ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Життя, наповнене сенсом

 Профгрупорги – наймобільніша ланка профспілки. Вони – носії живих ідей, найсвіжішої, неопосередкованої інфор­мації, що надходить з трудових ко­лективів. Тому говорити про них пот­рібно. І не тільки про них, а й з ними.

 Зустріч із профгрупор­гами ПАТ «ММК іме­ні Ілліча» відбулася в киснево-конвертерному цеху комбіна­ту. У невимушеній атмосфері кожен мав можливість ви­словитися. Формат спілку­вання визначився сам собою: до розмови з профгрупорга­ми легко долучилися голови цехкомів. Вони доповнили розповіді своїх скромних ак­тивістів барвистими деталя­ми, підкреслили їх лідерські та людські якості.

Чому ж профгрупорги бе­руть на себе таку відпові­дальність? Так, профгрупорг з ЛПЦ-1700, електрозвар­ник на автоматичних та напівавтоматичних ма­шинах Тарас Гутнєв, прий­шовши на комбінат, відразу відкрив у собі здібності до профспілкової роботи. Йому хотілося розбиратися в про­блемах, вирішувати їх – за­галом, бути «рульовим», а не плисти за течією. «Із часом, – згадує Тарас Миколайович, – я навчився розуміти людей, чути навіть те, що не сказано вголос, допомагати так, щоб людина не просто вирішила проблему, а й відчула турбо­ту колективу, профспілки».

Електромонтер цеху холодного прокату, проф­групорг електрослужби Віктор Мороз уважає, що профлідером стають завдяки особистим якостям, які помі­тили й оцінили інші. І це не лише доброта, вдумливість, бажання допомогти. Потріб­ні ще й «бойові» навички – вміння виявляти наполегли­вість, а часом і настирли­вість. Завдання профгрупор­га – прискіпливо розбирати проблеми, шукати їх причи­ни, наполягати на необхід­них заходах.

Електромонтер киснево-конвертерного цеху, профгрупорг електрослуж­би Олександр Казлуков – людина середнього віку. Йому зрозумілі проблеми і ветеранів, і молоді: «Молоді люди шукають, де краще. Для них гасла – порожній звук, їм потрібні не слова, а гідна зарплата, гарні умови праці, перспективи. Звідси – плинність кадрів на вироб­ництві. Є вона і серед проф­групоргів, але меншою мі­рою. Тому що профгрупорг – це стан душі, такі люди пра­цюють доти, доки їм довіря­ють, а отже, як правило, дов­го і самовіддано».

Питання залучення моло­ді до профспілкової роботи турбує і старшого комірни­ка складу підшипників цеху підготовки виробни­цтва, профгрупорга ділян­ки розпакування Валенти­ну Гріпич. «Молоді люди не часто виявляють активність, їм бракує почуття відпові­дальності за колектив, енер­гії. Навіть коли вони щось починають, то потім далеко не завжди доводять до кінця. Це проблема виховання, з якою нам потрібно боротися, якщо ми хочемо, щоб нове покоління зберегло традиції профспілкової роботи. Хоча є серед молодих і ті, хто може бути лідером, – саме на них ми робимо ставку», – зазна­чає вона.

«Звичайно, є лідери і в но­вому поколінні», – підтвер­джує профгрупорг бригади № 2 ділянки листообро­бляння, сортувальник-здавальник ЛПЦ стана-3000 Оксана Зема. За її сло­вами, молодь її профгрупи, навпаки, готова виявляти ініціативу, хоча й не запере­чує важливості досвіду стар­ших.

Стіною за свою молодь стоїть й інженер-технолог управління головного ме­ханіка, профгрупорг тех­нічного відділу Валентина Флоринська: «Нещодавно УГМ виповнилося 90 років – вік для підрозділу дуже со­лідний. Однак молоді в нас багато, і всі швидкі, кмітли­ві, виявляють інтерес до ро­боти і громадського життя. Ми допомагаємо вихованцям колонії в селищі Каменську, разом відзначаємо свята. Можливо, справа в душевній атмосфері, яка існує в цеху, але таких, хто стоїть осто­ронь, у нас немає».

Представник ще одного ремонтного підрозділу – електроремонтного цеху № 3, електромонтер, профгру­порг дільниці № 4 Ігор Тор­жинський вважає найваж­ливішим завданням проф­групоргів формування єди­ного колективу цеху. В мину­лому році на базі ЕРЦ було об’єднано два підрозділи. Злилися два колективи, кож­ний зі своїми традиціями і лідерами. Як зазначає Ігор Торжинський, «спільну мову знайшли швидко, непогано спрацювалися – на щастя, специфіка роботи подібна».

Така ж ситуація і у голови цехкому цеху електромон­тажу та ремонту Григорія Новака. Його підрозділ та­кож створено з двох цехів, при цьому кадри значно омо­лодилися. На його думку, профгрупорг – основне дже­рело інформації в профгрупі, тому має постійно поповню­вати власний багаж знань. Для цього необхідно читати газети, журнали, різні прак­тичні посібники. «Людям, які працюють у цеху, не так про­сто отримати потрібну ін­формацію, вони не завжди знають, куди звернутися, а іноді й соромляться. Проф­групорг має підказати, взяти на себе деякі рішення, довес­ти проблеми колективу до начальника цеху, голови цех­кому. У нас це робиться на виробничих нарадах, де виді­лено час на профспілковий блок питань», – розповідає Григорій Іванович.

Люди не повинні з кож­ною проблемою звертатися безпосередньо до начальни­ка цеху, вважає голова цех­кому аглофабрики Борис Бейлінсон: «Багато питань, що виникають у колективі, можна і потрібно вирішува­ти одразу, на місці, тільки-но вони виникли. Для цього у нас і є профгрупорги – гра­мотні люди, перевірені бій­ці». Профгрупорг, оператор пульта управління агло­фабрики Наталія Бачок підтримує голову цехкому: «У нас такий порядок: якщо є питання, звертайся до проф­групорга, він зробить усе, що може, якщо потрібно, і до профкому дійде. Була в нас проблема з транспортом, яко­го доводилося довго чекати від лазні (а взимку це дуже небезпечно – людина після парильні стоїть на холоді, потім хворіє). Звернули ува­гу, порадилися з цехкомом, переглянули розклад – і все владнали».

На комбінаті чимало служб, де профгрупорги є найважливішими представ­никами профспілки в неве­ликих ізольованих колекти­вах. Голова цехкому служ­би контрольно-вимірюва-льних приладів і автома­тики Наталія Козловська розповідає: «Наша служба складається з 20 ділянок, роз­сіяних на величезній терито­рії комбінату. Тому своєчас­но вирішувати виниклі пи­тання можна тільки завдяки постійному контакту з проф­групоргами. Вони – мій тил».

Така ж ситуація і в хіміч­ній лабораторії Центральної лабораторії комбінату. Голо­ва профкому Любов Чулко­ва зазначає: «Експрес-лабораторії працюють за чо­тирма графіками, людям проблематично зустрітися, поспілкуватися. Тому наші профгрупорги не лише вирі­шують проблеми своїх колек­тивів, а й є сполучним міст­ком між колегами, не дають усім нам забути, що ми – одна родина. Багатьох із них обирають уже третій, четвер­тий раз поспіль. Так, Лілія Бочарова (лабораторія сталеплавильних цехів) – ветеран профспілкового руху, профгрупорг із 20-річним стажем».

Про надійність своїх помічників-профгрупоргів говорить і голова профкому локомотивно-кранової служби залізничного цеху Микола Маслов. Під його керівництвом – шість проф­груп чисельністю від 180 лю­дей, працівники підрозділу розсіяні по території. Часто їх неможливо зібрати для об­говорення питань, тому профгрупорг завжди «на пе­редовій», зокрема маши­ніст тепловоза Валерій Ботвінкін. Микола Маслов зазначає: «Валерій Ботвінкін – заслужений працівник і ви­знаний профлідер. На проф­спілковій роботі з 1979 року, був учасником першого Все­українського зльоту проф­групоргів. Йому довіряють, та й я особисто завжди можу на нього покластися».

Теплі слова на адресу профгрупоргів копрового цеху знайшлися і в голови цехкому Людмили Радочи­ної: «Багато років віддала людям праці Надія Табуаш­вілі – справжній гуру проф­спілкової роботи».

«Свята, екскурсії, відпо­чинок на природі, подарунки до урочистостей – також ва­гома частина наших турбот», – в один голос стверджують профгрупорг Феодосія Га­джи (автотранспортний цех), Віталій Картавцев (служба колії), Микола Вє­сєлков (доменний цех). А профгрупорг теплоелек­троцеху № 1, інженер-технолог Антоніна Кови­нєва додає: «А ще – путівки на оздоровлення дітей і до­рослих, допомога на лікуван­ня, відвідини хворих, увага до ветеранів...». Усі ці люди щодня і щохвилини роблять те, за що вболівають душею і серцем, творять чудову істо­рію людського життя, напо­вненого сенсом.

Профгрупорг і голо­ва цехкому пов’язані спільни­ми справами. Ми все робимо разом: організовуємо на­шим працівникам змістовне дозвілля, підтримуємо їх у радості й допома­гаємо в біді.

ВІД ПОЛЕМІКИ – ДО СПРАВ

Віктор Мороз, електромонтер цеху холодного прокату, профгрупорг електрослужби:

«У 2009 році відбулася переатестація робочих місць. За умовами праці багато людей втратили право на пільгове пенсійне забезпечення. Ми розуміємо, що через падіння виробництва вже не йдеться про 80-відсоткове перебування в шкідливих умовах, але ж завтра-післязавтра мо­жемо запрацювати на повну. Підключили до цієї проблеми профком комбінату. За його напо­ляганням двічі перевірили виміри (в найбільш завантажені зміни). Як наслідок, для більшості робітників збережено Список № 2, а разом із цим тарифна сітка і розмір доплат за роботу в шкідливих умовах».

13.05.2012

Варвара СМІРНОВА, Донецька обл.

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини