ЧЕРГОВИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ
Уряд припиняє контролювати ціни на основні соціальні
продукти. За задумом
Мінекономрозвитку, це перший крок на шляху до повного
скасування держав-
ного регулювання цін. Адже якщо держава припинить втручатися
в ціноутво-
рення, це сприятиме зростанню прибутковості підприємств,
збільшить інвес-
тиції та знизить адміністративний тиск на бізнес. Така
відмова є тимчасовою.
Розрахований експеримент на 3 місяці. Вже в грудні експерти
проведуть спе-
ціальний моніторинг, який продемонструє ефективність такої
новації.
Заступник міністра
економічного роз-
витку і торгівлі
Максим Нефьодов
вважає, що в умовах рин-
кової економіки держав-
ний контроль за цінами є
неефективним. А регуля-
ція цін – пережиток радян-
ської системи. І саме тому
Мінекономрозвитку хоче
на 3 місяці вдатися до екс-
перименту.
Постанова Кабміну про
регуляцію відпускних цін
і націнки на соціально
значущі товари діє в Укра-
їні вже 20 років. Весь цей
час і постачальники, і рі-
тейлери не мали права
встановлювати націнки на
соціальну групу товарів
на власний розсуд. Тож
нині скаржаться, що пра-
цюють трохи не в збиток.
Народ не проти дерегуля-
ції, але чи потрібен такий
експеримент у період най-
нижчого рівня життя за
останні 20 років? Адже
коли ціни вийдуть з-під
контролю, товари одно-
значно подорожчають.
Йдеться, насамперед, про
соціально значущі харчі,
вартість яких поки що
була «в полі державного
регулювання». Приміром,
молочна продукція може
подорожчати на 12%, хліб
і м’ясо – на 5%. А потім
зросте ціна й на решту
продуктів: яйця, крупи,
макарони, ковбасу, верш-
кове масло, олію, цукор та
овочі.
У профільному міністер-
стві заявили про намір ска-
сувати регулювання для
90% товарів. Тобто відпусти-
ти ціни у вільне плавання.
Проведемо елементарні
розрахунки. Якщо виходи-
ти з того, що нині націнка
на соціальні продукти
складає максимум 15%, то
під час проведення експе-
рименту може зрости до
30–40%. А вартість самого
продукту може збільши-
тись одразу на 50%. Для
людей із середньою зарпла-
тою у 3,5 тис. грн це істотне
подорожчання.
Про потенційний ризик
посилення соціальної на-
пруги «через зростання цін
на товари, які раніше підпа-
дали під обмежені розцін-
ки» уже говорять у Міністер-
стві економічного розвитку
й торгівлі. А в торговельних
мережах запевняють, що в
зв’язку із скасуванням дер-
жавного регулювання під-
вищувати ціни на продукти
не збираються. Авжеж, каза-
ли пани – кожух дадуть. Те-
пле їхнє слово.
ІМІТАЦІЯ РЕФОРМИ
З початком нового парламентського сезону
традиційно відновлюються баталії довкола по-
даткової реформи. Так було в 2014 та 2015 ро-
ках. Не став винятком і нинішній рік. Глава Мін-
фіну Олександр Данилюк повідомив, що його
відомство завершує доопрацювання нового
Податкового кодексу. Вже до кінця вересня мі-
ністерство планує надати Уряду остаточну
версію змін. Експерти кажуть, що очільник Мі-
ністерства фінансів у такий спосіб анонсував
нову концепцію змін до Податкового кодексу.
Такий собі варіант реформи.
Та якщо уважно переглянути наданий міні-
стром документ, у ньому важко віднайти
щось революційне. Ті самі пропозиції щодо
адміністрування, передачі повноважень від
ДФС до Мінфіну, ліквідації податкової міліції.
Експерти вже назвали процес внесення змін до По-
даткового кодексу черговою спробою Мінфіну злег-
ка підкоригувати його у переддень обговорення
Держбюджету–2017, переважно шляхом перебрання
частини функцій ДФС Мінфіном. Вимоги ж бізнесу
незмінні: отримати зрозумілі правила гри, які деко-
ративними правками Податкового кодексу навряд
чи сформуються.
Наразі підприємців турбує новація щодо передачі
всіх баз даних від Державної фіскальної служби до
Міністерства фінансів чи держпідприємства, яке
може бути створене для управління даними. З одно-
го боку, це позитивна ідея, адже не секрет, що ДФС –
одна з найбільш корумпованих структур в Україні.
А з іншого, чи не призведе це до втрати персональ-
них даних або витоку інформації, як це нещодавно
трапилось у ДФС. Фахівці закликають забезпечити
безболісну передачу. Для цього не зайве продумати
певні обмеження, перехідний період. Словом, зроби-
ти це грамотно, аби в черговий раз не нашкодити, бо
в період від ухвалення законів до практичного їх
втілення чомусь відбуваються дивні метаморфози.
Такі прецеденти вже траплялись, коли домовлялись
про певні ставки, які потім радикально перегляда-
лись на етапі проходження документів не тільки в
Уряді, а й у сесійній залі. Є побоювання, що й нині
Уряд закладе одні показники, а в профільних коміте-
тах їх «переглянуть».
26.09.2016
|
