« на головну 23.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1248)
04
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Резонанс

«Хрестовий похід» проти обмінників

«Хрестовий похід» проти обмінників

 В Україні чергова валютна паніка. Якщо на початку осені за «ігри з валютою» розпла­чувалися банки, то нині дійшла черга й до обмінних пунктів – їх масово закривають. Експерти висловлюються за ліквідацію агентських обмінних пунктів і закріплення права на проведення валютно-обмінних операцій виключно за банками. Як позна­читься нова ініціатива на пересічних укра­їнцях і чи не призведе до появи численної армії «міняйл»?

 Пункти обміну чи обману?

Інформація про закриття обмінників валюти збурила суспільство. Одні катего­рично заявляють, що ця послуга потрібна й зручна. Інші налаштовані проти та обу­рюються: скільки можна «годувати» тих, хто заробляє на різниці курсу? І з ними сперечатися важко. Адже сьогодні пунк­ти обміну валют дуже часто виявляються пунктами обману. Обмін валют у кіосках – досить прибутковий бізнес. Виготовля­ти нічого не треба, прибуток капає з най­простіших за своєю суттю операцій. Фі­нансисти кажуть, що стандартна точка приносить від 3 до 5 тисяч доларів на мі­сяць чистого прибутку. Такий шалений заробіток отримують на різниці курсів валют. Кожен обмінний пункт, по суті, встановлює свій курс і працює за «влас­ним сценарієм». Звична картина: долар купують, наприклад, за 8,05, а продають – як кому заманеться. Різниця курсу до­сить відчутна. Особливо у місцях велико­го скупчення люду. Крім того, деякі об­мінники беруть комісію, а це теж додат­кове джерело заробітку.

Про інші способи отримання прибут­ків касири обмінних пунктів воліють не розповідати. Про це можна дізнатися від тих, хто постраждав унаслідок нечесних оборудок. Здавалося б, де можна безпечно обміняти валюту, як не в сертифікова­ному пункті зі стандартною вивіскою? А от і ні, бо обмінники бувають різні. Особливо ті, що спокушають вигідним кур­сом. Нечисті на руку працівники обмін­ників знають безліч способів відбирання грошей у населення. Найвідоміший спо­сіб такого шахрайства – варіації на тему обмінного курсу.

Приміром, ви обираєте обмінник, де вигідний для вас курс. Віддаєте у вікон­це касирові гроші, а одержавши й пере­рахувавши «відповідь», із подивом вияв­ляєте, що отримали менше, аніж розра­ховували. У чому ж річ? Виявляється, що цей вигідний курс дійсний тільки при обміні від 5000 доларів.

Про це, як правило, здивований клі­єнт дізнається від касирки, вже отримав­ши гроші. Бо інформація про це, написа­на дрібними літерами на клаптику папе­ру, розміщена подалі від очей клієнта. До кого претензії? Звісно, до людини, яка або не вміє читати, або дуже поспішає.

Іще один спосіб нечесної гри обмінни­ків перегукується з основним. Клієнта заманюють вигідним, на перший погляд, курсом обміну. І тільки тоді, коли він по­чинає обурюватися, що отримав на руки менше очікуваної суми, йому нагаду­ють, що за валютні операції передбачена комісія. Зазвичай про таку «дрібницю» обмінники не попереджають. А ті, хто все-таки не приховує власне факту комі­сії, розміщують це оголошення макси­мально непримітно для клієнта.

Ці способи відносно чесні. Та трапля­ються й кримінальні, що розраховані на неуважних клієнтів і тих, хто надто по­спішає. Ось приклад: касир у віконці «пробиває» відповідну суму, потім ви­кладає купюри в лоток. Людина стежить за касиром і впевнена, що в лотку пра­вильна сума, не перераховуючи, бере гроші й поспішає у своїх справах, аби не «світитися» біля обмінника. Фокус поля­гає в тому, що касири-шахраї під час роз­міну великих сум навмисно кладуть у лоток кілька купюр ближче до себе. Клі­єнт не здогадується понишпорити рукою вглибині лотка. Деякі обмінники грі­шать іще одним способом обману: «зна­ходять» фальшиву купюру, якщо обмі­нюється немала сума. Клієнт у жодному разі не хоче зв’язуватися з міліцією, тож залишає купюру на «експертизу». Відтак касири «наварюють» на таких полохли­вих і довірливих громадянах непогані суми.

Тут вам не Париж

Українська влада розраховує поступо­во закріпити право на валютно-обмінні операції виключно за банками, відтак по всій країні закриваються нелегальні об­мінні пункти. Нелегальними вважають­ся пункти, у яких через порушення умов здійснення обмінних операцій відклика­ні реєстраційні документи. Територіаль­ні управління Нацбанку регулярно ін­формують правоохоронців про такі пунк­ти обміну валюти. Однак, як свідчить практика, такі заклади часто ігнорують законні вимоги й продовжують свою ді­яльність, мотивуючи це тим, що на їхні послуги є попит. Законодавство, що ре­гулює діяльність обмінних пунктів, поки далеке від досконалості, вважають фа­хівці. І ця обставина створює передумо­ви для зловживань із боку працівників обмінних пунктів.

Та видається, що цього разу влада сер­йозно взялася за порушників. Так, право­охоронці вже викрили понад два десятки закладів, котрі працювали без дозвіль­них документів. Їх діяльність припини­ли, всю валюту вилучили. У департамен­ті ДСБЕЗ МВС кажуть, що рейди щодо викриття «підпільних» обмінних пунк­тів в Україні, триватимуть і надалі.

Експерти наголошують, що нелегаль­ні обмінники валют можна виявити до­сить легко. Такі заклади не мають виві­сок із реквізитами фінансових установ, до того ж гроші там можуть поміняти, не вимагаючи документів, які б підтвер­джували особу клієнта. Цю норму поки що ніхто не скасовував, окрім працівни­ків «підпільних» обмінників.

Директор Бюро економічних і соці­альних технологій Валерій Гладкий стверджує, що таке явище, як обмінні пункти, поширене тільки в Україні. На Заході їх можна зауважити тільки в міс­цях великого скупчення туристів. Він по­яснив, що ніде у світі немає такого, щоб і банки, й інші фінансові структури здій­снювали обмін валюти. «Ніде обмінни­ків, окрім обмеженої їх кількості в Пари­жі, де багато туристів, я не бачив», – на­голосив експерт.

До слова, зарубіжні гості Євро–2012 були здивовані такою кількістю обмін­них пунктів валюти у Києві та містах, де відбувалися футбольні матчі. А дехто був упевнений, що пункти відкрили на­передодні чемпіонату виключно в інтересах гостей.

На закритті вуличних обмінних пунк­тів наполягає більшість експертів фінан­сового ринку. Та одним помахом пера цього зробити не вдасться. Тож поки що йдеться про скорочення їх кількості.

Керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Микола Івченко вважає, що було б доцільніше скоротити кількість обмінних пунктів, залишивши їх лише в місцях великого скупчення туристів, наприклад у Криму чи Карпатах. А взагалі, як вважає аналі­тик, до вирішення цього питання слід підходити з точки зору зручності для клієнтів.

Альтернатива обмінникам

Законною альтернативою обмінним пунктам виступають комерційні банки. Слід зазначити, що до питань безпеки та юридичної чистоти проведення обмін­них операцій тут підходять доволі суво­ро й сумлінно. Принаймні обраховувати клієнтів або підмінювати заявлені курси безпосередньо в приміщенні банку нава­житься далеко не кожний співробітник.

Проте і тут вистачає проблем. Банки чомусь не хочуть міняти більше, аніж 200 доларів. Якщо людині потрібно купи­ти 1000 американських доларів, то вона має завчасно повідомити про це банк. І чекатиме день-два, не маючи жодної впевненості, що питання буде позитивно вирішене.

Ще одна проблема: банки практично щоразу навідріз відмовляються брати іноземні купюри з так званими дефекта­ми часу, як-от згини, потертості, обриви, тріщини, сліди чорнила чи інших барв­ників. Із такими купюрами найбільше проблем у тих, хто привозить зароблену валюту із закордонних заробітків.

При цьому банківські працівники більш-менш зрозуміло не коментують своїх дій, конкретно не посилаються на належні нормативні документи, які мо­жуть обґрунтувати причини відмови. Найпоширеніша відмова – купюри з по­дібними «дефектами» вкрай важко пере­вірити.

Альтернатива обмінникам може з’явитись і в інший спосіб. Закриття об­мінних пунктів і передача їх функцій безпосередньо банкам, на думку пересіч­них українців, призведе до активізації «чорного» чи «сірого» ринків. «Міняйли» вже готуються до виходу на арену, надто у прикордонних регіонах.

А от більшість експертів стверджує, що закриття обмінників жодним чином не зачепить інтересів пересічних україн­ців. Останнім начебто байдуже, де про­дати чи купити валюту. Однак самі укра­їнці вважають, що нововведення обмеж­ать їхні права. Обмінні пункти, легальні чи підпільні, зазвичай мають досить гнучкий графік роботи. Клієнтів влашто­вує те, що обміняти валюту можна у ви­хідний день або після роботи. Деякі об­мінники взагалі працюють цілодобово. Навряд чи банки погодяться змінювати розклад роботи задля зручностей грома­дян. Але ж за кордоном банківські уста­нови мають такий самий вихідний день, як усі громадяни. Може, і ми заживемо за європейськими нормами?

 

 Олександр Сугоняко: «потрібно закривати масові обмінні пункти»

  О. Сугоняко, президент Асоціації українських банків

  «Я вже майже 20 років очо­люю Асоціацію україн­ських банків і завжди ка­зав, що нам потрібно за­кривати масові пункти обміну валю­ти. Адже часто трапляються підробні «валютки»: хтось грається на зміні курсу, хтось на цьому заробляє. Єди­не, що я би застеріг, – робити це пе­ред наближенням неминучої валют­ної кризи. Адже ще кілька місяців тому я попереджав: оскільки під час виборів курс гривні штучно тримали, створюючи ілюзію стабільності націо­нальної валюти, то після парламент­ських виборів можна спрогнозувати девальвацію гривні на рівні 30%. Тоб­то курс може сягнути 10,5 гривні за долар. У таких умовах говорити про закриття обмінних пунктів – це лише додаткове нагнітання паніки. Хтось хоче налякати людей, дістатися до каси, можливо, дати поштовх тіньо­вому валютному ринку.

Звісно, обмін валют потрібно перене­сти у банки. Але не коли на носі криза. Це потрібно було робити набагато рані­ше, але ми так і не змогли за багато ро­ків цього добитися. Річ у тім, що за агентськими умовами з обмінниками стоять ті чи інші силові структури. Отже, їх закриття може зачепити чиїсь сер­йозні інструменти, тому далі розмов справа навряд чи піде. Якби це робило­ся в інтересах держави, то було б про­зоро. А якщо це робиться в тіньових ін­тересах, тож і виходить усе навпаки».

 

 

  Міліція припинила незаконні оборудки

  На початку листопада співробітники Дер­жавної служби бо­ротьби з економіч­ною злочинністю МВС Укра­їни провели рейд із вияв­лення незаконних пунктів обміну валюти. Як виявило­ся, по всій країні їх не так уже й мало.

Начальник відділу департа­менту ДСБЕЗ МВС Володи­мир Федорук повідомив: «Під час проведення захо­дів із документування пунк­тів обміну валют, що діють незаконно, у Донецькій, Дніпропетровській, Харків­ській, Одеській областях, у Криму та Києві виявлено 23 заклади, котрі працювали без дозвільних документів. Їх діяльність призупинена. За результатами перевірки складено адміністративні протоколи за ст. 162 (Пору­шення правил про валютні операції), Кодексу України про адміністративні пору­шення. У порушників вилу­чено валюту – російські рублі, євро, долари США».

20.11.2012


Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання