ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

«ЧЕТВІРКА» НЕ ГАРАНТУЄ ОТРИМАННЯ СТИПЕНДІЇ

Уже цього року зміниться виплата стипендій. Хто і на яких умовах отримуватиме гро­шову допомогу від держави? Це питання постало досить гостро після оприлюднення урядової постанови «Про внесення змін до стипендіального забезпечення», яка пе­редбачає скорочення кількості стипендіатів майже наполовину. Між тим, новий поря­док виплати стипендій набрав чинності уже з 1 січня нинішнього року. Тішить, що сти­пендії підвищаться, хоча до рівня прожиткового мінімуму і не дотягнуть.

Як і раніше, стипен­діальний фонд України передба­чає два види сти­пендій: соціальні (для со­ціально незахищених гро­мадян, пільговиків) та ака­демічні (за досягнення в навчанні). Щодо соціаль­ної стипендії, то її будуть отримувати близько 7% нинішніх студентів. Кри­терієм при визначенні пра­ва студента на соціальну стипендію залишається матеріальний стан сім’ї.

А от з академічними стипендіями не все так просто. Уряд затвердив ви­плату академічних стипен­дій студентам вищих на­вчальних закладів на під­ставі рейтингів. Основою для формування рейтингу слугуватиме успішність студентів. Як зазначають у Кабінеті Міністрів, будуть підвищені академічні сти­пендії для студентів, які обрали фах учителів мате­матики, інформатики, при­родничих наук, деяких ін­женерних напрямів.

До 1 січня п. р. акаде­мічні стипендії отримува­ли студенти, чий середній бал складав 4 бали і вище. Якщо студент схопив «трієчку» на якомусь складному іспиті, він міг перекрити її відмінним показником з іншого предмета і в такий спосіб вийти на бажані 4 бали.

Віднині не всі студенти з усередненою «четвір­кою» претендуватимуть на стипендію, а тільки ті, хто посяде вищі місця у рейтингу тих, хто навча­ється на «відмінно» і «до­бре». Рейтинг визначати­ме виш або коледж. У Мі­ністерстві освіти та науки прогнозують, що на місце в рейтингу на 90% впли­ватимуть підсумки іспи­тів і заліків, а на 10% – на­укова робота, громадська діяльність та спортивні досягнення претендентів. Таке процентне співвід­ношення допоможе ви­значити найбільш успіш­них студентів, навіть якщо за результатами се­сії всі вони отримали од­наковий середній бал.

Студентське середови­ще неоднозначно сприй­має новації Кабміну. Одні вважають, що замість того, аби позбавляти сту­дентів стипендій, слід ак­тивніше боротися з коруп­цією, яка завдає більше шкоди українському бю­джету. Інші впевнені, що стипендії мають отриму­вати значно менше сту­дентів. Прихильники та­кої думки радять зверну­ти увагу, на яких розкіш­них автівках студенти під’їжджають до свого вишу. Є й такі, котрі аргу­ментовано доводять, що видатки на освіту потріб­но не скорочувати, а на­впаки, постійно збільшу­вати, тоді не буде «відто­ку мізків» за кордон.

СЕРГІЙ МАРЧЕНКО, ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ:

«Ми не будемо підтримувати ситуацію, коли 75% студентів отриму­ють стипендію просто тому, що вони навчаються. Це неправильно, адже за рахунок кращих утримуються всі студенти. Натомість ми бу­демо підтримувати кращих. Думаю, суспільним критерієм тут має слугувати високий рівень підготовки студента, а суспільство за це сти­мулюватиме його стипендією».

«СЮРПРИЗ» ВІД НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Готівкові по­купки на суму 2 тис. доларів від­тепер поза зако­ном. Національ­ний банк оголо­сив про зниження дозволеної суми розрахунку готів­кою втричі – із 150 тис. до 50 тис. грн протягом одного дня. Новація почала діяти з 4 січня п. р. «Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися без будь-яких обме­жень, і банки зобов’язані забезпечити безготівкові пе­рерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі», – заявили у центральному банку країни. Там вважають, що зміни не завдадуть жодних незручностей громадя­нам, адже не стосуються щоденних покупок населен­ня, а тільки великих придбань, зокрема нерухомості, коштовностей, транспортних засобів, предметів мисте­цтва, хутра, подорожей тощо.

Банкіри тішаться, що зміни матимуть виключно пози­тивні наслідки. Бо стимулюватимуть банківську сис­тему, зменшать корупційну складову та тіньовий обіг грошей. Експерти ж переконують, що це перший крок до загального декларування доходів. Адвокат АО «Без­палий і партнери» Євген Журавський пояснює: «При­роду цього обмеження дуже просто зрозуміти – контроль за обігом грошових мас». І йдеться не тільки про підприємства, а й про звичайних українців.

Нові правила сприятимуть збору інформації про будь- які вартісні покупки громадян, а отримані дані будуть використовувати фіскальні служби та органи фінансо­вого моніторингу. Для того, аби порівняти прибутки та видатки українців, а головне – з’ясувати, з яких саме джерел походять їхні заощадження. Хоча, стверджу­ють фінансові аналітики, поки що в держави немає на­лежних можливостей якісно відстежувати грошові по­токи кожного українця. Для цього потрібен спеціаль­ний департамент з висококласними фахівцями. Однак директор Асоціації постачальників торговельних ме­реж Олексій Дорошенко переконує, що все йде до того, що приховати реальні доходи громадянам буде важко. «Через нотаріуса надходить ідентифікація покупця при купівлі нерухомості, корпоративних прав, автівки тощо. Великі придбання рано чи пізно десь «засвітять­ся». І тоді стане зрозуміло, чи насправді громадянин витрачає більше, ніж заробляє».

Своєю чергою в НБУ вважають, що цією новацією ро­блять добру справу: стимулюють населення переходи­ти на безготівкові розрахунки, а паралельно розвива­ють культуру користування банківськими картками. Щоб усе було, як у Європі.

• КОМЕНТАР

Василь НЕВМЕРЖИЦЬКИЙ, фінансовий екс­перт: «Навіть найсуворіший контроль не зможе забезпечити повернення готівки в банківський сектор і «білу» економіку. Щоб домогтися ба­жаної мети, необхідно дати населенню можли­вість легалізувати накопичені кошти без зайвих запитань. Наприклад, одночасно з внесенням змін запустити механізм амністії капіталу, в рамках якого кожен зможе внести на рахунок в банк стільки грошей, скільки вважа­тиме за потрібне, не побоюючись якихось санкцій з боку служ­би фінансового моніторингу або податкових органів.

Бажано, щоб при цьому банк узяв на себе функції податкового агента і задекларував у податковій внесену суму. Така акція, звісно, не повинна бути передчасною. Держава має встановити справедливий термін її дії, гарантувавши можливість для кож­ного громадянина встигнути задекларувати накопичення. Ті ж, хто не встигне або проігнорує пропозицію, повинні будуть зми­ритися з необхідністю відзвітувати про походження коштів при кожному контакті з банком або іншим суб’єктом фінансового моніторингу».

15.01.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини