БЕЗПЕЧНА ПРАЦЯ – СПІЛЬНА СПРАВА

В несення на розгляд другого засідання Міжгалузевої ради Дніпропетровського обласно­го об’єднання профспілок спільно з колегією Головного управління Держпраці в Дніпропе­тровській області питання щодо ста­ну безпеки праці на підприємствах області не є випадковим.

Відкриваючи пленум, голова облпроф­центру Віталій Дубіль наголосив, що си­туація у цій сфері, навіть попри скоро­чення виробництва та наслідки корона­вірусного карантину, залишається вкрай напруженою і потребує спільної уваги профспілок, роботодавців і влади. Тому дуже важливим і показовим є спільне проведення засідання ради та колегії ГУ Держпраці.

«На фоні в цілому позитивної динамі­ки зменшення за останні роки рівня за­гального травматизму на 20%, а з леталь­ними наслідками – на 35%, – зазначив у своїй доповіді головний технічний ін­спектор праці облпрофоб’єднання Петро Довганенко, – в той же час на багатьох підприємствах не приділяється належ­ної уваги питанням охорони праці та про­філактики профзахворювань».

Унаслідок цього сьогодні значна час­тина зайнятих у сфері виробництва ро­бітників (близько 30%, а в окремих галу­зях гірничопромислового та металургій­ного виробництва – від 55 до 80%) працю­ють в умовах, що не відповідають сані­тарно-гігієнічним нормам, на вкрай за­старілому обладнанні. Як результат, кількість, зокрема, вперше виявлених професійних захворювань зросла з 720 випадків у 2016 році до 926 в 2020-му (+28,6%), до чого певною мірою призвела й відсутність медичного забезпечення працівників безпосередньо на підприєм­ствах та профілактичного санаторно-ку­рортного лікування за кошти Фонду со­ціального страхування України. Спосте­рігається стало високий рівень смерт­ності працівників на робочих місцях із так званих природних причин, від за­гальних захворювань, особливо осіб старшого віку (щорічно трапляються 80–90 подібних випадків, що значно пе­ревищує кількість загиблих на виробни­цтві внаслідок травмування). І це також зумовлено як неналежною якістю ме­дичних оглядів, так і нерідко неповним охопленням категорій працівників з під­вищеним ризиком до захворювань, що мали б проходити медичні огляди.

Велику стурбованість викликає від­сутність належного фінансування захо­дів з охорони праці на деяких підприєм­ствах, а також системного підходу до управління цим надзвичайно важливим напрямом роботи. На жаль, і в місцевих органах влади ці служби також ліквідо­вано, тому при реєстрації підприємств питання організації новими роботодав­цями безпечного виконання робіт взагалі не порушується. Чимало проблем, як за­значив доповідач, виникають через не­врегульованість питання атестації робо­чих місць, від чого залежить надання працівникам пільг та компенсацій за ро­боту в несприятливих умовах. Констату­валось і значне зростання напруженості праці у багатьох галузях через так звану «оптимізацію».

Є запитання й до нинішньої влади. Чого тільки вартий запропонований Мінекономіки законопроєкт «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», який значно погіршує чинні норми, а також ліквідує право профспілок на здійснення громадського контролю за організацією безпечної праці. (З цим законопроєктом, до речі, не згодні не лише профспілки, суттєві зауваження до нього висловлю­ють і організації роботодавців).

Із свого боку, профспілки намагають­ся посилити свій вплив на цю важливу сферу. Тільки минулого року було прове­дено 178 перевірок, у ході яких виявлено більше 750 порушень і винесено 161 по­дання про необхідність їх усунення. Пи­тання охорони праці регулярно розгляда­ються на засіданнях виборних органів, представники профспілок беруть участь у формуванні відповідного розділу кол­договорів та угод. Активізується робота громадських інспекторів. Та все ж, цього вочевидь недостатньо. В нинішніх непро­стих умовах у вирішенні питань охорони праці, як зауважив Петро Довганенко, зростає роль колективних договорів, зо­крема у покращенні санітарно-гігієніч­них умов праці, забезпеченні спецодягом та засобами індивідуального захисту, проведенні медичних оглядів, навчанні з питань охорони праці, фінансуванні са­наторно-курортного лікування працівни­ків і т. ін. Потребує подальшого вдоско­налення і взаємодія профспілок з контролюючими органами, насамперед з Голо­вним управлінням Держпраці у Дніпро­петровській області, з яким облпрофцентр уклав угоду про співпрацю.

Про ці ж питання йшлося і в співдопо­віді начальника управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки ГУ Держпраці Антона Чегринця, який підкреслив важливість взаємодії з профспілками у цій сфері.

В обговоренні взяли участь голова ко­місії з охорони праці і здоров’я МРП, го­лова обкому профспілки енергетиків Ми­кола Риженков, голова профкому шахти «Степова» ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугіл­ля» Сергій Рижков, заступник голови об­ласної ради профспілки металургів і гір­ників Андрій Чайка, голова Дорпрофсо­жу Андрій Лейко, голова профкому При­дніпровського експертно-технічного цен­тру Лариса Іващенко, голова обласної тристоронньої соціально-економічної ради, керівник Федерації організацій ро­ботодавців Віктор Сергєєв.

На засіданні виступив керівник депар­таменту охорони праці, головний техніч­ний інспектор праці ФПУ Юрій Андрієв­ський, який зазначив, зокрема, що спіль­на робота профспілок, роботодавців і вла­ди на Дніпропетровщині позитивно впливає на загальну ситуацію у сфері охорони праці та сприяє зменшенню рів­ня травматизму в регіоні. Детально роз­повів він і про дії ФПУ задля недопущен­ня прийняття нового, по суті антисоці­ального, Закону про працю.

В ухваленій за результатами засідання постанові визначено подальші дії облпрофоб’єднання та ГУ Держпраці щодо посилення захисту прав членів профспі­лок на здорові й безпечні умови праці, вдосконалення профілактичної роботи з метою зниження рівня травматизму.

ПРЕС-ЦЕНТР ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛПРОФОБ’ЄДНАННЯ

КНИЖКИ – ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

серпня Всеукраїнський благо­дійний фонд «Журналістська ініціатива» провів на Київ­щині черговий етап культур­ної акції «Книжки – захисни­кам України». Доброчинці відвідали в с. Циблях поблизу Переяслава Український державний медико-со­ціальний центр ветеранів війни й пе­редали його бібліотеці в подарунок 60 книжок. Переважно, це сучасна лі­тература, видана після початку збройної агресії Кремля. Акцію при­урочено до 30-річчя незалежності України.

Загалом від 2017 року працівники пре­си й творчі люди подарували бібліотеці й ветеранам понад півтисячі різнома­нітних друкованих видань. У партнер­стві з Національною спілкою журналіс­тів України й Держкомтелерадіо фонд традиційно забезпечує проведення іні­ційованої ним акції: організатори доби­рають і як благодійну допомогу переда­ють книгозбірні цікаві друковані видан­ня останніх років, зокрема й з автогра­фами авторів. А цьогоріч відвідувачі бібліотеки мали змогу ще й зустрітися з київським письменником у форматі «лі­тературної вітальні» та дізнатися з пер­ших вуст про дослідження, проведені в архівах спецслужб на тему Великого те­рору 1937–1938 років.

Нагадаємо, медико-соціальний центр, у якому з 2014-го проводиться реабіліта­ція учасників АТО–ООС, являє собою су­часну лікарню. І бібліотеку в цьому за­кладі пацієнти й лікарі не вважають другорядним складником процесу від­новлення здоров’я. Директор центру Юрій Гріненко вітає такі «журналіст­ські десанти», результатами яких ста­ють позитивні емоції користувачів бі­бліотеки. Вони мають змогу в шпиталі, крім належного лікування, дістати ще й відпочинок з цікавою книжкою – мо­жуть ознайомитися з бестселерами, но­винками прози й поезії. «Ви робите дуже добру справу, поповнюючи бібліотеч­ний фонд сучасними виданнями, – при­гадуються актуальні й нині слова вдяч­ності директора, сказані доброчинцям 2 роки тому. – Ви допомагаєте нашому ме­дичному персоналу в його непростій мі­сії: успішно проводити морально-психо­логічну реабілітацію наших воїнів».

ПРЕС-СЛУЖБА ВБФ «ЖУРНАЛІСТСЬКА ІНІЦІАТИВА»