ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Вшанували героя праці

На будівлі пер­шого техноло­гічного цеху при­ватного акціо­нерного товари­ства «Сєверодо­нецьке об’єднання «Азот» 16 січ­ня відкрито ме­моріальну дошку на честь Ге­роя Соціаліс­тичної Праці Олександра Олексійовича Верховода, який чверть сторіч­чя працював у його стінах.

Подію приурочено до річниці Указу Президії Верхо­вної Ради СРСР про присвоєння передовому робітникові-хіміку вищого в країні звання і до 80-річчя від дня його народження. Ад­міністрація, профспілко­вий комітет, рада ветера­нів підприємства органі­зували з цієї нагоди уро­чистий мітинг. У ньому взяли участь працівники виробництва мінеральних добрив різних років, роди­чі героя, керівники під­приємства й виробництва, профспілкові активісти.

Відкриваючи мітинг, директор «Азоту» з кадрів, праці, інформації та зв’язків із громадськістю, депутат міської ради Сер­гій Лебедєв розповів про внесок першопрохідців у становлення флагмана хі­мічної індустрії, який відзначив нещодавно своє 60-річчя, і про те, що започатковані ними тру­дові традиції гідно продо­вжуються в колективі й нині. Тільки за минулий рік 77 азотівців були від­значені нагородами різ­них усеукраїнських та об­ласних державних орга­нів, міськради. «Наші хі­міки заслужили й чимало профспілкових нагород», – зазначив заступник голови профкому Ігор Абраменко.

Завідуюча народним музеєм підприємства Оль­га Головко розповіла про трудовий шлях героя. Так, закінчивши ремісниче училище в Рубіжному, він брав участь у запуску хім­комбінату – майбутнього «Азоту». Туди ж повернув­ся і після армійської служ­би. Все трудове життя старшого апаратника Вер­ховода було пов’язане з одним цехом, а за сумлін­ну роботу його було удо­стоєно Золотої Зірки, двох орденів Леніна, а також інших нагород.

Товариші по цеху роз­повідали про Олександра Олексійовича як про раці­оналізатора, енергійного профспілкового активіс­та. Він брав активну участь і в діяльності ра­дянського Комітету захис­ту миру.

«Мені не довелося бути знайомим з Олександром Олексійовичем особисто, але переконаний: він гід­ний того, аби про нього знали, пам’ятали всі поко­ління хіміків, – сказав на мітингу голова правління підприємства Леонід Бу­гайов. – Вищі нагороди країни просто так не да­ються, причому двічі! Такі люди демонструва­ли, яких вершин може до­сягти людина праці, нади­хали своїм прикладом то­варишів. Сьогодні у них багато послідовників – цим сильний «Азот». Тож ми, як і раніше, будемо підвищувати престиж ро­бочої людини, відзначати тих, хто примножує славу рідного підприємства, зміцнює економіку України».

Заступник голови прав­ління, технічний дирек­тор «Азоту», заслужений працівник промисловості України, член президії профкому підприємства Іван Волохов, який свого часу очолював виробни­цтво мінеральних добрив, що починається саме з цеху азотної кислоти, по­дякував усім, з ким почи­нав працювати і хто про­довжує трудову естафету нині. «У таких унікальних робітників-асів, як Олек­сандр Верховод, з їх висо­кою компетентністю, від­повідальністю, новатор­ською кмітливістю, впев­неністю під час ведення складного технологічного процесу, є що перейняти й інженерам», – зазначив він.

За словами одного з учнів героя, слюсаря цеху азотної кислоти В’ячеслава Куценка, школа спе­ціаліста широкого профі­лю Верховода як настав­ника молоді, його досвід багато значать для кожно­го. Голова ради ветеранів «Азоту» Олександр Во­ронько подякував керів­никам, профкому за по­всякденну турботу про тих, чиє трудове життя пов’язане з підприєм­ством. Після мітингу він із задоволенням згадував, як разом з Олександром Верховодом та іншими технологами впроваджу­вав у цеху нові засоби ав­томатики, першу керуючу машину УМ-1 – дітище місцевого НВО «Імпульс». Це потребувало від хімі­ків змінити психологію праці, але вони сміливо опановували нове, дома­гаючись максимальної ефективності виробни­цтва. Такі підходи – спад­щина тих, хто увійшов до золотого кадрового фонду підприємства.

Зворушливо виступив син героя Анатолій Вер­ховод. «Ми знаємо, – ска­зав він, – що у тих, хто до­бре пам’ятає минуле, є майбутнє. Дякуємо вам за пам’ять. І всі ми, сєверодо­неччани, впевнені в тому, що майбутнє нашого під­приємства – «Азоту» в міц­них, надійних руках.

Під оплески присутніх мармурова меморіальна дошка з викарбуваним на ній портретом героя і пам’ятним написом була урочисто відкрита. Сину Олександра Олексійови­ча, його доньці Олені, онучці Ользі вручили кни­ги про «Азот», де розпові­дається і про голову їхньої родини. Внук Олександра Олексійовича Андрій став інженером-хіміком і нині допомагає налагоджува­ти нове виробництво на Далекому Сході у Росії.

Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ, Луганська обл.

НОВЕ ДИХАННЯ «АЗОТУ»

А як справи в самому цеху? Його начальник Віктор Кравченко розповів, що всі агрегати працюють на повну потужність. Провели докорінну модерніза­цію, що забезпечило виграш у технології, економіці, екології. Старих стін уже немає, тож меморіальна дошка встановлена на новому відділенні. Але, безсумнівно, того, кому присвячувалася нинішня урочиста подія і хто по­чинав перетворення у ті далекі роки, це б порадувало. Як і те, що навіть після зміни форм власності, омолодження багатотисячного колективу під­приємства тут залишаються вірними трудовій славі, яку заслужили попе­редники, їх традиціям.

ШАХТА ІМ. БАЖАНОВА ЗАПРАЦЮЄ У 2013-МУ

Роботу шахти ім. Бажанова ДП «Макіїввугіл­ля», баштовий копер якої був зруйнований уна­слідок аварії 29 липня 2011го, відновлять за 14 місяців. Держава спрямує на відновлювальні ро­боти 222 млн грн.

Про це заявив під час поїзд­ки в Донецьку область мі­ністр енергетики та вугіль­ної промисловості України Юрій Бойко. Як повідомили в прес-службі ДП «Макіївву­гілля», нещодавно у рамках робочого візиту міністр від­відав шахту ім. Бажанова, де ознайомився з ходом від­новлювальних робіт техно­логічного комплексу скіпо­вого ствола № 1 та роботою шахти з видобутку вугілля.

Разом із міністром на під­приємстві побували перший заступник міністра Ігор По­пович, керівники й провідні фахівці вугільного департа­менту міністерства, Держ­гірпромнагляду, наукових вугільних інститутів та ін.

Юрій Бойко оглянув пром­майданчик технологічного комплексу скіпового ствола № 1, а згодом провів опера­тивну нараду, на якій заслу­хав інформацію про хід від­новлювальних робіт, думки вчених із цього приводу.

Підбиваючи підсумки нара­ди, міністр запевнив, що будівельно-відновлювальні ро­боти будуть проведені за 14 місяців за рахунок держав­них коштів, і головне завдан­ня нині – це якомога швидше підписати титул на заплано­вані роботи в Кабміні.

Юрій Бойко доручив Ігорю Поповичу створити штаб ведення будівельно-відновлювальних робіт і розроби­ти графік їх виконання.

Згодом у Донецьку на прес-конференції міністр зазна­чив, що обсяг фінансування становитиме 222 млн грн. і роботи розпочнуться на­прикінці січня одразу ж піс­ля затвердження Кабінетом Міністрів списку витрат.

Нагадаємо, що трагедія на шахті ім. Бажанова держав­ного підприємства «Макіїв­вугілля» сталася 29 липня 2011 року, коли на основному промисловому май­данчику шахти впав скіпо­вий копер № 1 заввишки 67,8 метра. Тоді загинуло 11 людей, іще четверо дістали серйозні травми.

За інф. прес-служби Укрвуглепрофспілки

27.01.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини