ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

РІВЕНЬ ІНФЛЯЦІЇ У ВИМІРІ «КИЇВСЬКОГО ТОРТУ»

Експерти переконують, що рівень інфляції вимірюється не статистичними даними Мініс­терства фінансів, а цінами на славетний «Київський торт». Солодкий сувенір додав у ціні 78%. Нині його вартість зросла із 137 до 224 грн. Причини подорожчання цього кулінарно­го бренду столиці варто пошукати у відсутності цінового регулювання та політиці вироб­ника. А що ж до інших лідерів подорожчання, доцільно проаналізувати урядову політику.

Аналітики продук­тового ринку вже створили «рей­тинг» продуктів, що найбільше подорожча­ли впродовж 2016 року. Так от: другу сходинку по­сіли алкогольні вироби. Наразі літр горілки ко­штує майже 150 грн. Екс­перти попереджають, що урядові дії на прозорість спиртового ринку вплину­ли вкрай негативно, що призвело до появи нових «горілчаних королів».

На третьому місці рей­тингу вартісних продуктів харчування – тверді сири. Ціни додали практично до 50%. Парадокс: Україна втратила один з найбільших ринків збуту – російський, однак ціни на сири продо­вжують зростати щомісяця. Кажуть, що це через подо­рожчання сировини та висо­ку прибутковість випуску сирних продуктів. Різниця між імпортним та продук­том вітчизняних виробників незначна, у межах 20%.

Серед так званих соці­альних продуктів по-справжньому «золотими» стали минулого року куря­чі яйця. Їх вартість колива­ється в межах 20–26 грн за десяток. На початку року ціна не перевищувала 15 грн за десять курячих яєць.

Подорожчало й вершко­ве масло. Якщо пачка 200 г на початку 2016 року ко­штувала 19 грн, то напри­кінці ціна сягнула 26 грн, себто подорожчала більш ніж на третину. Такою ж «золотою» стає і риба. Про червоні сорти риби взагалі не йдеться. Вартість «еліт­ного» продукту сягає 500 грн за кг. Ціна кілогра­ма «бюджетних» сортів до­дала 25%.

Загалом впродовж ми­нулого року ціни на спо­живчому ринку зросли на 12,4%. Експерти підрахува­ли, що із 23 основних про­дуктів харчування подо­рожчали 19. Тенденція до подорожчання всіх видів харчових продуктів збере­жеться й нинішнього року. Такий прогноз роблять екс­перти аграрного ринку. Якщо нині всі великі супер­маркети вказують ціну за 100 г продукту, не виключе­но, що досить скоро ми бу­демо спостерігати іншу картину: цінник познача­тиме його ціну за 1 г.

«Підвищення цін на про­дукти харчування ниніш­нього року, – стверджує ге­неральний директор Укра­їнської асоціації поста­чальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, – буде перевищувати ін­фляцію на 2–3%. Це тому, що більш швидкими тем­пами дорожчає те, що ко­ристується переважним по­питом. Сьогодні це не одяг, не електроніка, не нерухо­мість і не послуги. Це про­дукти харчування, і насам­перед – недорогі».

Загалом уже на початку 2017 року інфляція в країні прискориться. Такий про­гноз оприлюднило Мініс­терство економічного розвитку.

•  ДЕНИС МАРЧУК, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ АГРАРНОЇ ПАРТІЇ, ЕКСПЕРТ:

«Якщо курси валют продовжать коливатися, й долар коштуватиме 30 грн, ціни на продукти зростуть ще на 10–15%. Місячна норма харчів для українця уже зараз коштує 2800 грн, тому та мінімальна зарплата в 3200 грн, яку ухвалили в Україні, не рятує споживача. Стабілізувати ціни мож­на, започаткувавши практику державних інтервенцій щодо тих продук­тів, на які підвищується попит. Водночас є сенс зберегти для торговельних мереж обмеження в націнках до 15%».

ЗГОРИ ВИДНІШЕ

З 1 січня нинішньо­го року мінімаль­ну зарплату збіль­шено вдвічі – до 3200 грн. Однак далеко не кожен підприємець має змогу всім співробітни­кам підвищити зарплату до такого рівня. Хтось на­магатиметься перевести своїх працівників на полови­ну ставки або зважиться на їх звільнення. Однак Уряд планує жорстко перевіряти бізнес і вже погрожує штрафами «несумлінним» роботодавцям.

Кабінет Міністрів створив спеціальну міжвідомчу гру­пу, яку очолив віце-прем’єр Павло Розенко. Група буде відстежувати, як реально виконується рішення Уряду про підвищення мінімальної зарплати. Подібні групи планують створити в усіх областях України. Їхня мета – вчасно й прозоро реагувати на скарги співробітників на своїх керівників.

Очільник Держпраці Роман Чернеча про діяльність та­ких груп відгукується так: «Щоб не потрапити в одно­бічну ситуацію, коли за рішеннями Президента, парла­менту, Уряду та інших держорганів ми покращуємо до­бробут громадян, а бізнес назустріч не йде, власне, пре­вентивний метод – це створення робочих груп, які контролюватимуть процес виплати мінімальної зарплати».

Однак чіткої схеми, як саме мають надходити скарги на роботодавця членам робочої групи, не передбачено. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман поки що гово­рить про намір створити «комунікаційні можливості». «Хочу запевнити, що я доб’юся того, аби кожен робото­давець належним чином оцінював роботу найманого працівника. Нічого, якщо власник бізнесу трохи мен­ше заробить грошей, а його працівники будуть отриму­вати значно більше. Такою має бути логіка наших дій», – наголосив він.

Моніторити ситуацію будуть і в Пенсійному фонді. Як пояснили в прес-службі відомства, якщо за результата­ми аналізу даних реєстру платників соціального вне­ску буде виявлена недостовірна інформація, ПФ може зажадати «усунути порушення». Інформацію про пору­шення він буде переадресовувати в податкову та Дер­жавну службу статистики. У припиненні порушень за­цікавлена і місцева влада, оскільки податки із зарпла­ти є основною дохідною частиною не тільки ПФ, а й місцевих бюджетів.

Що ж загрожує несумлінним роботодавцям? Підприєм­цям, які проігнорують вимогу платити зарплату не нижче мінімальної, загрожують істотні штрафні санк­ції. Приміром, якщо роботодавець відмовився впустити на підприємство інспектора, йому доведеться заплати­ти штраф у розмірі до трьох мінімальних зарплат, себто 9600 грн. А якщо мета перевірки – знайти неоформлено­го співробітника або «тіньові» зарплати, роботодавцю, який відмовився спілкуватися з інспектором, загрожує штраф до 100 мінімальних зарплат. Із 1 січня поточного року це 320 тис. грн. То чи варто ризикувати?

• КОМЕНТАР

Антон КУЦ, керівник практики вирішення конфліктів і спорів Juscutum:

«Держава встановлює рівень мінімальної зарплати і зобов’язана контролювати бізнес у цьо­му питанні. Всі зобов’язані платити не менше, ніж встановлено. На сьогодні багато підпри­ємств офіційно виплачують працівникам цей мінімальний рівень. Чим вище рівень «мінімалки», тим більше податків збере держава. Адже невиплата заробітної плати за­грожує серйозними проблемами: починаючи від адміністратив­ної відповідальності, закінчуючи кримінальною. У разі адміні­стративної відповідальності порушникам, в основному, загрожу­ють штрафи. А от кримінальна відповідальність – це вже серйоз­но: можна отримати позбавлення волі на строк до 5 років.

Надалі планується створення відповідних груп на рівні областей. Робочу групу має очолити людина за посадою не нижче рівня за­ступника глави ОДА. Також туди мають бути включені представ­ники освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери, тери­торіальних підрозділів Пенсійного фонду, податкової, Державної служби праці. Це будуть так звані «групи реагування».

04.02.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини