить від упередженості викладачів. Це
по-перше. А по- друге, саме гонитва за найвищим балом може стати черговою
корупційною складовою у вищих навчальних закладах країни.
Заступник голови громадської ради при Міністерстві освіти і
науки України Микита Андрєєв попереджає, що нова система нарахування
стипендій може розколоти студентське середовище. «Жорстка конкуренція навряд
чи допоможе у навчанні. Не всі витримають боротьбу за місце в рейтингу й
оцінки, які відображають не знання, а скоріше відсоток зробленої роботи. Не
забуваймо і про сумну традицію платити за оцінку, від якої залежить стипендія.
На моє переконання, давати право вишу самостійно визначати критерії успішності
студента – це підживлювати корупційну схему», – вважає громадський активіст.
А в Уряді своя точка зору на питання забезпечення студентів
стипендіями. «Ми наполягаємо на тому, щоб з кожним роком кількість учнів, які
претендують на академічну стипендію, поступово зменшувалася, – зазначив
заступник міністра фінансів України Сергій Марченко. – У першій декаді
листопада ми проводили нараду з представниками Міносвіти і домовилися, що в
2017 році стипендію отримають 40% кращих студентів, у 2018-му – вже 25%, а в
2019-му – 15%». Це, на думку чиновника, наблизить українське студентство до
європейських показників.
У студентів до Уряду чимало запитань. Насамперед, чому
визначена сума стипендії у поточному році не базується на прожитковому
мінімумі, і з яких причин Міністерство фінансів кілька років поспіль блокує
норму закону, що встановлює стипендію на рівні прожиткового мінімуму?
-
ВОЛОДИМИР БУГРОВ, ПРОРЕКТОР КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА:
«У цьому семестрі враховуватимуться оцінки за іспити,
курсові роботи, проекти і практику. Заліки в зимовій сесії не
враховуватимуться, а також громадська чи наукова активність, оскільки постанова
Кабміну була прийнята лише в грудні минулого року, відповідно, ні студенти, ні
керівництво не могли знати про зміни заздалегідь».
ІЗ СЕРЕДНІМ АРИФМЕТИЧНИМ НЕ СКЛАДАЄТЬСЯ
Анонсоване Урядом рішення про зниження ціни на ліки для
хворих на серцево-судинні недуги, бронхіальну астму та діабет мало б діяти вже
з 1 лютого. Однак саме від цієї дати недорогі препарати для зазначеної групи
хворих почали масово зникати з вітчизняних аптек. Через державне регулювання
цін їх просто невигідно постачати в Україну, стверджують фармацевти. Нагадаємо,
що в реєстрі граничних оптово-відпускних цін опинилися назви 21 лікарського
препарату. На них встановлено ціни, що не перевищують вартість медикаментів у
сусідніх країнах – Польщі, Латвії, Словаччині, Угорщині та Чехії.
То що ж сталося 1 лютого? Нічого надзвичайного. Замість обіцяного
здешевлення препаратів – чергове засідання Уряду. Його особливо чекали ті, хто
утримує фармацевтичний ринок. Вони сподівалися, що Уряд продовжить термін,
протягом якого аптеки можуть реалізовувати залишки лікарських засобів за старою
схемою. Себто за цінами, що перевищують граничний рівень. Так і сталося.
Кабінет Міністрів відклав своє рішення до кращих часів. Точніше, до 1 квітня –
дня сміху. Пацієнти вже висловили своє ставлення до чергової обіцянки
посадовців: знов обдурять.
Зате на сайті Міністерства охорони здоров’я з’явилося «чітке
роз’яснення» ситуації: «Підготовча робота із запровадження цінового
регулювання проводилася в тісній консультації з виробниками та операторами
ринку лікарських засобів. Деякі виробники погодилися на зниження цін і вже
почали цю практику. Однак напередодні запровадження референтних цін на ліки
частина представників фармацевтичної індустрії висловили занепокоєння, що для
належного виконання зазначеного регулювання їм потрібен триваліший перехідний
період для реалізації залишків лікарських засобів, на які поширюється
регулювання цін».
Тож поспішати виконувати рішення Уряду не варто. Поступове
зниження цін на ліки дозволить забезпечити комфортний перехід до державного
регулювання цін на ліки та впровадження програми відшкодування їх вартості,
уникнути дефіциту ліків і незручностей для громадян, пояснюють чиновники МОЗ.
Тим часом дистриб’ютори напряму звертаються до Уряду з категоричною
заявою, що вони не будуть постачати препарати, на яких не можна заробити. У
своєму зверненні вони вказують, що «ухвалене Урядом рішення про державне
регулювання цін на низку лікарських препаратів збентежило учасників фармацевтичного
ринку». Буцімто через нечіткі формулювання і неврегульоване питання реалізації
нових правил.
А поки в Уряді гадають, що відповісти на такі закиди,
дистриб’ютори зупинили закупівлю лікарських засобів із вказаного переліку.
Іноземні виробники препаратів і зовсім заявили, що не можуть знизити ціни до
зазначених. Із середнім арифметичним у них щось не складається.
Глава Уряду Володимир Гройсман передбачав, що опір фармацевтичного
ринку України буде колосальним. «Щоразу, коли ми починаємо займатися такими
системними рішеннями, то відчуваємо опір системи й тих, хто на цьому завжди
заробляв шалені гроші», – заявив він.
Володимир Гройсман укотре пообіцяв, що Уряд буде жорстко реагувати
на спроби фармацевтичної галузі чинити спротив реформі. А це означає, що
добровільного долучення дистриб’юторів до урядової програми чиновники не
очікують.
Наслідків благих намірів Уряду допомогти хворим буде два,
стверджують експерти. Подешевшають одні препарати, але подорожчають інші, щоб
компенсувати втрати. Або ліки зовсім зникнуть з аптечних мереж.
Володимир Руденко, директор Всеукраїнської громадської
організації «Аптечна професійна асоціація України»:
«Система буде ефективною лише тоді, коли будуть враховані
інтереси всіх учасників ринку, а ціни будуть «зрозумілими» й економічно
обґрунтованими. Головне, щоб від бізнесу не вимагали того, на що він не
спроможний.
Ситуація склалася таким чином, що на сьогодні учасники
фармринку не мають інформації щодо препаратів, які за цінами вищі, ніж ті, що
зареєстровані в реєстрі граничних оптово-відпускних цін. Чи зможуть вони
продаватися з 1 лютого в Україні за кошти пацієнтів? Це, звичайно, може
призвести до дефіциту деяких лікарських засобів. Текст чинної постанови Кабміну
прямої відповіді не дає. АПАУ звернулася із запитом до Кабміну і
Мінохоронздоров’я щодо офіційного роз’яснення, чи заборонено ввезення і продаж
лікарських засобів, ціни на які будуть перевищувати встановлені державою
граничні ціни. Правила гри на сьогодні не відомі: які зміни будуть внесені
конкретно, кого це буде стосуватись, буде це стосуватися цін чи асортименту».
11.02.2017
|