ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ДОЖИТИ Б ДО ПІДВИЩЕННЯ СТАНДАРТІВ…

Державний бюджет може «зависнути» у Верховній Раді до Нового року. Такі прогнози роблять аналітики. Закладені до державного кошторису показники фінансисти нази­вають доволі оптимістичними і сумніваються в їх реалізації. Є питання і до запевнення урядовців, що бюджет соціально орієнтований, бо збільшуються мінімальна заробіт­на плата, стипендії, компенсації по субсидіях.

Кабінет Міністрів планує підвищити мінімальну заробіт­ну плату на 10%, збільшити соціальні стан­дарти для медиків і вчите­лів, але й тут при інфляції і девальвації гривні екс­перти вбачають підводні камені. Тож прогнозують гарячі баталії у сесійній залі і традиційне ухвален­ня головного фінансового документа під ялинку.

У 2017 році соціальні стандарти життя україн­ців мають бути підвище­ні. Про це заявив Прези­дент Петро Порошенко на засіданні Ради національ­ної безпеки та оборони. «Є тверда позиція, що попри скрутне становище, ми маємо забезпечити у 2017 році збереження і підви­щення відповідного рівня соціальних стандартів», – заявив Глава держави.

Позиція насправді не така тверда, як про це го­ворить Президент. Аналі­тики вказують на те, що одного бажання чи декла­ративної заяви недостат­ньо. «Підвищувати соці­альні стандарти потрібно разом з реформами, зо­крема в медичній галузі та освіті, державній служ­бі, супроводжуючи їх ско­роченням кадрів та неефективних інституцій», – наголошує старший еко­номіст Центру соціально- економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.

Пересічних українців цікавить, наскільки ре­ально зростуть соціальні стандарти. Раніше мі­ністр соціальної політики Андрій Рева заявляв, що в Україні мінімальна заро­бітна плата зросте на 50%. Чи то не склалося, чи не зрослося. Бо цифри зовсім інші. На 1 грудня поточ­ного року ми будемо мати мінімальну зарплату і прожитковий мінімум на рівні 1 600 грн. Відповідно на 1 грудня 2017 року – 1 762 грн. 50% ніяк не ви­ходить. Соціальні стан­дарти за підсумками року збільшаться на 16%, в той час як рівень інфляції, за прогнозами Уряду, досяг­не 12%. Темпи зростання соціальних стандартів на­чебто випереджають ін­фляцію, але народ остан­нім часом не дуже вірить у реальність будь-яких показників. Прем’єр- міністр України Володи­мир Гройсман вибачаєть­ся перед співгромадяна­ми й обіцяє: «Якщо ми бу­демо бачити, що є більше можливостей для збіль­шення цих соціальних стандартів, ми із задово­ленням зробимо ще один крок, щоб передати біль­ше грошей людям».

• КОМЕНТАР

ОЛЕГ УСТЕНКО, ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР МІЖНАРОДНОГО ФОНДУ БЛЕЙЗЕРА:

«Для того, щоб реальні доходи зросли, соціальні стандарти мали б збільшитися на 70%. Що стосується усередненого показника, це рі­вень інфляції за станом до 3 останніх років. Кумулятивний рівень ін­фляції перевищує позначку в 90%. Щоб українці як мінімум не втрати­ли свої доходи, вони повинні отримувати зарплату в 1,9 раза більше».

СИТО ВІД УРЯДУ ЧИ МВФ?

Український Уряд днями спішно, майже в ав­ральному порядку, змінив норми для отри­мання субсидій. На таку кількість претенден­тів на державну допомогу в Кабінеті Міністрів точно не розраховували. Наразі вже існує за­боргованість з виплати субсидій, а число лю­дей, неспроможних упоратись з комунальни­ми тарифами, множиться не по днях, а по го­динах. Уже відомо, що практично половина українських домогосподарств мають право звернутись за субсидіями. Тож в Уряді роз­мірковують, як зменшити витрати і зберегти «гарну міну при поганій грі» перед основним кредитором – МВФ. У меморандумі прописа­не «коригування виплат субсидій».

Як міркували, коригували, і до якого спільного знаменника дійшли?

Тим, хто заробляє менше прожиткового міні­муму (1399 грн), при розрахунку будуть врахо­вувати не реально зазначені доходи, а цей самий міні­мум. Для безробітних теж змінилася норма: тепер їм враховують два прожиткових мінімуми, а не один. Якщо в заяві претендента буде зазначено, що він безро­бітний, автоматично напишуть дохід у 2798 грн.

Студентам віднині будуть враховувати стипендію як фактичний дохід. Пенсіонерам, які вийшли на пенсію в рік подання на субсидію, враховуватимуть зарплату за минулий рік, а також дохід за минулий місяць. А тим пенсіонерам, чиї доходи з минулого року зросли, розмір субсидії уріжуть.

Аби стали зрозумілішими запропоновані Урядом нор­ми, розглянемо це на прикладі. Приміром, є сім’я з трьох осіб. Чоловік і дружина працюють. Якщо син чи донька отримує стипендію, такий дохід буде врахова­но при нарахуванні субсидії. Що означає одне: розмір субсидії зменшать.

І ще на одне джерело зменшення витрат на субсидії звертають увагу в Кабміні. «Наприклад, після минулої зими стало зрозуміло, що встановлені нормативи наба­гато вищі, ніж фактичне використання людьми енерго­носіїв. Зокрема, газу. Через це у нас з’явився дисбаланс між тим, що нараховано людям, і тим, що за фактом сплачено компаніями за реальні послуги», – зазначив віце-прем’єр із соціальних питань Павло Розенко.

• КОМЕНТАР

Юрій МИРОНЕНКО, голова правління Інститу­ту суспільно-економічних досліджень:

«Зрозуміло, що зростання тарифів на електроенергію призведе до зростання тарифів на воду й опалення. Відтак, кількість домогосподарств, які будуть неспроможні платити за житлово-ко­мунальні послуги і потребуватимуть субсидій, збільшиться. А в результаті матимемо країну пільговиків. До чого це призведе? До значного зростання видатків державного бюджету і збільшення дефіциту. А це не сподобається нашому основному кредитору – МВФ, який і вимагав збільшення тари­фів до ринкового рівня. На вимогу МВФ, дефіцит державного бюджету не може перевищувати 3,7% ВВП. Українському Уряду, щоб сплачувати субсидії і не збільшувати дефіцит, доведеться збільшувати доходи державного бюджету або скорочувати якісь інші видатки, щоб спрямувати ці кошти на сплату субси­дій. І ще: існуючий механізм нарахування субсидій жодним чи­ном не мотивує населення до заходів з енергозбереження».

03.10.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини