ЗБОКУ ВИДНІШЕ
25 жовтня Світовий банк опублікував рейтинг Doing Business на
2017 рік.
Україна посіла 80-те місце серед 190 країн світу. Це на три
позиції вище минулорічних показників. Зрештою, не такий уже й вагомий здобуток.
Однак у 2011–2013 роках Україна була на 149–152-му місці.
За середнім підрахунком експертів Світового банку, один
пункт рейтингу Doing Business приносить державі близько 500– 600 млн дол.
інвестицій.
В Уряді сподіваються, що у звіті наступного року можуть
з’явитися зовсім інші цифри. Офіс ефективного регулювання розробив
комплексний законопроект, який дозволить Україні піднятися на 30, а то й 35 позицій,
стверджують чиновники Кабінету Міністрів. А це означає, що вже наступного
року, якщо вдасться реалізувати задумане, наша країна опиниться в числі перших
50 країн, а ще через рік – у двадцятці держав з найсприятливішими умовами
ведення бізнесу.
На переконання експертів, поліпшення позиції в рейтингу
Світового банку свідчить, що в Україні певні зміни відбулися. Та, на думку
експерта податкової реформи «Реанімаційного пакета реформ» Володимира
Дубровського, для країни значно важливіші реальні реформи, що відбуваються в
податковій сфері, але не враховуються в цьому рейтингу. «Насправді, прогрес у
реформах є, – зазначає експерт. – Запроваджується більш-менш прозоре відшкодування
ПДВ, відбулося скорочення ЄСВ, що дуже важливо для бізнесу».
У виконавчого директора Фонду Блейзера в Україні Олега
Устенка небагато оптимізму від оприлюднення рейтингу легкості ведення
бізнесу на три позиції. «Це не прорив», – дещо категорично заявив він. І
додав, що це жодним чином не означає, що вже завтра Україну завалять
іноземними інвестиціями. За прогнозами Фонду, приплив іноземних капіталів
залишиться практично на рівні минулорічних показників, себто 3–4 млрд
доларів.
Для того, щоб Україну «завалили» фінансовими надходженнями з-за
кордону, треба справді зважитись на ривок угору. Хай не на 35, як запевняють
урядовці, а бодай на 20. Як це свого часу зробили Грузія, Польща, навіть
Болгарія та Румунія, коли мали вступати до Європейського Союзу.
Судячи з оновленого звіту Світового банку, Україні слід
рішучіше впроваджувати реформи з дерегуляції, оскільки в цьому відношенні вона
поступається сусіднім країнам. Румунія перебуває на 36-му місці, Білорусь –
37-му, Молдова – 44-му, РФ – 40-му.
СТЕПАН КУБІВ, ПЕРШИЙ ВІЦЕ- ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ:
«Так, справді маємо плюс три пункти порівняно з минулим
роком. Цей результат не дуже оптимістичний, але у команди Мінекономрозвитку та
Офісу ефективного регулювання є чіткий план, як його покращити уже 2018 року.
Звісно, буде потрібна серйозна взаємодія з парламентом, адже лише актами Уряду
реформи здійснити неможливо».
ФІСКАЛАМ ДОВЕДЕТЬСЯ ПОТІСНИТИСЯ
На черговому засіданні Уряду затверджено зміни до Податкового
кодексу України. Документ передбачає істотне скорочення повноважень ДФС,
впровадження єдиного реєстру з відшкодування ПДВ, перегляд системи
електронного адміністрування ПДВ, перегляд процедур трансфертного
ціноутворення та ліквідацію податкової міліції. Передбачається також пільговий
режим з податку на прибуток для новостворених підприємств, а також його
скасування з 2018 року.
«Найголовніше, що ми встановлюємо дуже серйозні заслони там, де
раніше кошти могли вимиватися з державного бюджету, переводитися в готівку
через конвертаційні центри. Тобто ці зміни дають змогу запровадити повноцінну
антикорупційну політику щодо адміністрування податків у країні», – заявив
очільник Кабміну Володимир Гройсман. Після ухвалення змін до Податкового
кодексу Урядом вони мають бути підтримані парламентом. А це, за словами
Прем’єра, «реальний шанс увійти в 2017 рік абсолютно планово, спокійно з новим
бюджетом та чіткими пріоритетами і перспективами».
Які зміни пропонує Уряд? Експерти побачили в документі 11
ключових блоків, однак жоден з них не передбачає перегляду чинних ставок.
Найперше – зміни в частині оподаткування. Усю методологію оподаткування
переведуть на Міністерство фінансів. Адміністрування всіх баз даних переходить
від Державної фіскальної служби до Мінфіну. Це робиться для того, щоб зменшити
можливості для маніпуляцій і ручного управління даними.
А чим займатимуться фіскали? Робота з контролю буде здійснюватись
на обласному рівні, а за районними інспекціями закріплять виключно сервісні
функції. «Податківці мають бути консультантами замість влаштовувати «маски-шоу»,
– заявив Петро Порошенко під час візиту до Житомира.
Ще одна ініціатива Кабміну: для сплати всіх податків, крім
ПДВ та акцизу з продажу палива, буде відкриватися єдиний казначейський
рахунок. Уряд впритул зайнявся впровадженням повноцінного електронного кабінету
платника податків. Це дозволить усунути ручне втручання в справи підприємців з
боку Державної фіскальної служби, а також звести до мінімуму особисте
спілкування з інспекторами.
Ніна ЮЖАНІНА, голова Комітету з питань податкової та митної
політики Верховної Ради України: «Завжди говорила, повторюся й нині: точкові
зміни до Податкового кодексу – чи то щодо адміністрування, чи в частині ставок
податків і зборів – не сприятимуть розвитку економіки, не виведуть зарплати з
тіні. Потрібен комплексний підхід до реформи. Що стосується лібералізації
податкового адміністрування, Уряд найближчим часом зареєструє у Верховній
Раді законопроект. Я думаю, ми його дуже швидко проголосуємо. І залежно від
необхідності розробки програмного забезпечення та запуску автоматизованих
процесів, всі ці норми почнуть діяти, ймовірно, з 1 квітня 2017 року. Чим
менше ми матимемо ручного втручання й особистого спілкування інспектора з
підприємцем, тим швидше досягнемо успіху, як це відбувається в Америці та інших
країнах. Відкриється можливість спілкуватися через електронний кабінет
платника податків, який залишатиме сліди всього процесу спілкування».
07.11.2016
|