ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ГІРКОМОЛОЧНІ ЦІНИ

Нинішнього року любителів молочної продукції чекає неприємний сюрприз – зрос­тання цін на молокопродукти. Експерти пов’язують це з тим, що світові ціни будуть зростати, а виробництво молока-сировини в Україні скорочуватиметься.

Здавалося б, куди вже їм зростати? Адже за ІІ півріччя мину­лого року сире моло­ко здорожчало на 40%, а молокопродукти орієнтов­но на чверть.

Прогнози на поточний рік – зростання цін щонай­менше на 10%. Таку думку висловив виконавчий ди­ректор Економічного дис­кусійного клубу Олег Пен­дзин. «Такі тенденції пов’язані з внутрішньою економічною ситуацією в країні», – зазначив експерт. На його переконання, зрос­тання цін на молочні про­дукти триватиме аж до се­редини лютого. Тож споді­ватися, що раціон україн­ців не збідніє, не варто.

Населення потроху зви­кає переходити на хліб і картоплю. Для більшості українських громадян частка молокопродуктів стає недоступною. Особли­во це стосується сиру, вершків, сметани. В ре­зультаті різкої інфляції в минулому році істотно змі­нилася структура спожив­чого кошика українців. Якщо раніше 50–55% дохо­ду сім’ї витрачали на про­дукти, після інфляції, вва­жає експерт Олег Устенко, до 85% доходу українців з мінімальними зарплатами буде йти на продукти, ре­шта – на комуналку. Чим бідніші українці, тим бо­лючіше вдарить по їх бю­джету інфляція.

Звідки взагалі взялася ця цифра підвищення вар­тості «молочки»? Наскіль­ки обґрунтоване підвищен­ня? Експерти називають ключові фактори, які впли­вають на процес ціноутво­рення. Їх три: світова ціна на молочну продукцію, курс долара, інфляція. У бюджеті на нинішній рік заклали показник інфляції у 10–12%, тож молочні про­дукти додадуть у ціні на такі ж відсотки. Хоча ана­літики аграрного ринку не виключають, що підвищен­ня може сягнути й 15–20%.

Також, на думку експер­та, іноді ціни піднімаються штучно, адже їхнє регулю­вання відбувається за пев­ною домовленістю монопо­лістів. Тому на скільки до­дасть у ціні той чи інший продукт, питання відкрите.

Варто лише проаналізу­вати цінники у великих чи малих продовольчих мага­зинах. Ціни на вершкове масло 72–73-відсоткової жирності напередодні Но­вого року підвищилися на 3,8%, або на 4,9 грн – до 133,83 грн/кг, на сметану 15-відсоткової жирності – на 5%, або на 1,88 грн – до 38,95 грн/кг, а на сир 9-від­соткової жирності – на 3,2%, або на 2,5 грн – до 80,44 грн/кг. Додайте до цього ще 10, 15 чи 20%, й отримаєте реальну цифру підвищення вже сьогодні.

ОЛЕНА КОВАЛЬОВА, ЗАСТУПНИК МІНІСТРА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА:

«Підвищення цін на молочну групу пов’язане із сезонним фактором. Тому що взимку не вистачає якісної сировини, і сировини як такої. Більше того, молочний ринок, як і будь-який продовольчий ринок, прив’язаний до гло­бального ринку. Тобто, на світовому ринку зростають ціни на молоко та молочні продукти, тож відповідним чином реагують ціни на українському».

САБОТАЖ НЕ ВИКЛЮЧАЄТЬСЯ

Із 1 січня поточного року ніхто не буде отримувати мен­ше 3200 грн. Це позитивний сигнал і для населення, і для економіки в цілому. Однак експерти вже заговорили про ризики підвищення «мінімалки», про шокову реакцію економіки. Про те, що економіка навряд чи встигне адапту­ватись до нових умов на ринку праці.

Загалом мінімальна зарплата покликана знизити бідність серед працівників. Вона може посилити позицію малоква­ліфікованих працівників на ринку праці, оскільки робото­давці повинні сплачувати заробітну плату, не нижчу за мі­німальну. Та якраз стрімке підвищення мінімальної заро­бітної плати може призвести до скорочення саме некваліфі­кованих працівників. У роботодавців, переконують аналі­тики ринку праці, є надто великий набір інструментів для скорочення видатків на оплату праці. Те, що вони ними планують скористатися, в експертів немає жодних сумні­вів. Попередній досвід поведінки роботодавців свідчить про неймовірну фантазію в цьому плані.

Фахівці ринку намагаються передбачити, який з інструмен­тів роботодавці можуть застосувати. І вже зробили відпо­відний прогноз. Найчастіше можуть переводити працівни­ків на часткову зайнятість. При цьому, кажуть експерти, можливе як справжнє переведення працівників на скороче­ний робочий день, так і умовне чи приховане. Якраз умовне переведення вигідне для роботодавців, бо при цьому вони намагатимуться економити на підвищенні фонду оплати праці. Вигідне воно й для працівників, бо в них залишаєть­ся можливість отримувати попередню суму.

Однак, якщо почнеться тривалий і масовий перехід «на нові умови співпраці», у ДФС або Державної інспекції з пи­тань праці неодмінно виникнуть питання.

Ще варіант: роботодавці можуть допускати збільшення частки працівників, які перебувають в неоплачуваних від­пустках. Цей захід не раз використовувався й раніше. І до­зволяв бізнесу знаходити кошти на збільшення оплати пра­ці. Однак експерти застерігають, що така стратегія компа­ній вкрай нестабільна і може призвести до втрат доходів працівників і бюджету загалом.

Не виключено, що роботодавці намагатимуться перевести реальну зайнятість у неформальну. Якщо це станеться, мож­на очікувати втрат бюджету, зростання безробіття і, як наслі­док, збільшення видатків Державної служби зайнятості.

Та найбільше фахівців ринку непокоїть той факт, що ком­панії перекладуть тягар від дворазового збільшення міні­мальної зарплати на споживачів, збільшивши ціни на свою продукцію.

• КОМЕНТАР

Павло РОЗЕНКО, віце-прем’єр-міністр України: «Перед нами постало абсолютно чітке завдання: щоб рішення Уряду щодо підвищення мінімаль­ної заробітної плати до 3200 грн було виконане в повному обсязі. При цьому не можна допусти­ти жодних маніпуляцій, насамперед керівників бюджетних установ, щодо переведення людей на неповний робочий день чи, не дай Боже, скорочення. Адже кошти, необхідні на фінансування бюджетної сфери, в повному обсязі закладені в Державному бюджеті на 2017 рік.

Уряд не допустить переведення людей на скорочений робочий день і неповні ставки. Ми взяли це безпосередньо під свій контроль. Зокрема, була створена комісія, яку очолив я як віце- прем’єр-міністр України, куди ввійшли всі профільні міністри, представники Державної інспекції з питань праці, Державної фіскальної служби. Ми будемо щотижнево моніторити ситуацію в областях, особливо в перші 3 місяці, та відстежувати букваль­но по кожній області ситуацію, що складається в навчальних за­кладах, у системі охорони здоров’я, щоб не допустити порушен­ня прав працівників».

21.01.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини