ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ПАТРІАРХ ПРОФСПІЛКОВОГО ТУРИЗМУ ОЛЕКСАНДРУ ШЕПІТЬКУ – 85 РОКІВ

Н инішній 2021 рік осо­бливо знаменний для Олександра Павлови­ча Шепітька, адже разом з усім народом він відсвяткував наше за­гальнонаціональне свято – 30-річчя Незалежності Укра­їнської держави, а разом з ро­диною та друзями відзначив свій пам’ятний ювілей – 85 років насиченого і щасливо­го життя.

Народився Олександр Павло­вич у мальовничому селі Яреськи Шишацького району на Полтав­щині в бідній селянській родині, і вже з ранніх літ пізнав горе й ли­холіття сирітської долі. Батько його, Павло Федорович, у свої 30 років загинув під час визволення України від німецько-фашист­ських загарбників 1943-го. А мати, Олена Кирилівна, також 30-річ­ною загинула в аварії на шахті в м. Первомайськ на Луганщині у 1946-му. Тож 10-річний Сашко за­лишився круглим сиротою, і все життя із щирою теплотою та гли­бокою вдячністю згадує своїх улюблених і незабутніх дідуся Федора Филимоновича і бабусю Явдоху Артемівну. Адже це вони навчили його любити свій народ і рідну землю, берегти солов’їну українську мову, шанувати пра­цю і хліб насущний, допомогли йому стати справжньою люди­ною. Вічна їм світла пам’ять!

Закінчивши у 1953 році серед­ню школу із срібною медаллю, Олександр вступив на агроно­мічний факультет Полтавського сільськогосподарського інсти­туту. Після успішного завер­шення навчання працював агро­номом у радгоспі «Рокитне» Кременчуцького району. Та його завжди тягнуло до актив­ної громадсько-політичної ді­яльності, до роботи з людьми, з енергійною молоддю. Майже 10 років він працював на виборній роботі, 5 років займався підго­товкою кадрів у рідному сіль­госпінституті.

Зрозуміло, його невтомна ді­яльність знайшла глибокий від­гук у серцях людей. Виборці обирають Олександра Шепітька депутатом районної і обласної ради чотирьох скликань, протя­гом 7 років він очолює Полтав­ський районний виконавчий ко­мітет, у 1982 році стає головою обкому профспілки працівників сільського господарства, а зго­дом – секретарем обласної ради профспілки. На цих відповідаль­них посадах він разом з колега­ми багато зробив для зміцнення авторитету державних і проф­спілкових органів, підвищення добробуту громадян, захисту їх конституційних прав і свобод.

Як грамотного і досвідченого керівника його у 1989 році призна­чають генеральним директором обласної ради по туризму і екс­курсіях, потім головою правлін­ня створеного ним акціонерно-ко­мерційного об’єднання «Полтава­турист», де він працював до вихо­ду на заслужену пенсію. А зага­лом його трудовий стаж нарахо­вує більш ніж 60 напружених ро­ків. Звичайно, у сферу профспіл­кового туризму він прийшов зба­гачений досвідом керівництва об­ласним бюро міжнародного моло­діжного туризму «Супутник», а також із практикою профспілко­вої діяльності з оздоровлення і відпочинку трудящих.

Треба сказати, що ми з ним добре знайомі вже давно, я пра­цював тоді завідувачем відділу республіканської ради по туриз­му та екскурсіях, відповідаль­ним секретарем Міжвідомчої комісії з туризму профспілок, а потім проректором Інституту туризму ФПУ. Нам довелося спільними зусиллями вирішува­ти багато складних справ щодо організаційно-кадрового зміц­нення туристично-екскурсійної системи. Зокрема, в зв’язку з пе­реходом на ринкові відносини проводили атестацію кадрів і активу, займалися оптимізаці­єю, реконструкцією і модерніза­цією об’єктів відпочинку, реор­ганізацією їх структури. Викла­дачі інституту здійснювали на­уково-практичну та консалтин­гову діяльність виробничого процесу туристично-екскурсій­них організацій області. Зрозу­міло, все це сприяло активізації розвитку туризму.

У той час в області працюва­ли туристичні готелі «Турист» (м. Полтава), «Кремень» (м. Кре­менчук) і «Україна» (м. Мирго­род), Новосанжарська турбаза, Полтавське, Миргородське, Кре­менчуцьке і Лубенське бюро по­дорожей та екскурсій, автобаза «Турист», підсобне господар­ство «Горбанівка» та інші під­приємства. Звичайно, головною турботою Олександра Павлови­ча й очолюваних ним колекти­вів були, насамперед, туристи й екскурсанти, яких вони з любов’ю називали своїми найдо­рожчими гостями. Щорічно об­слуговувались сотні тисяч від­почивальників, їм з радістю та гордістю показували неповтор­ну й привабливу красу рідного краю, історичні місця, пов’язані з творчістю геніальних пись­менників Миколи Гоголя та Іва­на Котляревського, філософа Григорія Сковороди, знамените поле Полтавської битви, Соро­чинський ярмарок…

На думку Олександра Ше­пітька, було б доцільно, аби чле­ни профспілок отримували ту­ристичні путівки за найнижчи­ми цінами, а ветерани війни і праці, інваліди, «афганці», «чор­нобильці», нинішні учасники бойових дій на сході країни, ба­гатодітні сім’ї, матері-одинач­ки, сироти та інші соціально не­захищені верстви населення мо­гли придбати путівки на пільго­вих умовах і навіть безоплатно. Звісно, тут багато що залежати­ме від фінансово-матеріальної спроможності держави і проф­спілок, благодійних організа­цій. Для цього необхідно чітко врегулювати законодавчі й інші нормативні акти, створити від­повідну податкову політику.

Тривалий час Олександр Ше­пітько був помічником-консуль­тантом народного депутата України, є дійсним членом Пол­тавського обласного товариства працівників сільського госпо­дарства. Як член ради Спілки ве­теранів профспілкового туризму України, він часто зустрічається з працівниками туристично-екс­курсійної системи, ділиться з ними своїм багаторічним життє­вим і професійним досвідом. Це надзвичайно важливо у ниніш­ній напружений період соціаль­но-економічного розвитку дер­жави, серйозних викликів коро­навірусної пандемії.

Філософськи розмірковуючи про наші непрості реалії, Олек­сандр Шепітько з глибоким хви­люванням говорить про неухильне дотримання територі­альної цілісності, державного суверенітету та незалежності рідної України. Особливо турбу­ють його військові події на сході країни, де гинуть наші люди. Ра­зом із сім’єю він нещодавно з ра­дістю зустрів сина – підполков­ника Павла, який повернувся до­дому із зони бойових дій.

На всіх доручених йому ділян­ках Олександр Павлович виявляв високий професіоналізм, глибокі та всебічні знання, вміння налаго­джувати надійні й ефективні кон­такти із зацікавленими організа­ціями, своєю порядністю і добро­зичливістю, вимогливістю і відпо­відальністю він на кожному етапі забезпечував високу результатив­ність роботи. За досягнуті успіхи й багаторічну сумлінну працю на­городжений орденом «Знак Поша­ни», державними медалями, проф­спілковими відзнаками, йому присвоєно звання «Почесний пра­цівник туризму України».

Люди по праву вважають Олек­сандра Павловича зразковим сім’янином. Вірним тилом і надій­ним помічником є для нього його улюблена дружина Ельвіра Дми­трівна, з нею у дружбі та злагоді вони живуть вже 63-й рік. Подруж­жя прищеплює палку любов до рідної країни, свій досвід і життє­ву мудрість дочці Ларисі, яка про­довжила справу батька, та бойово­му офіцеру сину Павлу, трьом онукам Олександру, Андрію і Ярославі, правнукам Ростиславу і Златі. Як бачимо, міцне родинне дерево Шепітьків на радість їм і суспільству гідно продовжується!

Прекрасно відгукуються про заслуженого ювіляра голова Центрального комітету Проф­спілки працівників культури України Людмила Перелигіна, колишній голова Полтавської облпрофради Леонід Вернигора, колишній голова правління Укрпрофтуру Петро Слободян, інші його колеги й друзі.

ІВАН ГАВРИЛИШИН

КОЛИШНЬОМУ ГОЛОВІ ОБЛПРОФРАДИ ІВАНУ КОРОЛЮ – 80

В иповнилося 80 років колишньо­му голові Закар­патської облпрофради Івану Королю, який 22 роки працював на цій посаді.

Ветерана профспілок з юві­леєм привітав голова Закар­патської обласної ради проф­спілок Іван Зелінський. Він за­читав привітання від Голови Федерації профспілок України Григорія Осового та вручив ювіляру Подяку ФПУ за бага­торічну сумлінну роботу в профспілках із соціально-еко­номічного захисту працюю­чих, а також відзнаки облпрофради.

Наприкінці зустрічі відбу­лася взаємозацікавлена розмо­ва про історію, сучасний стан та перспективи діяльності профспілок Закарпаття.

СЕРГІЙ БАРАНЧИКОВ,

ПРЕС-ЦЕНТР ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛПРОФРАДИ

ВІТАННЯ ЮВІЛЯРУ

К иївська обласна рада профспі­лок, Федерація профспілок України щиро вітають Леоніда Васи­льовича Білоуса – голову Київської обласної проф­спілкової організації працівників Пенсійного фонду України з ювілей­ним днем народження!

Бажаємо подальших успі­хів на профспілковій ниві, невичерпної енергії, міцно­го здоров’я та мирного неба.

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ,

КИЇВСЬКА ОБЛПРОФРАДА

05.11.2021

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини