ПОПИТ НА «ТЕПЛІ» КРЕДИТИ ЗРОСТАЄ
У першій половині жовтня відновлено дію популярного серед
населення напрямку Урядової програми з енергоефективності – придбання
енергоефективних матеріалів та обладнання з частковим відшкодуванням залучених
кредитних коштів. Державні банки – Ощадбанк та Укргазбанк – знову почали видачу
фізичним особам «теплих» кредитів у рамках програми. У кінці липня Уряд ухвалив
рішення про спрямування додаткових 100 млн грн на допомогу українцям для
утеплення індивідуального житла. Віднині громадяни, котрі беруть участь у
програмі, отримають від держави безповоротну фінансову допомогу в розмірі 35%
від суми залучених кредитних коштів. Така компенсація надаватиметься і тим,
хто отримує субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
Кошти підуть на утеплення власних помешкань, заміну вікон на
енерогоощадні, встановлення вузлів обліку теплової енергії, модернізацію
освітлення тощо. Зауважимо, що попит на так звані «теплі» кредити зріс
утричі. Наразі 398 ОСББ та 145 тис. фізичних осіб скористалися «теплими» кредитами.
Таку статистику оприлюднили у департаменті Державної агенції з
енергоефективності та енергозбереження. Запевнили, що державна програма
«Теплий дім» реально працює. За словами фахівців агенції, відшкодування
коштів від держави вже відчули ті, хто скористався кредитом. Приміром, якщо
йдеться про встановлення твердопаливного котла, відшкодування буде у межах
20%, але не більше 12 тис. грн. Якщо це субсидіант, то ставка відшкодування
підвищується до 35%, але знов-таки не більше 12 тис. грн. У такий спосіб
держава заохочує своїх громадян до енергоефективних заходів.
Експерти радять не дуже тішитись «теплими» кредитами. Так,
держава платить за споживача від 20 до 40%, але це не означає, що банк не
отримає прибутку. Майже 25% ефективної річної ставки за кредитом вистачає, щоб
забезпечити «рентабельність» на рівні 20%. Споживачі оплачують користування
кредитними коштами. Безвідсоткового кредиту або ж низької кредитної ставки
населення не отримує. І державні банки заробляють на «енергоефективній»
програмі. Виходить, що так звані енергоефективні програми Уряду – своєрідний
бізнес для банків, що тільки віддалено нагадують риси цільової програми
держави щодо зменшення витрат газу і тепла серед споживачів. Власне, самі
банкіри відверто називають програму «Теплий дім» бізнес-проектом, аж ніяк не
соціальним, як про це заявляють урядовці.
АНДРІЙ СТЕЦЕВИЧ, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ ОЩАДБАНКУ:
«Для банків фактично відкрився фінансовий ринок житлово-комунальних
послуг, що дало змогу комплексно підходити до надання послуг і працювати з
новим суб’єктом – насамперед з об’єднаннями співвласників багатоквартирних
будинків та житлово-будівельними кооперативами. Для нас ринок
енергоефективності є однією із сфер, в яку можна сміливо вкладати кошти».
КОМУНАЛКА В РОЗСТРОЧКУ
Верховна Рада України запропонувала Уряду дозволити
громадянам, які не мають права на субсидію, оплачувати комунальні послуги
частинами протягом року. «Щоб ті люди, які отримують субсидії, мали мінімальні
платежі, а ті українці, які не мають права на субсидії, могли зробити
розстрочку на 12 місяців і пройти спокійно опалювальний сезон», – заявив
міністр юстиції Павло Петренко.
Свою позицію озвучив і Прем’єр Володимир Гройсман під час
зустрічі з представниками профспілок. Після консультацій та обговорення цієї
теми з народними депутатами, зазначив глава Уряду, Кабмін запровадить
12-місячну розстрочку на оплату житлово-комунальних послуг. Володимир Гройсман
попросив не плутати це з кредитом і не лякати людей відсотками. На його
переконання, розстрочка зменшить навантаження на бюджет тих родин, котрі не
можуть розраховувати на субсидії або свідомо відмовляються від адресної
допомоги.
Наразі субсидії в Україні оформили 5,5 млн домогосподарств.
За прогнозами експертів, ця цифра буде зростати, щойно громадяни отримають
перші платіжки за тепло. Уряд не виключає, що число домогосподарств, які потребують
державної допомоги, може сягнути 9 млн. При цьому середній розмір субсидій
очікується у межах 2 тис. грн.
Чи спрацює такий механізм допомоги, як розстрочка, передбачити
складно. Перші відгуки про новацію «Профспілкові вісті» вже почули. Переважна
більшість громадян не вбачають у пропозиції народних депутатів і Уряду
полегшення для бюджету своїх сімей. Розстрочку все одно треба повертати. Хай не
сьогодні чи завтра, але неодмінно по закінченню 12-місячного терміну.
Інша справа, якби підвищення тарифів було одноразовою
акцією, тоді можна було б розподіляти сімейний бюджет на порції, аби після
сплати комунальних платежів щось залишалось в родині. Однак тарифи планують
підвищувати і в майбутньому. І це стає аргументом не на користь розстрочки.
То, може, Уряду й справді видніше? Віце-прем’єр- міністр,
міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства Геннадій Зубко заявив, що чергове підвищення комунальних тарифів
не призведе до значного збільшення кількості хронічних неплатників. Це за
очікуванням Кабміну.
Юрій СОЛОВЕЙ, заступник голови Комітету Верховної Ради з
питань економічної політики:
«Ця ініціатива розрахована на людей, котрі з якихось причин
не отримали субсидії і зобов’язані платити за ринковою ціною, не маючи
можливості, особливо в опалювальний період, одномоментно та вчасно розрахуватися
за комунальні послуги з постачальними компаніями. Тому Уряд ухвалив постанову,
яка дозволить розтягнути платежі на рік. Кабмін створює механізми, які
дозволяють зменшити навантаження на споживачів, таку собі «подушку» для людей,
котрі опинилися в скрутній фінансовій ситуації, чий дохід не є достатнім, щоб
своєчасно розрахуватися за комунальні послуги. На цьому етапі я вважаю, що це
нормальний механізм. Але крім нього, урядовці повинні шукати інші механізми.
Одним з таких механізмів, до речі, може бути подальша монетизація субсидій або
інших пільг, які можуть використовуватися для сплати за комунальні послуги».
27.10.2016
|