ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ІНДЕКС НОВОРІЧНОГО СТОЛУ

Так от, аби накрити святковий стіл, знадобились картопля, курка, варена ковбаса, яйця, майонез, кон­сервовані огірки, хліб, вершкове мас­ло, червона ікра, твердий сир, торт, пляшки горілки та шампанського, мандарини. Хтось відзначав «по- багатому», дехто намагався «вписа­тися» в бюджет. 10 років тому за таке задоволення довелося викласти 211 грн. У 2017-му ж українці «збідніли» на майже вдесятеро більше. І це у ви­падку, якщо не подавали на стіл делі­катесів та надто дорогих продуктів. Такий собі бюджетний варіант.

Загалом новорічний стіл обій­шовся українцям на третину до­рожче, ніж торік. Адже алкогольні напої та м’ясні делікатеси подо­рожчали на 30%.

Серед продуктів, які найбільше подорожчали протягом 2016 року, офіційна статистика називає яйця (подорожчали на 34%), вершкове масло (32%), молоко (22%), кисло­молочний сир (16%) та соняшнико­ву олію (11%). Делікатесом для українців стала навіть традиційна різдвяна кутя. Ціни на інгредієнти для святкової страви зросли аж на 65%, і тепер кілограмовий набір продуктів для куті становить 123 грн проти 74 грн у минулому році.

Загалом новорічна ніч для пере­важної більшості громадян вияви­лася святом суцільних «делікате­сів», бо звичне раніше меню потя­гло не менше, ніж на половину за­робітної плати. Середня зарплата в Україні складає 5300 грн, а вартість новорічного столу сягнула при­близно 2 тис. грн, що на 600 грн більше, ніж торік.

І це ще не все. Через зростання тарифів у бюджеті новорічного свя­та потрібно було передбачити ще близько 100–150 грн на комунальні послуги, спожитих у процесі при­готування страв і проведення самої новорічної ночі з гірляндами та по­бутовою технікою. Ось так за свято у власному домі довелося викласти майже половину середньої зарпла­ти, яку, до слова, пощастило отри­мати далеко не всім.

• ВІТАЛІЙ СКОЦИК, ЛІДЕР АГРАРНОЇ ПАРТІЇ:

«Якщо рахувати «індекс олів’є», то за цей рік набір продуктів для са­лату здорожчав на 30–35%, так само, як і минулоріч. А загалом за два останніх роки салат став дорожчим майже на 70%. На вартість продукції впливають інфляція, податкова система, ціна бензину, енергоносіїв і ще чимало чинників».

КЛІЄНТІВ ПРОСЯТЬ НЕ ПАНІКУВАТИ

Новина про націоналізацію «Приватбанку» збу­рила українську громадськість. Адже він був, без перебільшення, народним українським бан­ком, чиїми послугами користується 40% насе­лення країни, маючи 2,5 тис. відділень по всій країні, 20 тис. банкоматів і 110 тис. платіжних терміналів. Для порівняння: «Ощадбанк» має 4100 відділень, але всього 2 тис. банкоматів і 11 тис. терміналів. До того ж, конку­рувати з рівнем сервісу державний банк навіть не на­магався. Над підтримкою системи «Приват 24» тру­дяться 1500 програмістів і техніків, аби люди могли без жодних проблем переказати гроші, заплатити за кому­нальні послуги та здійснити чимало інших операцій, до яких інші банківські установи ще не доросли.

Тож звістка, що від 19 грудня минулого року «Приват­банк» переходить у власність держави, спровокувала неабияку паніку серед користувачів. Частина грома­дян спішно подалися до банкоматів, щоб зняти залиш­ки зарплат і пенсій, вистоюючи в чергах по кілька го­дин. Гроші швидко закінчувались, бо ніхто не очікував такого шаленого попиту. І це ще більше підігрівало па­ніку. Оливи до вогню додали супермаркети. Люди піс­ля роботи не змогли традиційно скористатись картка­ми «Привату», бо термінали було заблоковано.

Напруга тривала недовго, вже на третій день після ого­лошення націоналізації банківська система запрацю­вала в звичному режимі. Новий очільник «Приватбан­ку» Олександр Шлапак у своєму першому зверненні до громадян перепросив за незручності, подякував за ро­зуміння, витримку і терпіння. І повідомив, що робота банку стабілізувалась, обсяги зняття готівки в банко­матах повернулись до звичних показників – трохи більше мільярда гривень на добу. За його словами, на­селення досить активно оформляє депозити, причому не тільки в гривні.

В офіційній заяві Уряду також ідеться про те, що дер­жава віднині гарантує безперебійне функціонування установи і збереження коштів клієнтів. Колишній член Ради НБУ Василь Горбаль зауважує: «Як тільки клієнти переконаються, що для них нічого не зміни­лось, вони знову понесуть гроші до «свого» банку. Од­нак на це піде кілька тижнів».

• КОМЕНТАР

Олександр ОХРІМЕНКО, президент Україн­ського аналітичного центру:

«Для клієнтів глобально нічого не зміниться. У нас є вдалий приклад націоналізації «Укргазбан­ку», коли власником установи стала держава, але банк продовжує нормально функціонувати, й клієнти нічого не втратили. «Націоналізація «Приватбанку» – скоріше технічна процедура і власне для його клієнтів мало цікава. Єдине, що може негативно відбитися на клієнтах, – зниження якості сервісу. Якщо ви приходите в дер­жавний «Ощадбанк», то можете витратити півгодини в очікуван­ні виконання якоїсь простої операції співробітником – він кудись телефонує, щось уточнює. У такому банку ви ризикуєте втратити купу часу і нервів, а співробітнику за це нічого не буде.

Натомість у приватному, якщо клієнта не обслужили за 3 хви­лини, співробітника можуть оштрафувати. Дуже не хотілось би, аби звички менеджменту «Ощадбанку» перейшли до націона­лізованого «Приватбанку».

07.01.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини