ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Ні – обмеженню соціальних прав інвалідів

Днями в Кабміні під головуван­ням віце-прем’єр-міністра Укра­їни – міністра соціальної полі­тики Сергія Тігіпка відбулася нарада щодо узгодження проек­ту постанови Кабінету Міні­стрів України «Про внесення змін до постанови КМУ від 26 бе­резня 2008 р. № 265 «Про деякі пи­тання пенсійного забезпечення громадян» (щодо звільнення солі­дарної пенсійної системи від не­властивих виплат), під час якої профспілки не допустили обме­ження соціальних прав інвалідів

У нараді взяли участь заступ­ник Голови ФПУ Григорій Осовий, представники СПО роботодавців на на­ціональному рівні, про­фільних міністерств, Пен­сійного фонду, Фонду со­ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій­них захворювань.

Під час попереднього розгляду соціальними партнерами зазначеного документа СПО профспі­лок його не погодив. Вод­ночас інші сторони ухва­лили. У висновках проф­спілкової сторони вказу­валося на те, що зміни, пе­редбачені урядовою по­становою, можуть при­звести до погіршення ма­теріального забезпечення інвалідів, які постражда­ли від нещасного випадку на виробництві чи отри­мали професійне захворювання.

Суть профспілкових за­уважень полягала в необ­хідності внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове дер­жавне соціальне страху­вання від нещасного ви­падку на виробництві та професійного захворюван­ня, які спричинили втра­ту працездатності» щодо збільшення законодавчо встановленого розміру пенсії по інвалідності. Ве­личина цієї державної со­ціальної гарантії з 2004 року лишається незмін­ною і становить 150 грн, для шахтарів – 200 грн, що, на переконання проф­спілок, не відповідає ни­нішнім економічним реа­ліям.

Оскільки, за нормами чинного законодавства, розмір мінімальної пенсії не може бути меншим за величину прожиткового мінімуму (з 1 січня 2012 р. цей соціальний стандарт встановлено в розмірі 822 грн), то до цих гаранто­ваних законом 150 або 200 грн Пенсійний фонд щомісячно здійснює адресну доплату. Тобто шахтарі-інваліди отриму­ють 622 грн, інші – 672 грн.

Слід зазначити, що кожна особа даної катего­рії додатково до названих виплат щомісячно отри­мує страхову виплату за втрату працездатності, яка здійснюється Фондом соцстраху і встановлюєть­ся для кожного інваліда індивідуально, залежно від ступеня отриманих ним ушкоджень.

На сьогодні постражда­лі на виробництві інвалі­ди отримують гарантова­ні законом виплати з двох джерел. Однак через зако­нодавчу неврегульова­ність між Пенсійним фон­дом і Фондом соціального страхування виникла не­узгодженість, хто саме має сплачувати різницю між пенсією і прожитко­вим мінімумом. Обидві установи вважають, що це не властиві для них ви­плати, і донині це питан­ня законодавчо не врегу­льоване.

Для усунення даної проблеми Пенсійним фон­дом і Міністерством соці­альної політики України був розроблений зазначе­ний проект урядової по­станови. В ньому, зокре­ма, передбачено, що гро­шова різниця між пенсією по інвалідності та про­житковим мінімумом має компенсуватись за раху­нок державного бюджету. Однак, компенсація здій­снюватиметься лише за умови, якщо сума матері­альних виплат, отримува­них інвалідом (з Пенсій­ного та Фонду соціально­го страхування), виявить­ся нижчою за величину прожиткового мінімуму.

Також у проекті поста­нови пропонується під час обчислення розміру дер­жавної адресної допомоги враховувати суму щомі­сячної страхової виплати, яку здійснює Фонд соці­ального страхування від нещасних випадків на ви­робництві. Фактично це означає, що інвалідів мо­жуть позбавити додатко­вих грошей, які вони нині гарантовано отримують.

Проект постанови направлено на доопрацювання, і це дає підста­ви сподіватися на те, що завдяки конструктивному соціальному ді­алогу ми зможемо й надалі спільно захищати інтереси найбільш уразливих категорій людей, які цього потребують.

Григорій ОСОВИЙ, заступник голови ФПУ

УМОВИ ПРАЦІ ВОДІЇВ – ПІД КОНТРОЛЬ ПРОФСПІЛОК

Нещодавно на засіданні Каб­міну було розглянуто пи­тання «Про виконання Кон­венції МОП № 153 про трива­лість робочого часу та пері­оди відпочинку на дорожньо­му транспорті».

У дискусії з цього питання взяв участь представник профспілок на засіданнях Кабміну – заступник Го­лови ФПУ Григорій Осовий. Він, зо­крема, зауважив, що згадані нормативно-правові акти й інструкції ма­ють розроблятися за участю пред­ставників профспілок.

Медіа-центр ФПУ

ДЕРЖБЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2013–2014 РОКИ

Основні позиції профспі­лок стосовно цього про­гнозу прокоментував за­ступник Голови ФПУ Григо­рій Осовий: «Згідно із чин­ною Генугодою, такі норма­тивні акти, як проект держ­бюджету підлягають попе­редньому обговоренню сторонами соціального діа­логу. СПО вже підготовлено низку пропозицій до цього проекту, а саме щодо роз­рахунку розміру прожитко­вого мінімуму на основі оновлених наборів продук­тів харчування, непродо­вольчих товарів і послуг для основних соціальних та демографічних груп насе­лення. Відповідно до чин­ного законодавства, екс­пертна комісія за результа­тами проведення науково-громадської експертизи схвалила нові набори ще в минулому році. На жаль, поки її рішення з цього приводу не легалізовано відповідною постановою Кабінету Міністрів».

Ще одне актуальне питан­ня стосується розмірів за­робітної плати в бюджетно­му секторі. Саме з держав­ного і місцевих бюджетів фінансується зарплата по­над 3,5 млн працівників – лікарів, учителів, працівни­ків культури, соціального забезпечення та ін.

«Ми просимо врахувати по­зицію профспілок щодо не­обхідності продовження практики випереджаючого зростання тарифних ставок заробітної плати в цьому секторі порівняно із загаль­ним її зростанням в еконо­міці, – наголосив Г. Осовий. – Безперечно, завдяки цьо­му можна вирішити питання оплати праці держслужбов­ців, оскільки ставки для них не переглядалися з 2008 року. Так, для фахівців се­редньої ланки в державно­му секторі й досі зберіга­ються оклади на рівні 600–700 грн, у той час як міні­мальну зарплату з 1 січня ц. р. вже встановлено в розмі­рі 1073 грн».

Крім того, ФПУ привертає увагу розробників голов­ного фінансового докумен­та країни і пропонує не за­галом задекларувати захо­ди з розвитку будівництва, а визначити конкретні по­казники збільшення фінан­сування будівництва житла, що сприятиме вирішенню економічної проблеми (від­новлення діяльності буді­вельної галузі зумовить зростання зайнятості мета­лургів, виробників будма­теріалів та ін.).

Однак, як підкреслив Г. Осовий, з іншого боку іс­нує нагальна потреба збільшити інвестиції у бу­дівництво житла на засадах партнерства держави і гро­мадянина. Наші громадяни могли б активізувати свою інвестиційну діяльність, вкласти заощадження в бу­дівництво житла. За оцінка­ми фінансистів, у населен­ня на руках перебуває близько 60 млрд доларів, які не працюють на еконо­міку і не використовуються як інвестиційні ресурси. Це питання потребує вирішен­ня за допомогою більш прогресивних фінансових механізмів, які потрібно за­класти в процесі бюджет­ного проектування.

13.02.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини